Під час повномасштабного вторгнення усі сфери життя повинні адаптовуватись до нових реалій. Але навіть у період війни фізична культура, освіта та спорт не мають ставати на паузу. Особливу увагу варто приділяти фізичній підготовці дітей і дорослих. На допомогу у цьому приходять тренери з різних видів спорту.
Читайте також Михайло Кохан здобув для України четверту олімпійську ліцензію з легкої атлетики
Тренер – невід'ємна частина успіху спортсмена
Навіть для дітей, які залишаються на прифронтовій території, фізична рухова активність та спорт мають бути значною частиною життя. Спорт допомагає їм подолати тривожність, напругу та змінити фокус уваги. Саме тренери можуть бути позитивним прикладом та рольовою моделлю для дітей-сиріт, та дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах та не мають підтримки турботливих батьків.
Серед спортсменів, які вже стали на шлях тренера є й наша гордість, бронзова призерка Олімпіади-2016 із художньої гімнастики Анна Різатдінова. Колишня гімнастка розповіла про важливість тренерської діяльності.
Різатдінова: Тренерська діяльність, вона не закінчується тільки в залі
Різатдінова порівняла тренерство із англійською мовою, яку протягом усього життя потрібно вчити та удосконалювати. У приклад справжнього тренера Анна поставила Альбіну Дерюгіну, яка 60 років не приходила, а наче жила у залі. Легендарна тренерка підготувала не одну призерку чи олімпійську чемпіонку.
Це така професія, коли ти не можеш сказати так, я клас, я класний тренер. Тому що якщо ти так скажеш, то все зупиниться. Для мене. Тобто я це розумію. Тому я можу сказати, що на мені не тільки тренерська робота. Зараз я поки що не в Україні, але академія це настільки такий, живий організм і він потребує постійної праці навіть онлайн. Тренерська діяльність, вона не закінчується тільки в залі, ти потренував дітей 4 години, пішов додому і все забув. Ні! Тренерська діяльність в художній гімнастиці, особливо у мене, коли ти і директор і все в одному обличчі…,
– заявила колишня гімнастка.
Різатдінова розповіла, що наразі працює зі своїми підопічними онлайн. Що додає складнощів у роботі.
"Наприклад у дівчинки поганий настрій, треба поговорити з дівчинкою, поговорити з батьками, заспокоїти. Кожного дня щось коїться, щось відбувається. Це як дитина. Академія, не буває так, що у мене тут все налагоджено, все добре. я можу йти у відпустку на 14 днів. Ні! Кожного дня якісь питання і вони не закінчуються. І коли я ще була гімнасткою, мені казали, що тренер повинен жити гімнастикою, він повинен робити і вдома якусь роботу навіть після залу, я тоді це не розуміла. Дійсно, у тренера стільки питань, що напевно залишаються в художній гімнастиці тільки фанати", – сказала титулована спортсменка.
Анна запевнила, що роботу тренера зможе посилити не кожен. Це велике навантаження, а особливо моральне. За словами Різатдінової, якщо ти не фанат, якщо ти не любиш дуже сильно гімнастику, ти не зможеш працювати, краще тобі йти тренером по стретчингу чи щось таке, де менше буде моральне навантаження.
Коли я відкривала академію, я навіть цього не розуміла. Я не думала, що це настільки важко! Тому підготувати класну гімнастку це вимагає неймовірних сил, дисципліни, це дуже важко,
– додала Анна.