Спорт 24 зібрав головні скандали, які сталися в спортивному середовищі України у 2020 році.

Ломаченко та "вежливые люди"

2020 рік розпочався зі скандалу навколо боксера Василя Ломаченка. А все через його пост в інстаграм. Воно було на релігійну тематику. Та лише на початку. Далі у відео присутні військові, які проводять тренування. От тільки ці військові – це російський спецназ. А в кінці відео висловлена подяка так званим "вежливым люди". Так називають російських військових, які без розпізнавальних знаків здійснювали захоплення Криму та його подальшу анексію.

Скандальний пост Ломаченка

Після цього відео на Ломаченка пішов шквал критики. Як відреагував боксер – ніяк. Зате вже у травні Ломаченко разом з Усиком знялися в фільмі з російськими спортсменами. Не обійшлося там без пропагандистських заяв про "один народ". Сам фільм створений російським монастирем та УПЦ МП.

До теми Російський спецназ, Шарій, Онуфрій: що не так з Усиком та Ломаченком

ФК Карпати: скандальне зникнення, опальний власник та три клуби замість одного

Коронакриза завдала удару і по футболу. Але деякі клуби самі вирішили зробити собі контрольний постріл. Як мінімум в ногу. Таким клубом стали львівські Карпати. Команда з історією та традиціями, чималою кількістю вболівальників просто в один момент все "завалила". І мало не зникла.

Спочатку новим президентом клубу став Олег Смалійчук. Він викуп частку олігарха Петра Димінського, який переховується закордоном. В цьому нічого дивного. Дивне почалося згодом. Адже друга частина клубу через офшори належить іншому олігарху Ігорю Коломойському, з яким ніяк не вдається домовитися. Ні про продаж його частки, ні про спільне управління. Тому нові власники вирішили просто "втопити" попередню юридичну особу, а на її місці створити нову. Одним з елементів цього стало нове лого клубу – за 15 доларів на стоковому сайті.

Окрім того, для цієї "підміни" з клубами навіть в Галичі перейменували місцевий клуб на Карпати. Він би й повинен згодом замінити Карпати у Львові. Але не так сталося, як гадалося.

Команда не змогла дограти весняну частину УПЛ після карантину. Причина – немає грошей. Відтак технічні поразки та ганебний виліт з еліти.

Зате гроші були в Смалійчука. На локальну війну з іншим львівським бізнесменом та власником футбольного клубу Рух Григорієм Козловським. Останній намагався зі всіх сил "допомогти" Карпатам. Хоча ця допомога лише на перший погляд була безкорисливою. І коли Козловський не зрозумів відмови, Смалійчук вступив з ним у протистояння. Він запропонував призові для команд, які переможуть Рух. Нічим добрим це не закінчилося.

Що маємо зараз. Львівські Карпати виступають в Другій лізі. Команді вдалося таки заявитися туди. Хоча була загроза, що команда взагалі ніде не буде виступати. В тій же Другій лізі виступають і Карпати-Галич, яку пов'язують зі Смалійчуком. Що вже є порушенням футбольних правил.

А з 2021 року у Львові можуть почати виступ ще одні Карпати. Бізнесмен Володимир Матківський залучився підтримкою колишніх гравців Карпат, щоб створити у Львові… так, ще один футбольний клуб Карпати. Ніби інших назв немає.

Луческу в Динамо

Перейти в стан принципового супротивника, з яким ти конкурував 12 років? У 2020 році можливо все. І Мірча Луческу очолив київське Динамо.

Уявити таке у 2016 році, коли румун покинув Шахтар було нереально. Мало в це вірилося і у 2019 році, коли вперше про таке заговорили. Та 23 липня 2020 року Мірча Луческу офіційно очолив Динамо.

Не всі вболівальники сприйняли таке призначення. Відбулося чимало "складних" розмов з керівництвом клубу, акцій протесту. Але після цього матчі почали відбуватися без глядачів на трибунах. А немає вболівальників на стадіоні з їх акціями протестів – значить немає і самих протестів. Просте рішення для керівництва Динамо.

За призначення Луческу в Динамо говорить той факт, що він вперше за чотири роки вивів команду в груповий етап Ліги чемпіонів. А за виступи там команда отримала як мінімум 38 мільйонів євро. Така сума – чи не головний аргумент для Суркіса у правильності призначення Луческу.

Та й на зимову перерву команда пішла на першому місці в турнірній таблиці УПЛ. Правда відрив від Шахтаря складає лише одне очко.

Міністр Гутцайт та Олімпійський коледж в Києві

Не обійшли скандали і спортивне міністерство. Точніше його очільника – Вадима Гутцайта. Потрапив він у скандал через Олімпійський коледж імені Івана Піддубного. Тамтешні студенти та викладачі 7 вересня оголосили страйк з вимогою відставки Гутцайта та тодішнього т.в.о. міністра освіти Сергія Шкарлета.

Причиною стало те, що сам коледж вирішили реорганізувати, приєднавши до Національного університету фізичного виховання і спорту України. В коледжі в такому кроці вбачали намагання "роздерибанити" землі навчального закладу. Адже сам коледж розміщений на 16 гектарах біля станції метро "Лісова" у Києві. Тут є легкоатлетичний манеж, футбольний, гімнастичний та два фехтувальних зали, п’ять футбольних полів, басейн, стадіони, гуртожитки.

При цьому Гутцайт не вперше потрапив у скандал через цей коледж. Ще в травні один з викладачів коледжу – борець вільного стилю Богдан Грицай – опублікував відео з 2018 року. На ньому нібито була спроба рейдерського захоплення території навчального закладу. На цьому відео присутнім і Вадим Гутцайт. Він тоді працював в КМДА начальником управління молоді та спорту (згодом воно стало департаментом).

Скасований матч зі Швейцарією та технічна поразка

Найбільший біль для українських шанувальників футболу. Туга, журба, печаль. А згодом і злість.

В останньому матчі у 2020 році для збірної України з футболу мало визначитися, чи залишиться команда в елітному дивізіоні Ліги націй. Для цього було достатньо не програти Швейцарії на виїзді. Але матч так і не відбувся. А згодом нашій команді зарахували технічну поразку.

Варте уваги Стало відомо, де Україна зіграє перші домашні матчі відбору ЧС-2022

Все почалося з того, що в листопаді наша команда мала провести одразу три матчі – товариську гру з Польщею та дві ігри Ліги націй. Перша – з Німеччиною, друга – зі Швейцарією. Всі три матчі – на виїзді. Та збірна України відправилася в це турне з коронавірусом. Після першої гри з поляками в нашій команді виявили нові спалахи коронавірусу. Але матч з Німеччиною таки відбувся. Та після другої гри – нові випадки зараження. Хоча до самих тестів були претензії, оскільки позитивні результати були у двох гравців, які свого часу перехворіли – у Сергія Кривцова та Жуніора Мораеса.

Та на лікарів у Швейцарії це мало подіяло. Тому нашу команду відправили на карантин. За день до гри. Сам матч так і не відбувся. Тож рішення про результат приймали в УЄФА. І там вирішили зарахувати нашій команді технічну поразку. Причиною назвали те, що ми мали передбачити такий розвиток подій ще після матчу зі збірною Польщі. І забезпечити резервну команду на гру зі Швейцарією. Що ми, ясна річ, не зробили.

Технічна поразка опустила збірну України на останнє місце в групі, відтак викинула з елітного дивізіону. В Українській асоціації футболу на таке рішення подали апеляцію. Залишилося чекати, що вирішить CAS.

Скасування баскетбольних матчів через відсутність грошей

Наприкінці 2020 року відбулися неприємні речі і в українському баскетболі. Все через гроші. Федерація баскетболу України заявила, що всі матчі, які були заплановані в період 23 грудня 2020 року до 10 січня 2021 року, не відбудуться. Там у всьому звинуватили зупинку виділення грошей як на проведення змагань, так і на утримання баскетбольних команд.

Окрім того, було прийнято рішення змінити проведення кубка України з баскетболу. Тепер турнір відбудеться у форматі "Фіналу восьми" протягом трьох ігрових днів.

Вибори президента ФХУ

Не цілком спокійним видався 2020 рік і для українського хокею. Все через те, що федерація та Українська хокейна ліга живуть своїм паралельним життям. І в один момент вони таки зіштовхнулися. Коли постало питання виборів президента ФХУ.

На цих виборах був лише один кандидат – віцепрезидент федерації Георгій Зубко. В УХЛ вирішили висунути свого кандидата – колишнього гравця НХЛ та нинішнього голову правління громадської організації хокейного клубу "Сокіл-Київ" Олексія Житника. Але спохватилися там доволі пізно – тоді, коли термін для висунення кандидатів вже минув. Окрім того, в документах ФХУ зазначено, що висувати кандидатів мають право лише місцеві осередки федерації. А Житника ніхто так з них і не висунув.

На це в УХЛ пригрозили зупинити чемпіонат. Або й взагалі його скасувати. І вимагали реорганізувати федерацію. Погрози дійшли аж до міністра Гутцайта. 17 грудня, за день до виборів, міністр та представники ФХУ та УХЛ провели зустріч. За підсумками обговорення федерація запропонувала клубам співробітництво в керівних органах громадської організації – Виконавчому комітеті та Раді ФХУ.

Закінчилося все тим, що Зубко таки став новим президентом ФХУ.