Також вона вже завоювала командну ліцензію на Олімпіаду в Токіо. В інтерв’ю вона розповіла про свій прихід в боротьбу, через кого туди пішла, хто з тренерів на неї найбільше вплинув, чи жіночий спорт боротьба, особистий бренд, дохід, боротьбу на Європейських іграх з дружиною тренера та Олімпійські ігри 2020.

Читайте також: Наймолодшу чемпіонку Європи з боротьби визнали найкращою спортсменкою України у квітні

Про спорт, як роботу

До всього звикаєш. Не можу уявити своє життя без спорту. Фанатію від нього й отримую задоволення. Це звичайно вже не хобі, це професійний спорт, як робота. Все моє життя пов’язано зі спортом. Заробляю цим на життя.

Про себе, як бренд жіночої боротьби

Десь там поруч з лідерами. Бренд – це перша олімпійська чемпіонка Ірина Мерлені. Далі йде Юля Ткач, яка дуже багато медалей завоювала. Я тільки розпочинаю свій шлях на дорослому рівні. За останній рік назбирала медалей, але це тільки початок.

Про особистий бренд

Думаю в Україні популярніша. Якщо брати інстаграм, то тільки тисячу-півтори підписників з-за кордону (всього понад 9 000 – Спорт24). Думаю, що можу розвивати свій бренд. Рекламувати товари пов’язані зі спортом. Якщо брати фотосесії, то робити акцент на спортивному тілі. Були пропозиції по рекламі, наприклад йогуртів з протеїнами. По трошки все починається. Але воно на задньому плані. Більший акцент на тренувальний процес. Менеджера не маю щоб займався цими справами.

Про роль сестри

У нас спортивна сім’я. Мама займалась біатлоном, тато був тренером з греко-римської боротьби. Але на той час жіночої вільної боротьби як такої не було. Коли сестра почала займатись боротьбою і привозити медалі із міжнародних змагань мені теж захотілось змагатись і відчути смак перемоги. Тато був проти щоб я теж пішла в боротьбу. Нас тільки двоє і він розумів, що я теж швидко піду з дому. Він часто відмовляв, говорив, що це важко.

Про швидке дорослішання

Пам’ятаю коли мене відвозили на навчання до Львова в училище. Тоді тато сказав: "Тобі буде дуже важко. Але я відвожу тебе туди для того щоб навчитись працювати, щоб могла сама за себе відповідати й добиватись чогось самостійно". Я собі це запам’ятала і закарбувала в голові, що якщо я вже пішла туди, то маю досягнути результату і не просто так іти в цей спорт.

Про бажання покинути боротьбу

Були болючі поразки, коли розуміла, що сильніша і викладаюсь на повну, але програю. Тому було дуже образливо і думала навіщо мені все це треба. Але ці помилки дали мені поштовх щоб зрозуміти чого не вистачає. Щось я роблю неправильно, треба над чимось попрацювати. Поразки навчили мене іти далі, через образи й сльози. Доказувати, проявляти себе й характер, та йти далі крізь біль.

Одразу коли прийшла на боротьбу зрозуміла, що я тут надовго. Коли йшла, то розуміла, що не йду відбувати номер. Я приходжу на тренування і викладаюсь на повну. Якщо викладаюсь на повну то буде результат.

Про жертву заради кар’єри

Є жертви, є труднощі. Для прикладу, я жертвую сім’єю. Рано пішла з дому і дуже рідко бачу батьків. Витрачаю багато здоров’я. Можна багато чого говорити. Але в загальному виходить картина в якій ти щось маєш, чогось досягаєш і отримуєш від цього задоволення.

Про боротьбу, як жіночий вид спорту

Можливо й не жіночий вид спорту. Але наскільки він допомагає проявити свій характер, силу волі. Якщо є дівчатка, що схильні до спорту, мають вольові якості то хай пробують і досягають успіху. Мені спорт дав багато і відкрив мої можливості. Чи жіночий вид спорту – це все індивідуально, залежно від вподобань. Думаю жінки, які йдуть в боротьбу – це лідерки.

Дивіться також: Українка Лівач драматично виграла золото чемпіонату Європи з боротьби: відео

Про тренерів та їх вплив

Перший тренер – це мій батько. Він привів боротьбу в моє життя, давав перші настанови, перші поштовхи в спорті та житті. Коли переїхала у Львові, то це був Олег Сазонов. Він був фанатом боротьби. Ми приходили на тренування як на свято. Він привив фанатичну любов до спорту. Наступний хто зробив великий внесок і вплинув на мене – це Андрій Стаднік. Ми працюємо тільки два роки й вже видно явний ріст. Велика подяка йому, мені пощастило зустріти такого тренера і людину, саме зараз. Дуже не хочу його підвести.

Про срібло Європейських ігор

Не вистачило досвіду і фізичної підготовки. По сутичці було видно, що Марія Стаднік вдвічі сильніша і потужніша. Я вийшла на сутичку з дуже титулованою спортсменкою. Вона 7 чи 8 раз вигравала чемпіонат Європи й всі фінали розгромні. Це для мене був хороший досвід.

Про заробітки борчинь

Якщо це професійний рівень, кожен рік приносиш медалі, завойовуєш медалі на Олімпіаді, то можна все собі забезпечити. Також є різні змагання за які преміюють (чемпіонати Європи й світу), є рідні ліги й змагання, де є призові. Звичайно, що з зарплати відкладаєш. Маю понад 12 тисяч гривень зарплати. Вона постійно коливається в залежності від результатів та звання. У мене ще є щомісячна президентська стипендія 7 000 гривень. Є комерційні турніри де можна виграти 10 000 доларів. Найчастіше наші борці їздять по різних лігах де можна заробити. Також є стипендія 10 000 гривень від Львівської міської ради. Її будуть виплачувати до Олімпіади. Є щоквартальні грошові нагородження від Львівської облдержадміністрації.

Про Олімпіаду

Вже проводжу активну підготовку до Олімпіади. Зараз ще будуть Кубок України, потім чемпіонат Європи. А там буде видно. Можливо ще в одному рейтинговому турнірі візьму учать. У нас рейтингова система, коли ти набираєш очки. Це треба, щоб під час Олімпіади лідерів розвели по різних групах. Зараз я в рейтингу п’ята, якщо не помиляюсь.

Завдання – олімпійська медаль. Це для мене мета і ціль, до яких я йду.

Інтерв'ю Оксани Лівач