– Чому вирішили обрати саме теніс?

– Моя мама – тренер. Тому конкретного моменту, коли подружилась із ракеткою не пригадаю. Мама завжди нагадувала, що з дитинства мене неможливо було забрати із корту. Дуже любила проводити час граючи у теніс.

– Найважливішу роль у виборі зіграло те, що Ваша мама тренерка з тенісу?

– Гадаю, що це зіграло ключову роль. Змалечку проводила багато часу з ракеткою. Часто ходила з мамою на тренування, тому тенісні корти стали моїм природним середовищем.

– Як проводите час у карантині?

– Відверто кажучи, карантин у моїй голові для мене закінчився. Тренувалась у домашніх умовах, маю для цього можливості, також виконувала бігову роботу. Почала вивчати італійську мову, а спочатку карантину готувала різні солодкі смаколики.

– Чи обмежуєте себе у харчуванні?

– Раніше не надто сильно приділяла цьому увагу. Зараз почала більше вивчати та заглиблюватись у тему харчування. Із травня почала дещо обмежувати свій раціон та контролювати те, чим харчуюсь.

– Під час турнірного сезону теж обмежуєте свій раціон?

– Під час змагань стараюсь їсти тоді, коли захочу. Потрібна енергія, тому складно контролювати щодня свій раціон.

Читайте також Українка Катаріна Завацька – переможниця тенісного турніру у Франції

– Тенісні матчі можуть тривати близько двох год, а бувало й набагато більше. Як вдається витримувати такі навантаження?

– Ми дуже багато тренуємось. Коли люди бачать наші матчі, то вважають, що все нам вдається легко. Насправді, ми багато годин проводимо на тренуваннях. Зараз близько п’яти годин приділяю увагу тренувальному процесу. Звичайно, така робота не щодня, інколи трохи менше даю навантаження. Один день на тиждень можу зробити собі вихідний, щоб дати відпочити організму та відновитись для нової роботи.

– Скільки тоді триває Ваше тренування безпосередньо перед поєдинком?

– Все залежить від того із яким тренером працюю. Якщо з мамою, тоді зазвичай моє тренування триває близько 2-3 годин. Сюди не тільки входить тренування на корті, а ще й фітнес.

– Чи займаєтесь іншими видами спорту, які могли б допомогти у зустрічі?

– Коли тренувалась під керівництвом одного із тренерів, тоді у роботу входив кікбоксинг. Мені були до вподоби такі тренування. Але моя генетика тіла не дала довго проводити таку роботу через те, що, коли займалась кікбоксингом мої м’язи починали швидко росли у об’ємі, а це не надто добре. Тому ми майже одразу прибрали такі активності з тренувального процесу. Кікбоксинг гарно допомагає вибити агресію, яка знаходиться всередині нашого організму.

Провокації суперниць

– Чи бували моменти, коли суперники Вас провокували?

– Звичайно, мені здається, таке буває мало не кожного матчу. На телебаченні цього не показують, ми більше інстинктивно відчуваємо такі моменти. Чітко бачу провокації збоку суперниць, але не завжди на них реагую.

– Чи провокуєте суперниць у відповідь?

– Ні, я не з тих тенісисток, які таке практикують. Ніколи не відповідаю на негатив та агресію.

– У якому тенісі є більше провокацій – чоловічому чи жіночому?

– Гадаю, що все-таки у жіночому тенісі таких моментів більше. Звичайно, я можу помилятись, але зі сторони виглядає саме так. Чоловічий мозок працює іншим чином, ніж у жінок. Можливо, у чоловіків є внутрішня конкуренція та агресія, але не така явна, як у жінок.

Варто дізнатись Спалах COVID-19 на турнірі Джоковича: заразився легендарний тенісист

Рівень тенісу в Україні

– Чи сподобався турнір в Ірпені?

– Про організацію такого турніру дізналась ще у квітні. Відверто кажучи, нічого не очікувала від таких змагань. Турнір мені був до вподоби, особливо ця домашня атмосфера, де всі одна з одної були знайомі. Всі тенісистки спілкувались між собою, жартували, не відчувалось напруженості у повітрі. Не думала, що цей турнір мені так легко буде даватись у психологічному плані. Останні домашні матчі були не надто хороші для мене. Перед зустрічами був присутній деякий страх, що мені знову, щось не вдасться.

– Реально в Україні організувати великий тенісний турнір?

– У США існує такий закон, коли ти вкладаєш великі гроші у спонсорство, то тобі можуть зменшити податки. Щоб організувати турнір з тенісу потрібні великі кошти, які ніхто не готовий вкладати. Швидше за все, рівень тенісу в Україні має піднятись ще на декілька сходинок вище, щоб організували щось подібне, як це роблять за кордоном.

– Підвищився рівень тенісу в Україні у порівнянні з минулими роками?

– Із впевненістю можу, що рівень українського тенісу підвищується. Багато українок знаходиться у топ-200 рейтингу WTA, це гарний показник. На жаль, чоловічий теніс поки що відстає від жіночого в Україні. У нас класні приклади тенісисток, які мотивують розвиватись молодих спортсменок. Вселяють надію у те, що вони теж можуть вирости у провідних тенісисток світу.

– Чому чоловічий теніс не так стрімко розвивається?

– Найголовніший фактор, щоб досягти успіху у спорті – дисципліна, без неї не обійтись. Більшість хлопців із дитинства виховують м’якше, ніж дівчат. Тому у багатьох немає тієї дисципліни, яка повинна бути присутня. Жінки у нашій країні ж сильніші за характером, вони хочуть виділитись та досягнути поставлених цілей. Звичайно, чоловічий український теніс теж рухається у правильному напрямку. В Україні не вистачає спеціалістів, а також фінансів. Теніс дуже дорогий вид спорту. Вважаю, що в нас мало хто хоче спонсорувати хлопців.

Українка у серці

– Раніше Ви заявляли, що не зміните громадянство та не будете виступати у Росії. Відчувається великий патріотизм, а що він для Вас означає?

– Ніколи не хотіла змінювати громадянство. Вважаю, такий крок невірним у житті, особливо, якщо ти відома людина або можеш потенційно нею стати та представляти країну у світі. Не хочу осуджувати дії інших, тому говорю за себе. Якщо говорити про матчі у Росії, то можу сказати, що такі поїздки піддаються великій критиці зі сторони вболівальників.

Мене хвилює те, що робиться в Україні. Некоректно їхати на змагання у Росії, коли у нас із ними відбуваються бойові дії. Патріотизм – позиція душі, коли байдуже, що говорять інші. Я завжди буду дотримуватись власної думки. На жаль, у нас багато "патріотів" на словах, але не на ділі.

Шалений прорив Марти Костюк

  • На початку 2016 року українка виграла турнір Petits As, неофіційний чемпіонат світу серед тенісистів 12-14 років.
  • Перемогла в одиночному розряді Australian Open 2017 року, а також українка стала переможницею US Open в парному розряді серед юніорок
  • У травні перемогла на турнірі ITF в Угорщині, ставши наймолодшою українкою, яка вигравала професіональний титул в одиночному розряді. За весь турнір Марта не програла жодного сету.
  • У липні українська тенісистка завоювала золоту медаль на юніорському чемпіонаті Європи в парному розряді і срібну в одиночному.
  • У жовтні Марта Костюк перемогла на підсумковому турнірі року у віковій категорії до 18 років, Мастерс ITF, що відбувався у китайському місті Ченду.
  • У січні Марта Костюк, у віці 15 років, пройшла кваліфікацію на дорослу частину Australian Open, ставши наймолодшою тенісисткою, що кваліфікувалася в основну сітку будь-якого турніру Великого шлему з 2005 року.
  • У першому раунді основної частини чемпіонату розгромила першу ракетку Китаю і 25-ту сіяну Пен Шуай, ставши наймолодшою тенісисткою, що виграла гру в основній частині Australian Open з 1996 року.
  • У другому колі перемогла місцеву спортсменку Олівію Роговську, ставши наймолодшою тенісисткою, що пройшла до третього кола будь-якого турніру Великого шлему з 1997 року.
  • На початку лютого, одразу після Australian Open, Марта Костюк здобула свій другий титул ITF, вигравши турнір Burnie International у Австралії, де у фіналі обіграла швейцарку Вікторію Голубич.
  • Після цього результату Марта вперше увійшла у топ-200 світового рейтингу і забезпечила собі участь у кваліфікації до наступних турнірів Великого шлему, причому на цей момент вона була наймолодшою тенісисткою серед перших 700 тенісисток у рейтингу WTA.
  • Того ж місяця Костюк дебютувала у Fed Cup за Україну проти збірної Австралії у Канберрі.