Чемпіонками Європи стали відразу дві українські борчині – Ірина Коляденко (62 кілограми) та Алла Белінська (72 кілограми). На другу сходинку п'єдесталу підійнялась Тетяна Ріжко. "Бронзу" в Україну привезли Христина Демко, Аліна Грушина-Акобія та Аліна Махиня-Бережна.
До теми Українські борчині здобули ще 4 медалі у Варшаві, Коляденко та Белінська – чемпіонки Європи
Враження чемпіонки
Своїми враженнями та емоціями поділилась одна з чемпіонок Ірина Коляденко. Борчиня зізналась, що лише з одним завданням їхала у Варшаву – взяти золоту медаль. Спортсменка не старається оцінювати свою форму, але "золото" на польській землі дало чітко зрозуміти, який високий рівень боротьби демонструє Ірина.
У кожної суперниці є недоліки або переваги, тому з усіма старалася боротися чітко, впевнено та розумно. Робила так для того, щоб не було жодних несподіванок. У мене не з'являлись думки про поразку. Моя голова у сутичках думала, а тіло у той момент працювало,
– сказала Коляденко.
Борчиня доволі спокійно зреагувала на перемогу у бронзовому фіналі, без зайвих радісних емоцій. У душі Аліна раділа своїй "бронзі", але розуміла, що могла показати набагато більше. Дівчині було дуже боляче після поразки від Лисак, але такі сутички роблять борчиню сильнішою. Зараз українка починає підготовку до чемпіонату Європи до 23 років. А далі буде прицільна підготовка до Олімпіади.
Олімпійські ігри у Токіо будуть для мене першими у кар'єрі. Радію, що виборола путівку, де буду представляти Україну та свою вагову категорію. Не знаю, як все складеться, але моя участь на Олімпіаді, це вже для мене велика перемога,
– заявила Аліна.
Лисак – Грушина-Акобія відеоогляд поєдинку
Драма на килимі
Усі сутички Оксани Лівач у ваговій категорії 50 кілограмів видались драматичними, у яких деякі суперниці доволі грубо боролись на килимі. 23-річна представниця Львівської області зізналась, що жереб був не на її стороні. Однак спортсменка перетворює свої поразки у цінний досвід, який допоможе їй у майбутньому.
"Такі суперниці як турецька борчиня не хочуть так просто здаватися. Вони зроблять усе для того, щоб дати гідний бій, так було і у сутичці зі мною. Вона боролась брудно, постійно смикала за волосся і моя спроба сказати щось судді увінчалася пропущеною атакою від суперниці. Після чого хід зустрічі трішки змінився, я все контролювала, тому перемога була за мною", – розповіла Оксана.
Сутичка варта фіналу Олімпіади
У півфіналі переможний шлях Лівач завершився. Оксана поступилась титулованій львів'янці, яка виступає під прапором Азербайджану Марії Стадник. Обидві борчині відзначаються великою швидкістю на килимі та бажанням перемогти. Українка програла з рахунком 10:4.
Марія Стадник – одна з легендарних спортсменок сучасності. Тому для мене велика честь змагатися з такими суперницями. Я була налаштована вигравати і мені це було під силу. Перший період сутички був за мною, але досвід взяв гору. По ходу бою було видно мій ріст і це для мене дуже важливо. Для мене такі поєдинки та здобутий досвід дуже важливі,
– зізналась Лівач.
Стадник – Лівач відеоогляд сутички
Незрозуміла перемога росіянки
Після цієї поразки Оксана спробувала взяти "бронзу" чемпіонату Європи, але прикро поступилась росіянці Полєщук 10:9: "Бій з росіянкою напевно запам'ятається мені на довго Причина поразки ховається лише у мені. Трішки не допрацювала над тактикою, допустилась прикрої помилки, яка вирішила хід сутички".
Я не зрозуміла однієї ситуації, як на мене, дію росіянка зробила без оцінки, але судді зарахували. Коли глянула на табло, то навіть не зрозуміла, чому така кількість балів на рахунку суперниці з Росії. Почала відігруватися, але забракло часу,
– здивувалась українська борчиня.
"Щодо забинтованої голови, то це мало трішки кумедний вигляд. У мене просто була невеличка рана на обличчі, але лікарі чомусь обмотали усю голову. У ході сутички я думала вони просто протруть, а почали робити незрозуміло що. Така пауза більше була на руку Полєщук", – розповіла Лівач.
Дивіться також Українські борчині Демко та Бережна завоювали дві "бронзи" на чемпіонаті Європи у Варшаві
За словами Оксани, кожна з її суперниць була для неї принциповою. У вазі не було конкуренток без олімпійських ліцензій. Тому що усі дівчата можуть стати потенційними суперницями Лівач на Олімпійських іграх: "Для мене це навіть дуже добре що я саме зараз мала змогу поборотися з такими суперницями та відчути їх слабкі сторони".
Зараз за планом в українських борчинь будуть тренувальні збори та плідна підготовка до Токіо. Однак вже на початку червня українки поборються на міжнародному турнірі Poland Open.
На цьому турнірі також буде солідний склад учасниць. Тому буде ще одна можливість позмагатись на передодні Олімпіади. План підготовки вже складений і будемо лише вводити у нього певні корективи та виправляти допущені помилки. Маю ціль до якої буду цілеспрямовано рухатися. У мене є такий шанс, тому повинна використати його на повну, а там час покаже і розставить все на свої місця,
– підсумувала Оксана.
Відео бронзової сутички Полєщук – Лівач
Восьме "золото" для Стадник
Вихованка львівської боротьби Марія Стадник виграла золото чемпіонату Європи під прапором Азербайджану. У фіналі у вазі 50 кілограмів Марія на класі здолала представницю Болгарії Міглену Селішку – 7:2. Хоча перших два очки заробила саме Міглена, але ексукраїнка перехопила ініціативу та довела матч до звитяги. Для Марії це вже восьмий успіх на чемпіонатах Європи.
Півтора року не брала участь у змаганнях, тому перед виходом на килим відчувала хвилювання. На чемпіонат Європи їхала за золотою нагородою, як і на усі турніри. Однак змагання стали перевіркою власних сил перед Олімпіадою у Токіо. У Польщу приїхало багато моїх конкуренток, які мають олімпійські ліцензії та є потенційними суперницями у боротьбі за перемогу у Японії,
– розповіла Стадник.
З єдиною ціллю у Токіо
Марія провела на турнірі три сутички, але жодну з конкуренток не стала виділяти. Найбільше хвилювання ексукраїнка відчувала у фінальному поєдинку. За її словами, хотілось взяти після такої тривалої паузи без змагань золоту медаль та відчути смак перемоги.
- У доробку львів'янки вже три нагороди Олімпійських ігор. У 2008 році Марія вперше підійнялась на п'єдестал на головних змаганнях у кар'єрі кожного спортсмена – третє місце. Вже у 2012 та 2016 роках Стадник завоювала дві срібні нагороди у Лондоні та Ріо-де-Жанейро відповідно.
- Перед майже кожним олімпійським циклом спортсменка говорила, що це її остання Олімпіада, але "золото", яке ще не здобула Марія, не давало спокою борчині. Тому у Токіо Стадник йде виключно за нагородою найвищого ґатунку.
Перед цим спортсменка планує взяти участь у ще одному турнірі. Але вже зараз прицільно готується до Олімпійських ігор.
Стадник – Селішка відеоогляд фіналу