Цієї зими низка українських гравців збірної України змінили свої клуби. Маліновський пішов в Марсель, Циганков став гравцем Жирони, а Челсі не пошкодував 70 мільйонів євро на Михайла Мудрика.

Читайте також Перспективи є, але питань більше: що чекає на Віктора Циганкова в Жироні та куди далі

На днях же черговий футболіст національної команди змінив клуб – Едуард Соболь перейшов до Страсбурга. 24 канал пропонує розібратись, як цей трансфер вплине на 27-річного захисника.

Чого Соболь досяг у Брюгге

Едуард перейшов до бельгійського гранду в 2019 році в оренду з Шахтаря, а вже за два сезони був викуплений клубом за 3 мільйони. Тоді лівий оборонець встиг швидко стати основним футболістом, допомігши "синьо-чорним" здобути чемпіонство.

Всього ж за три сезони Соболь тричі виграв чеміпонат поспіль і майже завжди грав в основі. Довіра зі сторони Філіпа Клемана була повною. Але взимку минулого року коуч пішов і тренерська чехарда повпливала на українця.

Чим далі, тим рідше Едуард виходив в основі. Цього сезону Брюгге ж перейшов на схему у чотири захисники і придбав лівого оборонця Гронінгена Бйорна Маєра. Він більш надійний в обороні, тоді як Соболь міг закрити всю бровку і додати в нападі.

До теми Українці розривають трансферний ринок Європи: Соболь став гравцем Страсбура

Що із себе представляє Страсбург

Зрештою Едуард вирішив не миритись із роллю запасного, а тут ще і клуб з топ-ліги проявив інтерес до футболіста. Мабуть, новий наставник Брюгге Скотт Паркер дав зрозуміти, що він робитиме ставку на голандця Маєра.

Попри те, що статус Страсбурга не вражає, ця команда представляє більш престижну лігу, ніж бельгійська. Чемпіонат Франції, до якого нещодавно перейшов Руслан Маліновський, неформально входить до п'ятірки топ-ліг Європи.


Соболя вітають у Страсбурзі / twitter.com/RCSA

Сам клуб ніколи зірок з неба не хапав, хоча у 1979 році зумів стати чемпіоном. До слова, за ту команду грали такі відомі люди як Арсен Венгер та Раймон Доменек, які більше запам'ятались у тренерському ремеслі.

Тоді ж Страсбург і вийшов вперше і востаннє в КЄЧ/ЛЧ, де дійшов до чвертьфіналу і програв Аяксу. Свій останній трофей команда з Альзаса взяла у 2019 році – Кубок французької ліги. Це дозволило їх вперше за 14 років вийти в єврокубки, але там французи не подолали кваліфікацію ЛЄ.

Попереду боротьба за виживання

Команду часто кидало від статусу середняка Ліги 1 до аутсайдера та навіть клубу Ліги 2. Зараз же схоже наступила нижня позначка цієї синусоїди, адже "біло-блакитні" борються за виживання.

На кінець 2022 року Страсбург займав передостаннє місце всього з однією перемогою в чемпіонаті. Це вилилось у відставку Жюльєна Стефана. Поки його обов'язки виконує Матьє Ле Скорне, але результати куди краще.

Варто знати Яремчуку час просинатись: Брюгге таємно шукає заміну українцю

Страсбург зіграв внічию з другим на даний момент Лансом та переміг на виїзді сам Ліон. Це дозволило йому піднятись у рятівну зону на 16 місце (в Лізі 1 вилітатиме чотири команди). Але там альзасці лише завдяки кращій різниці голів, тому вся боротьба попереду.

Як грає Страсбург та хто конкурент для Соболя

Частіше за все французи грали як раз за улюбленої схеми для Едуарда 3-5-2, але в останніх іграх інколи переходили на чотири оборонці. Лідерами Страсбурга варто називати екснападника збірної Франції Кевіна Гамейро, його партнера по нападу Хабіба Діалло.

Також в центрі поля є боснійський опорник Саньїн Прчіч. В захисті ж мають стабільну ігрову практику центрбеки Джіку та Ле Маршан. А ось з лівим флангом, де грає Соболь, не все стабільно.


Едуард Соболя у футболці нового клубу / ФК Страсбург

У матчах з чотирма захисниками там грав номінально центрбек Перрен, тоді як при схемі 3-5-2 виходили більш атакувальні футболісти. Мова в першу чергу про ветерана команди Лінарда, який грає за "біло-блакитних" більше десяти років.

Правда, швидкість – явно не його сильна сторона у 34 роки. Виходив там і 30-річний новачок Делен, але він не грає з листопада і поки що травмований. Тому можна зробити припущення. що Соболя брали як раз під основу, однак довго його прориву чекати не будуть.

Можливість вийти на новий рівень

Українця є ким замінити. До того ж Едуарда взяли не на п'ять, а на три роки, і заплатили досить невеликі гроші – 2,5 мільйона євро. З іншого боку для збірної України та самого Соболя цей трансфер має бути позитивним.

Читайте також "Потрапив під приціл ще у 2018 році": президент Страсбура прокоментував трансфер Соболя

Захисник спробує себе в топ-лізі, хай і в боротьбі за виживання. У схожі умови переходив раніше Данило Ігнатенко, який не врятував від вильоту Бордо, але залишився з командою в Лізі 2 і продовжує бути серед претендентів на місце в збірній.

При цьому у національній команді Едуард – неосновний гравець, адже є Миколенко. Соболя використовують частіше в матчах з трьома захисниками, але це рідко у нашій команді трапляється. Тому і ризиків провалу ключового футболіста нема. А ось рівень Ліги 1 вищий за бельгійський і це має вплинути позитивно на вихованця запорізького Металурга.