Колишній недруг київського Динамо Мірча Луческу виграв чемпіонський трофей із командою, а Інтер перервав майже десятирічне домінування Ювентуса в Італії. Зайвий у донецькому Шахтарі Олександр Зінченко став триразовим чемпіоном Англії у складі Манчестер Сіті. Чеська сенсація Барбора Крейчикова підкорила Ролан Гаррос. І врешті збірна України вперше в історії зіграла у чвертьфіналі Євро! І з цього, мабуть, треба було починати список.

Читайте також Україна на Євро-2020: Бущан один з найкращих воротарів, результативність на рівні Німеччини

Тепер сюди варто додати ще одну подію, у втілення якої в життя уже майже не вірилося. Поки ми усі стежили за перипетіями Євро-2020, Ліонель Мессі нарешті виграв трофей зі збірною Аргентини. З моменту його першого матчу у біло-блакитній футболці команди минуло майже 16 років. До початку баталій у Бразилії за спиною у Лео була участь у 4 мундіалях та 5 Кубках Америки. На кожному із цих турнірів збірна Аргентини неодмінно потрапляла до списку претендентів на трофей. У чотирьох випадках команда Мессі грала у фіналах, ще тричі – у 1/4. Проте жодного разу чемпіонський титул так і не був здобутий. Аж поки десятий номер аргентинців не зіграв на своєму десятому великому турнірі у складі національної збірної.

Багато разів нам доводилося їхати у відпустку і проводити декілька днів засмученими, бо ми нічого не вигравали. Але цього разу все по-іншому.


Мессі з медаллю переможця Копа Америка / Фото Getty Images

У кожної з попередніх невдач аргентинської команди були свої причини. Діставалося усім. Партнерам, які хибили у важливі моменти (привіти Ігуаїну, Паласіо, Більї та Банезі). Аргентинській федерації, нездатній організувати гравцям збірної хороші умови. Суддям (сіньйоре Ніколо Ріццолі, пенальті у фіналі 2014-го проти німців може все-таки варто було поставити?). Тренерам, включно з Дієго Марадоною. (D10S mio, скільки вже виросло людей, для яких Дієго, як для мого покоління Лев Яшин чи Альфредо Ді Стефано з чорно-білих світлин? І це у кращому випадку. Далі буде: "Марадона? Хто такий? Скільки у нього було фоловерів?"). І врешті самому Мессі (не має лідерських якостей, розпіарений та переоцінений, таємно тренує збірну замість тренерів. І взагалі він не аргентинець, а каталонець).

Мессі з Анхелем на плечі

Тепер всі пазли склалися.

  • У більшості команд Південної Америки саме зараз триває болісний процес зміни поколінь. Імениті ветерани потроху збірні покидають, а повноцінна їх зміна ще не готова. Яскравий приклад – збірна Чилі, яка за останні 6 років двічі обіграла аргентинців у фіналі. На провідних ролях теперішнього складу чилійців – ті ж самі колишні чемпіони із золотого покоління Відаль, Санчес, Медель та Браво, найкращі роки яких уже позаду. Тож виступ команди більше скидається на безуспішну спробу зняти продовження успішного блокбастера із тими ж акторами та без особливих ідей у сценарії. Схожа історія і в уругвайців, які також одного разу стали нездоланним бар’єром для Аргентини (у 2011-му обіграли біло-блакитних у чвертьфіналі у серії пенальті). Тож єдиними серйозними суперниками для команди Мессі на Копа Америка мали стати бразильці та колумбійці. Саме так у підсумку і вийшло.
  • Цьогорічний Кубок Америки вперше в історії пройшов при порожніх трибунах. Причина – пандемія – поважна і зрозуміла. Утім для цього турніру відсутність уболівальників – це величезна втрата. Адже усі знають наскільки емоційно підтримують своїх на південноамериканському континенті. Тож Копа всерйоз втратила свою привабливість для глядача, особливо нейтрального. Однак Мессі та партнерам цілком можливо порожні трибуни навіть посприяли. Особливо це стосується фінального матчу. Адже якби бразильська "Маракана" була заповнена у фіналі, аргентинці могли й не вистояти у поєдинку, де вони забили один-єдиний гол у першому таймі, і як триста спартанців героїчно тримали оборону після перерви.

Читайте також Милота дня: маленькі діти Мессі заспівали на честь перемоги Аргентини на Кубку Америки – відео

  • Впродовж кар'єри Мессі у збірній, команду тренували 9 наставників. Практично для кожного з них дорога до посади керманича була довгою і тернистою. Майже усі вони очолили команду у поважному віці після певних заслуг та здобутків. Усі, окрім одного. У Ліонеля Скалоні був найменший досвід з-поміж тренерів, які працювали із Мессі у збірній. Його сприймали більше як тимчасову фігуру, на зміну якій невдовзі прийде хтось більш шанований та знаний. Від Скалоні було найменше очікувань, адже до того йому жодного разу не доводилося бути головним тренером. Лише асистентом. Тиску на керманича не було, тож він міг спокійно працювати над реалізацією своїх ідей. Спокійно, звісно, наскільки це можливо у команді, де грає Ліонель Мессі.
  • Перед Копою Мессі встиг набрати чудову форму – 9 голів у 9 останніх матчах Барси в іспанській Ла Лізі. У таборі збірної ця статистика отримала якісне продовження. У результаті лідер аргентинців провів один зі своїх індивідуально найкращих турнірів у складі національної команди. На шляху до фіналу Лео забив 4 голи та віддав 5 результативних передач. Загалом він напряму приклався до 9 з 12 м’ячів аргентинців на турнірі (лише виступ на Копа-2016 може зрівнятися із цьогорічною статистикою десятого номера збірної. 5 років тому Мессі забив 5 голів та віддав 4 асисти). Утім у фінальній грі проти Бразилії щось пішло не так. У вирішальному матчі лідер аргентинців особливих проблем суперникам не створив. Ну а наприкінці поєдинку змарнував супершанс закрити матч, примудрившись зашпортатися у моменті, коли потрібно було відправляти м'яч у сітку.
  • Однак цього разу не підвели партнери Ліонеля. Дуже вчасно свою традиційну роль другого плану на основну змінив Анхель Ді Марія (або як написав колишній капітан аргентинців Хав’єр Маскерано "Angel de mi vida" – ангел мого життя). Гол Ді Марії став окрасою фіналу, у якому традиційної південноамериканської елегантної роботи з м’ячем було небагато (той, хто вирішив ознайомитися з тамтешнім футболом саме у цій грі, навряд чи коли-небудь зробить це ще раз). Оборона аргентинців постаралася, аби шансів врятувати гру суперники не мали. Утім, нагоди все ж були, і тут виявилося, що у Бетмена є й інший Робін. Голкіпер Емільяно Мартінес став ще одним пазлом, якого усі ці роки не вистачало збірній Аргентини. У півфіналі з колумбійцями він виграв для команди серію пенальті. А у фіналі не дозволив бразильцям скористатися кількома чудовими шансами забити.


Лео Мессі, Емільяно Мартінес та Лаутаро Мартінес / Фото Getty Images

Окрема історія як аргентинці нейтралізовували Неймара. Лідера бразильців зупинити було дуже складно? і дозволених прийомів тут було відверто недостатньо. Жовті картки завдяки діям проти Неймара отримала ледь не половина збірної Аргентини. Не цурався порушувати правила навіть Мессі. В одному з епізодів Лео ледь не зробив з Неймаром те, що із Сака у фіналі Євро вчинив К’єлліні. Утім бразилець все ж зумів втриматися на ногах та промчав повз Мессі. На цьому турнірі, до слова, у виконанні Ліонеля був ще один цікавий брудний прийомчик, нехарактерний для нього. Коли колумбієць Міна у півфіналі невдало виконав післяматчевий пенальті, у Мессі вселився Конор МакГрегор.

Команда стала сильнішою після минулого Кубка Америки, де ми також грали добре і заслужили перемогу. У нас зібрані чудові хлопці. Ми завжди рухалися вперед і ніколи ні на що не жалілися. Ми провели багато часу, не бачачи наші сім’ї, але наша ціль булла для нас очевидною. Це дало нам можливість стати чемпіонами. Це божевілля і невимовне щастя.


Мессі з кубок переможця / Фото Getty Images

Емоції Ліонеля Мессі з Кубком Америки – безцінні. Важко одразу пригадати спортсмена, який так довго ішов до вершини, переживши стільки розчарувань. Безумовно, він заслужив цей трофей, як і вся багатостраждальна аргентинська збірна. Але у цей момент велика спокуса погратися в альтернативну реальність. Дуже цікаво, яким був би Лео, якби все ж виграв із командою Копу-2007 чи чемпіонат світу у 2006-му або 2010-му? Чи залишався б голодним до титулів такий довгий час? Адже перемоги не тільки дарують радість та впевненість, а й п'янять і розслабляють. Цілком можливо, цьому унікально обдарованому хлопцю з Росаріо було дуже необхідно саме ось так довго терпіти невдачі. Аби бути у тонусі та рік-у-рік демонструвати феноменальну гру. Аби ми усі мали можливість спостерігати за невпинним розвитком футбольного генія і його постійним прагненням стати кращим, ніж він є. Хоча куди вже кращим, якщо усі, хто опинявся з ним на футбольному полі, в один голос називають талант Мессі інопланетним.

Як змінить ця перемога Ліонеля? Чи стане вона імпульсом до наступної – ще більш гучної? Вже наступного року національні збірні чекає чемпіонат світу у Катарі. Цілком можливо, це буде останній великий турнір Ліонеля Мессі у складі збірної Аргентини. Однак на Мундіаль команді ще потрібно пробитися. Упс, але, здається, часу на святкування тріумфу на Копі у Лео небагато.