"Складно передати словами атмосферу, яка панувала у Токіо"

У свої 24 роки уродженка Долини, яка виступає за Львівську область, вперше відчула смак Олімпійських ігор. Оксана Лівач змагалась у вазі до 50 кілограмів та була однією з п'яти українських борчинь, які здобули ліцензії у Токіо.

До теми Українська борчиня Лівач зупинилась за крок від медалі на дебютній для себе Олімпіаді

Це була моя перша Олімпіада, яка залишила по собі багато емоцій та вражень. Звісно, хотілось з гарним настроєм та нагородою повертатись в Україну. Зупинилась на 5 місці, тому відчуття у мене двоякі. Водночас класно опинитись серед п’ятірки найкращих борчинь, але у руках немає медалі,
– розповіла українка.

Оксана зізналась, що їй складно передати словами атмосферу, яка панувала у Токіо. А ще змагання стали корисними для спортсменів не лише зі сторони знайомств та досвіду, а й удосконалення знань з географії. Олімпійці змогли побачити прапори тих країн, про які навіть не здогадувались: "Багато спортсменів обмінюються значками своїх країн. Це для нас вже традиція. Олімпійський дух був у повітрі у селищі. Емоції та враження відрізняються від тих, які отримуєш від інших змагань".


Настанови від Андрія Стадника / Фото НОК України

Картонні ліжка та елітний вид з вікна на Токіо

Японія – розвинена та високотехнологічна країна, тому очікували гарних умов. Перед цим нас попереджували про жорсткі карантинні обмеження. Приїхала туди і відчула усю атмосферу змагань, коли повз тебе проходять відомі спортсмени, олімпійські чемпіони, це дуже круті емоції,
– зазначила борчиня.

Щодо побутових умов, то спортсмени перевірили на собі ці картонні ліжка та матраци з пластику. Дівчина не може уявити, як японці створили цей острів із твердих побутових відходів.

Українці могли похизуватись красивим видом з вікна. Ми жили на висоті, звідки був прекрасний вид на місто. Щодня вранці нас чекала стабільна процедура – тест на коронавірус. Потім сніданок та тренування. У вільний час могли прогулятись, піти на набережну, були декілька інстаграм-місць, де зазвичай фотографувались спортсмени – олімпійські кільця та алея прапорів. Також у селищі був тренажерний зал, де можна було трохи додатково підтримати форму,
– розповіла спортсменка про умови.

Відео з Токіо від українських борчинь

"Лежала та дивилась у стелю"

"За тиждень звикли до часового поясу. У перші дні не могла змусити себе прокинутись, а ввечері дивилась у стелю, коли потрібно було вже лягати відпочивати, а спати навіть не хотілось. Вже після адаптації, яка тривала близько семи днів, сама могла прокинутись, коли було потрібно. Мій біологічний годинник звик до нашого режиму у Токіо", – українка пристосувалась до складних умов.

Складно виступати наприкінці Олімпіади, потрібно психологічно тримати себе у тонусі. Було видно налаштування дівчат, коли розпочались перші змагання у боротьбі. Усі були максимально заряджені на перемогу. Тоді я розуміла, що дівчата вже борються, а мені ще чекати до останнього дня. Уболівала за наших борчинь. Коли стежила за їх сутичками, то адреналін брав гору, хотілось самій вийти на килим,
– заявила дебютантка Олімпіади.

Отримали підтримку від Лівач на відстані й інші спортсмени з України. Оксана зізналась, що встигла переглянути виступи інших олімпійців. Дивилась легку атлетику, стрибки у воду, фінали гімнастики, а виступи наших дзюдоїстів бачила ще в Україні.

На жаль, відвідати якийсь виступ наживо талановитій борчині не вдалось, але намагалась стежити за нашими спортсменами через трансляцію в інтернеті. У Токіо Оксана встигла познайомилась з великою кількістю спортсменів. Однак перетнутись із сербським тенісистом Новаком Джоковичем їй не вдалось.

Це цікаво Україна виграла для інших країн більше "золота", ніж для себе: яких талантів ми втратили

"Розуміла, що по той бік екрану за мене уболівають українці"

Усі суперниці Лівач стали новим досвідом для українки. Першою її конкуренткою на килимі у Японії стала нігерійка Ідріс Аворшаі, яку Оксана розгромила з рахунком 10:0.

У цій стартовій сутичці мені подобалось усе – мій вихід, пересування на килимі, прийоми. Ще не відчувала таких емоцій, як у Японії. Там твої хвилювання перетворювались у кураж, який допомагав спортсменам боротись за нагороди. Виходячи на килим розуміла, що по той бік екрану за мене уболівають та переживають фанати, рідні та знайомі. Усі не сплять, хоча у той час в Україні була ніч,
– розповіла українська борчиня у інтерв'ю Спорт 24.

Далі на шляху спортсменки стала китаянка Сунь Янань, яка зупинила українку у чвертьфіналі. Лівач зазначила, що спортсмени з Азії за своєю природою дуже сильні. Після коронавірусу вони пропустили чималу кількість змагань, але до Олімпіади підійшли у гарних кондиціях.


Сутичка проти Сунь Янань / Фото НОК України

"Янань показала свої найкращі якості"

"Більший досвід проти японок чи китаянок міг би допомогти мені у Токіо. Як каже моя сестра, що спершу мені потрібно спробувати, а вже наступного разу буде все краще. З першого разу мені не все вдається. Звичайно, що Сунь Янань показала свої найкращі якості та взяла силою перемогу у нашій сутичці. Я спокійно могла йти на перерву за мінімальної переваги у рахунку 1:0 через пасивну боротьбу суперниці. Але тактичні помилки зробили цифри на табло 1:4. З поразкою у періоді прийшлось йти на коротку перерву. У другому вже було складно відіграти ту перевагу, якою володіла Янань. Однак віра у мене була до останнього. Мої тактичні помилки стали фатальними у цій сутичці".

Цікаво, що згодом саме китаянка подарувала нашій борчині ще один шанс у боротьбі за олімпійські нагороди. Янань виграла в американки у драматичному поєдинку та вийшла у фінал Олімпійських ігор.

Дуже шкода, що я програла представниці США Сарі Хільдебрандт у бронзовому фіналі. Мені здається, що тут теж зіграли тактичні помилки. Я знову на останніх секундах віддала бали. Складно було наздогнати її у рахунку, її здобуті очки надломили мене, як фізично, так і психологічно. Перед поєдинком настрій був у мене лише на перемогу. Тому зараз потрібно зробити висновки та працювати над усуненням помилок,
– відповіла Лівач.


Сутичка проти Сари Хільдебрандт / Фото НОК України

"Шкірою бігали мурашки"

Після свого виступу Лівач разом з українськими олімпійцями, які залишились ще у Токіо, відвідала церемонію закриття. Зараз українка хоче відпочити та з новими силами виборювати місце у команді на Олімпійські ігри-2024, які відбудуться у Парижі.

Чула, що багато спортсменів чекали більшого від церемонії закриття, але мені все сподобалось. Хоча подія була без глядачів, але масштаб закриття був величезним. Протягом церемонії декілька разів відчувала, як шкірою бігають мурашки. Отримала ті емоції, які залишаться на все життя. Тепер потрібно відпочити, зробити висновки та готуватись до змагань. Вік дозволяє взяти участь на Олімпійських іграх-2024 у Парижі,
– підсумувала Лівач.