Міжнародний олімпійський комітет рекомендував федераціям допустити російських та білоруських спортсменів до змагань. Щоправда, за умови виконання певних вимог. Український скелетоніст Владислав Гераскевич в ексклюзивному інтерв'ю сайту 24 Канала розповів, що не так із рекомендацією МОК та які до неї є зауваження. А також до діяльності НОК України та її скандального очільника Вадима Гутцайта. І про можливий бойкот Україною міжнародних змагань через допуск росіян та білорусів.
Важливо прочитати Страждати через війну мають росіяни, а не українці: чому бойкот у спорті нічого не змінить
Тиск зі сторони МОК
Як ви загалом оцінюєте рекомендацію МОК щодо допуску росія та білорусів до міжнародних змагань?
Мене дуже засмутив той факт, що хтось вбачає в цьому перемогу. Я говорю про наших спортивних очільників, про пана Гутцайта, який виставив, що в нас перемога, що рішення (про допуск росіян та білорусів до Олімпіади-2024, – 24 Канал) відклали кудись. Не знаю, чому він вважає це перемогою, якщо про це було відомо заздалегідь – рішення щодо Олімпійських ігор прийматися не буде. Чому так? Тому що МОК перекладає відповідальність на федерації.
І зараз важливо розуміти, що це лише рекомендації МОК. Але це ті рекомендації, які дуже важливі для міжнародних федерацій. Особливо для федерацій, які не такі великі, як Федерація легкої атлетики, і які не такі заможні. Тому на них чиниться дуже значний тиск зі сторони МОК, і рекомендації здебільшого виконуються. Як це було минулого року, коли були рекомендації відсторонити російських та білоруських спортсменів. Всі федерації олімпійських видів спорту відсторонили росіян. Зараз ці рекомендації є іншими.
Радий, що туди було додано останньої миті пункт про військових, які на контрактах, що вони не можуть брати участь в змаганнях. З моїх власних спостережень, це відбулося через медійний тиск на експертку – спеціальну доповідачку ООН, на яку опирався Бах у своїх виступах.
До теми Хто з росіян не поїде на Олімпіаду: Bild опублікував чорний список друзів Путіна
І тепер ми задаємося питанням – а чому ж думка пані Ксантакі була основою для цього рішення МОК?
Владислав Гераскевич з плакатом на підтримку миру в Україні на Олімпіаді-2022 в Пекіні ще до повномасштабного вторгнення Росії / фото з фейсбуку спортсмена
І якщо ми беремо в цілому, то щодо цього рішення МОК чудово висловилася німецька міністерка, що "МОК вдарило по обличчю всім українським спортсменам". І я вважаю, що не тільки українським спортсменам, але й усій Україні, і кожному українцю. Бо вони не солідарні з Україною. І не є солідарним з Україною той факт, що в МОК досі працюють на різних посадах особи з Росії, які є пропагандистами. Деякі особи під персональними санкціями в Україні. І говорити про солідарність з Україною і при цьому не поважати наших законів – це дуже лицемірно.
Замість "нейтральних" росіян – команда біженців
Що Національний олімпійський комітет України мав зробити, щоб не допустити цього рішення МОК?
В цілому я вважаю, що повернення росіян та білорусів – можливе. Але це мають бути ті люди, які виступають проти війни, які засуджують цю війну. Була непогана думка від міністра спорту Польщі, коли він говорив про команду біженців. Тобто спортсмени, які мають відмовитися від свого громадянства Росії чи Білорусі. Інакше вони використовуються в будь-якому випадку в пропаганді.
Варте уваги Чому російські "нейтральні" спортсмени – це ті ж "зелені чоловічки", які захоплювали Крим
А також вони мають виконувати ті критерії, які вже існують. Вони мають бути більш деталізовані та зрозумілі. Тому що, наприклад, ми бачили критерій про те, що вони не мають бути на військових контрактах. Але про який термін йде мова? Якщо вони сьогодні відмовляються від контрактів, то вони вже завтра можуть виступати на Олімпійських іграх чи інших міжнародних змаганнях? Тому що ці спортсмени могли вчора бути на передовій та вбивати українців. Від цього нічого не змінюється, те, що вони зараз не будуть на контрактах в силових структурах.
Тому ці критерії, які існують, мають бути деталізовані, більш пророблені, і мають мати чіткі умови. Так, як мають допінгові правила. Треба працювати в цьому напрямку. А також додати ще інших пунктів. Тому що поки що цих пунктів недостатньо, і вони залишають дуже багато можливостей російським та білоруським спортсменам використовувати міжнародну спортивну арену в пропаганді.
Замість розмов про бойкот – комунікація з МОК про відсторонення росіян
Зі сторони нашого Національного олімпійського комітету, я б бажав, щоб ми не говорили останні два чи три місяці те, що ми будемо бойкотувати Олімпійські ігри. Тому що це не є наша мета. Немає нічого хорошого в бойкоті. Якщо це буде прийнято, то це має бути прийнято спортсменами. Тому що це їхні кар’єри. Це має бути виважене рішення. І це рішення, яке також буде поганим. В цьому немає нічого хорошого. Але воно буде вимушене. Якщо будуть допущені російські та білоруські спортсмени, які відповідальні за цю війну, або які беруть участь у російській пропаганді.
Але останні два-три місяці треба було комунікувати з МОК і намагатися максимально взяти участь у розроблені цих критеріїв, які були озвучені.
І друге, чим варто було займатися – це виключенням тих осіб, за які несуть відповідальність у МОК, які є в них в комісіях та на офіційних посадах.
Президент МОК – Томас Бах під час своєї пресконференції казав, що прийняли рішення, беручи до уваги спецдоповідачів ООН та Олімпійський саміт. В Олімпійському саміті брали участь три національні олімпійські комітети – США, Китаю, і, напевно мав би бути НОК України. Але НОК України там не було. Там був НОК Росії, який був представлений президентом олімпійського комітету Росії Станіславом Поздняковим. Це пропагандист. Він сам озвучував, що це "велика честь для російських спортсменів брати участь у спеціальній військовій операції". При цьому, він полковник російської армії. І він бере участь у цих засіданнях – Олімпійських самітах, на яких базується рішення МОК. Такого не може бути.
НОК України має зосередити свої сили. Гутцайт цим не займається. Не знаю чому, можливо через те, що десь в них були якісь відносини з Поздняковим (Гутцайт та Поздняков разом виступали за "Об'єднану команду" на Олімпіаді 1992 в Барселоні, – 24 каналу). Але це не має заважати глобальному руху нашої олімпійської родини. І зараз це заважає. Тому що ці люди, які є підсанкційними, вони приймають рішення щодо повернення росіян. Їхній голос є набагато голоснішим ніж голос НОК України. Тому треба направити сили на виключення цих осіб.
Як можна підтримати або захистити українських спортсменів, які будуть змушені стикатися з росіянами?
Той час, який треба було використовувати на боротьбу з російськими та білоруськими спортсменами, в нас був використаний на розмови про бойкот. Це є великою помилкою. Але зараз я б підтримував декларації, листи тих спортсменів, які виступають проти участі російських та білоруських спортсменів у змаганнях. І намагався б пропрацьовувати це з країнами, які приймають змагання, з НОК, які були за повернення.
Треба налагоджувати комунікацію з тими, хто голосував за повернення, намагатися донести їм інформацію.
Наприклад для НОК або організації деяких азійських країн ця війна є дуже далекою. Ми це також маємо розуміти. Багато африканських та азійських країн не відчувають, що ця війна настільки масштабна та велика. І новини в них також можуть не так сильно висвітлювати. А хтось може і не стежити за новинами. Але якщо є налагоджена комунікація з цими країнами, цю інформацію можна доносити. І її треба доносити до них – що це війна, як вона йде.
Тому що багато заяв є від організацій з Африки чи Азії, що російські спортсмени не винні. І це тому, що вони необізнані в тому, що росіяни винні. Вони необізнані з тією інформацією, яку ми маємо. І її треба доносити. І це недопрацювання, але не пізно починати зараз. Треба звертатися до цих НОК, і ці рішення можуть бути змінені. Головне – працювати.
Зараз всі говорять про літню Олімпіаду-2024 в Парижі, бо до неї трохи більше, аніж рік. Але у 2026 році буде зимова Олімпіада в Мілані. До неї менше, аніж три роки. Чи не думаєте, що до того часу МОК може своє рішення взагалі змінити, навіть якщо війна буде й далі тривати?
Зимові види спорту не під таким пресингом, тому що в нас кваліфікація починається пізніше. І все ж таки це рішення стосується всіх федерацій. І як ми бачимо, у зимових видах спорту вже теж йдуть конгреси – хтось відсторонює, йдуть закулісні битви, і там теж хтось збирається повертати росіян. Але це ми побачимо згодом.
Владислав Гераскевич / фото з фейсбуку спортсмена
Є приклад фехтування, де допустили, і легкої атлетики, де не допустили. При чому, з дуже сильною позицією. І це приклад, як треба було робити у фехтуванні. Тобто це було реально зробити, щоб вони залишилися відстороненими. Можливо була недостатня комунікація. Чи ще якісь фактори вплинули. Але говорити, що це рішення було неможливим – неправильно. Тому що у фехтуванні, скільки б не говорив Гутцайт, що вони проросійські та Росія має вплив, все ж таки росіяни цього року не були відсторонені.
До теми Принизливий укол для Гутцайта: чому росіян повернули до змагань у фехтуванні
Звичайно, в цій ситуації, коли федерація фехтування України приймає рішення бойкотувати змагання, в цій ситуації страждають тільки наші спортсмени. Тому що коаліція для бойкоту масового напрацьована не була. І якщо немає коаліції, то бойкот не несе в собі ніякого сенсу, тому що страждають тільки наші спортсмени. Ми втрачаємо майданчик для того, щоб розказувати про Україну. Ми втрачаємо можливість розвивати вид спорту.
Зате цю можливість отримують росіяни – вони отримують майданчик для просування своїх російських наративів, для пропаганди війни, для використання його у вигляді символу єднання з миром. Тобто втрачаємо лише ми, і в перспективі 5 – 10 років втрачаємо набагато більше. А росіяни отримують можливості. Тобто бойкот в цьому випадку не несе в собі ніякого сенсу. Це дуже гучна заява. Але вона гучна, коли є велика коаліція. Якщо ми тільки одні – то воно немає ніякого сенсу.
На жаль, і коаліція не була напрацьована, і не проводилося достатньо роботи для відсторонення. І вийшло так, що зараз наші спортсмени опинилися в дуже скрутному становищі. Тому що вони за вказівкою федерації мають бойкотувати змагання. Тобто почати втрачати перші змагання для кваліфікації на Олімпійські ігри.
Система кваліфікації на Олімпійські ігри у фехтуванні – це рейтингова система. Тобто якщо вони зараз втрачають турнір, а потім ще один турнір, то шанси потрапляння на Олімпійські ігри з кожним турніром, з кожним змаганням зменшуються. Тому бойкотування не несе в собі ніякого сенсу.