Леся Церенко в 1/16 фіналу Ролан Гаррос розгромила переможницю US Open-2019 Б'янку Андреєску. Після матчу в української тенісистки запитали про її мотивацію в Турі та вплив війни на стан спортсменки. Леся, як завжди, була максимально відвертою.

Читайте також Унікальне досягнення: вперше в історії Ролан Гаррос дві українки зіграють у 1/8 фіналу

Цуренко роздумувала над закінчення кар'єри, щоб стати волонтером

Українська тенісистка розповіла, що їй було дуже складно продовжувати кар'єру через психологічний стан. Після початку повномасштабного вторгнення російських варварів на територію України, у спортсменки почалися панічні атаки й думки були далеко не про спорт. Але допоміг психолог, після роботи з яким Леся почала ставити більш серйозні цілі, ніж просто спортивні досягнення, виходячи на корт.

Я буду відвертою – я хочу заробляти на корті якомога більше, щоб донатити якомога більше. Насправді, це більш важлива мета, яку я для себе визначила, коли вирішила, що буду продовжувати грати і залишуся в Турі. Як я вже говорила, я ніколи не грала заради грошей. Ніколи в житті виходячи на корт я не думала про те, наскільки великі призові я отримаю в разі перемоги. Але, знову таки повторюся, рік тому був момент, коли я думала: добре, можливо, я повернуся додому і буду волонтером і буду робити все, що необхідно для моєї країни,
– розповіла українка.

Але все змінила розмова з Олександром Долгополовим, який допоміг Лесі залишитися в Турі, наголосивши, що українському війську потрібні гроші, а вона може найбільше їх заробляти саме граючи в теніс.

Вся енергія направлена на допомогу Україні

Тому Цуренко продовжує грати і, як ми бачимо, останнім часом гра та результати нашої тенісистки покращилися, а це автоматично означає, що й фінансова допомога від неї для української армії збільшується.

Так що я продовжую грати. Я хочу вдосконалюватися. Я хочу поліпшити свою гру, і я буду донатити. Це те, що я часто роблю, і мені стає легше, коли я це роблю, тому що я все ще відчуваю провину за те, що я не в Україні. Я роблю щось справді... Ви знаєте, спорт – це безперечно щось чудове. То ж, так, саме про це найбільше думок у моїй голові. І часто, коли у мене бувають складні моменти в матчі, я нагадую собі, що я з України, що я частина найсильнішої нації, і я пишаюся тим, що я українка,
– підсумувала Цуренко.

Браво нашій Лесі за її діяльність та публічне висвітлення війни на всіх майданчиках, попри те, що тенісні чиновники дуже часто намагаються обходити осторонь найважливішу тему та бідкаються за росіян та білорусів більше, ніж за українських спортсменів.