Однією з умов для участі в міжнародних змаганнях для росіян стало те, що вони не мають мати стосунок до російської армії чи інших силових структур. Та для росіян цілком зрозуміла умова стала лише додатковою причиною, щоб вдатися до маніпуляцій та обману. Хоча не всім так пощастило.
Читайте також Медалі для диктаторів: чому МОК захищає росіян і допускає їх до міжнародних змагань
Марія Ласіцкене спеціалізується на стрибках у висоту. Вона олімпійська чемпіонка Токіо-2020. І планувала і далі виступати на міжнародних турнірах. Але не склалося.
Марія Ласіцкене (дівоче прізвище Кучина) входить у структуру російської армії. І отримала чимало нагород, у тому числі військових, за час своєї міжнародної кар'єри. А у 2020 році вона отримала звання капітана російської армії.
Міністр оборони Росії Сєргєй Шойгу та Марія Ласіцкене під час урочистостей / фото цска
Ще одна ганебна сторінка в її біографії – у 2018 році вона була довіреним лицем російського диктатора Владіміра Путіна під час так званих виборів президента Росії.
Зважаючи, що відмовлятися від зв’язків з російською армією Ласіцкене так і не захотіла, то на міжнародні змагання її й надалі не допускають. І коли вона вирішила про це розповісти російським журналістам, то розридалася.
"Моя міжнародна кар'єра закінчена. Все давно вирішено, що б ми не робили, думаю, нас там не чекають. Я не маю жодних надій, просто я не готова ще закінчувати кар'єру", – бідкалася Марія Ласіцкене.
Відео ридання Ласіцкене через недопуск до змагань
Відео з цими "крокодилячими сльозами" виклав у твіттері її чоловік Владас Лаціскас. І накинувся зі звинуваченнями в сторону президента World Athletics Себастьяна Коу та президента European Athletics Доброміра Карамарінова.
Правда у коментарях під постом самВладас Лаціскас отримав шквал критики, у тому числі від українців. Там йому нагадали про те, що в Україні через дії російської армії, до якої належить і його дружина, люди плачуть щодня значно більше. І виклали фото руйнувань, які завдала російська армія в Україні, в тому числі спортивній інфраструктурі. А також про те, скільки українських спортсменів загинуло за час війни – вони вже не зможуть ні тренуватися, ні змагатися. На відміну від капітана російської армії Марії Ласіцкене, яка плаче за пропущеними турнірами, але не за вбитими людьми.