З чого все почалося

Причиною для скандалу став незарахований гол у матчі Олімпік – Шахтар. Його забив нападник Нкенг, але арбітр Юрій Іванов взяття воріт не зарахував. Все через офсайд. Хоча Снурніцин опинився в офсайді, адже отримав удар від воротаря "гірників" Трубіна. Шахтар же у підсумку переміг завдяки єдиному голу Додо до цього.

Та це був лише початок. Вже після матчу президент Олімпіка Владислав Гельзін увірвався на флеш-інтерв'ю наставника команди. І з лайкою висловив свою думку. Все це в прямому ефірі.

Скажи, що під***c суддя відірвав голову н***й, чого ти, б*я, соромишся? Що ви, б***ь, всі мовчите? А що мені говорити? 93% зараховують гол по телебаченню? Що ви розповідаєте? Що ви тут розповідаєте? Що ці, б***ь, експерти розповідають? Чистий гол скасовується. Для чого цей під***c італієць перебуває у нас, н***й, у країні, б***ь?,
– заявив Гельзін.

Офіційні погрози

Таким своїм висловлюванням Гельзін запустив лавину. Італійця, якого він згадав – це очільник суддівського корпусу Української асоціації футболу Лучано Лучі. Він майже не спілкується зі ЗМІ, навіть тоді, коли до арбітражу в Україні виникає чимало питань. Але цього разу таки відповів. Він заявив, що гол не було зараховано правильно. І пригрозив Гельзіну.

"Я не буду коментувати заяв Гельзіна, але зараз можу підтвердити вам, що КДК прийме дуже жорстке рішення по його поведінки. В Європі таку поведінку не приймають і не терплять", – підсумував Лучі.

І справді, контрольно-дисциплінарний комітет вирішив розглянути питання на своєму засіданні в четвер, 11 березня. Окрім самого висловлювання Гельзіна, там розглядатимуть і "інформацію про можливі порушення Регламенту УПЛ та Дисциплінарних правил УАФ, зафіксовані в рапортах офіційних осіб матчу". Що саме було написано в рапорті – невідомо. За даними журналістів каналу "Футбол 1/2/3", Гельзін намагався потрапити у суддівську кімнату і під час матчу, і після гри. Але йому не дали цього зробити.

Гельзін іде в атаку

Але на цьому вирішив не зупинятися і Гельзін. На офіційному сайті Олімпіка була опублікована його звернення, де він заявив, що "в українській футбол повернувся системне свавілля".

"Коли на моїх очах і в усіх сенсах – за мій же рахунок арбітри демонстративно знущаються з моєї команди, безумовно, будучи впевненими, що в черговий раз будь-яке діяння зійде їм з рук, тут всякому терпінню одного разу настане межа", – пояснив свою поведінку Гельзін.

Окрім того, клуб ініціював збори керівників клубів УПЛ. Головне питання, яке планується обговорити – все те ж суддівське свавілля. А також висловлення недовіри Лучано Лучі. От тільки Лучі підпорядковується УАФ, а не УПЛ.

Також Олімпік звернувся до УАФ, щоб там оприлюднили запис переговорів бригади арбітрів під час матчу проти Шахтаря. Адже Іванов споачтку зарахував гол, а скасував його після розмови з VAR-арбітром Сергієм Бойком та після перегляду повтору. Хоча Іванову показали не весь епізод моменту.

Чи такий вже й праведний Гельзін

Але й сам президент Олімпіка явно не тягне на роль безневинної жертви. Як і весь український футбол, де панує системна порука. Як приклад можна навести факт з договірними матчами молодіжної команди Олімпіка. Закінчилося все тим, що цю команду дискваліфікували. Але керівництво клубу не зазнало ніякого покарання. Хоча навряд чи все відбувалося без їх згоди.

Окрім того, після дискваліфікації молодіжної команди, Олімпік би не мав права виступати в УПЛ, адже це порушує регламент змагань. Але команді таки дозволили залишитися в еліті українського футболу.

Але Гельзін – не єдиний власник футбольної команди в Україні, щодо якого можуть виникнути питання. І не лише команд УПЛ. Ігор та Григорій Суркіси (Динамо), Ринат Ахметов (Шахтар), Євген Геллер (Зоря), Володимир Левін (Десна), Костянтин Жеваго (Ворскла), Тарік Махмуд Чаудрі (Маріуполь), Сергій Кузьменко (Олександрія), Андрій Засуха (Колос), Юрій Береза (Дніпро-1), Григорій Козловський (Рух), Валерій Пересоляк (Минай), Олександр Поворознюк (Минай), Богдан Копитко (Львів). До кожного з них є чимало претензій не лише щодо їх футбольної діяльності.

Той же власник Інгульця Олександр Поворозню заявляв, що з 14 команд УПЛ лише чотири не "працюють" з арбітрами – Шахтар, Динамо, Інгулець і Дніпро-1.

Всі знають суми, які дають клуби арбітрам, щоб їх не чіпали. Також знають цифри, які треба дати рефері, щоб він допоміг. Всі знають про це. Чому мовчать? І ми за "чистий" футбол? І ми сидимо по вуха в корупції,
заявив Поворознюк.

І тут варто дати ще декілька ремарок про Гельзіна. Але не лише про нього.

Ситуація з каналами "Футбол 1/2/3"

Від Гельзіна під час його висловлювань дісталося експертам каналів "Футбол 1/2/3". За них вирішив заступитися керівник каналу Олександр Денисов під час прямого ефіру програми "Великий футбол". На сайті каналу навіть дали розшифровку його промови. Правда видалили одну важливу фразу (вона виділена жирним).

"У мене велике питання до Владислава Гельзіна. Якщо він вибрав такий шлях спілкування з нами, хочу нагадати, що телеканал "Футбол" завжди і часто підтримував клуб інформаційно у всіх його починаннях. У тому числі в ситуаціях з договірними матчами, де Олімпік був викритий в грі на букмекерські контори. Ми розуміли, що хтось загрався. Причому на це побічно і прямо вказували ті, хто ці речі обслуговували. Але особисто я розумів, що важливіше зберегти клуб і людину, яка інвестує кошти в футбол, ніж розмазати його і знищити за ігри на ставках. Ось нам і повернулося, що наші експерти не такі, Віталік Плецан і Вітя Соколов не такі".

Тож виходить, що журналісти каналу знали про факти договірних матчів, і про причетність до них Гельзіна, але вирішили не давати це? Натомість вирішили "зберегти клуб та людину". Іншого пояснення цим словам найти важко.

Роберто Моралес про Гельзіна

"Підлив масла у вогонь" і футбольний коментатор Роберто Моралес. Він вирішив пригадати ситуація, коли Гельзін ще сам грав за Олімпік, а команда виступала у Другій лізі. В одному з матчів проти другої команди запорізького Металурга на полі сталася штовханина, в якій Гельзін отримав пару стусанів. За словами Моралеса, після гри його охоронці "гасили молодь запоріжців у підтрибунці, добре гасили, з наслідками". Вже після цього в Запоріжжі пообіцяли вендету за це. Тому Гельзін довго не приїжджав у це місто.

Вже після цього постав в захист Гельзіна вирішив виступити президент Десни Володимир Левін. У нього виникло чимало претензій до слів Моралеса. А в коментарях до нього написав і генеральний директор Олімпіка Олексій Антонов, який чомусь переконаний, що журналісти мають бути на стороні власників футбольних клубів.

І про арбітра матчу

Але цікавою є й постать головного арбітра матчу Олімпік – Шахтар Юрія Іванова. Це вже не перший скандал за його участі.

15 липня 2020 року він судив матч лідерів Першої ліги Агробізнес – Минай. А після матчу його побили. Арбітр звинуватив у побитті власника Агробізнесу Олега Собуцького. На той час він був навіть віцепрезидентом УАФ. Весь скандал закінчився тим, що Собуцького навічно відсторонили від футболу.

Тепер же після скандалу у матчі Олімпік – Шахтар, в УАФ вирішили призначити Іванова на центральний матч Зоря – Динамо. матч відбудеться в неділю, 14 березня.

Динамо теж може постраждати

Але в цій всій історії може виявитися ще один постраждалий. А саме київське Динамо та їх стадіон, на якому і відбулася гра Олімпік – Шахтар. Олімпік свої матчі УПЛ грає саме на стадіоні "Динамо" імені Валерія Лобановського. І за даними телеграм-каналу Динамо Киев Inside, цьому стадіону можуть заборонити приймати матчі УПЛ. Відповідне рішення готовий прийняти комітет з питань стадіонів та безпеки проведення змагань УАФ.

При цьому що окрім Олімпіка, на цьому стадіоні свої матчі тимчасово грає і чернігівська Десна, у якої проблеми зі своїм стадіоном.

І на закінчення

Все-таки хочеться, щоб ця ситуація хоч до чогось призвела. Ми вже неодноразово ставали свідками скандалів, які не мали наслідків, як тільки медійна увага до них зникала.

Хочеться, щоб арбітри стали більш відкритими. Щоб після матчу можна було почути думку причетних осіб, чому було прийнято саме таке рішення. Адже відсутність такої комунікації лише посилює недовіру до арбітрів.

Хочеться, щоб президенти клубів зрозуміли, що футбол – це не лише для них, але й для вболівальників. Бо якщо не буде їх на трибунах, біля екранів телевізорів, то не буде і рекламних контрактів, і призових.

Хочеться, щоб журналісти зрозуміли, що їх завдання – не бути на стороні президентів клубів чи "хорошої людини", а правди.