Колишній тенісист Долгополов повернувся в Україну, щоб захищати країну від рашистів

Долгополов: Потраплю в голову в 3 з 5 випадків

33-річний колишній тенісист повернувся у рідний Київ. Про це Олександр Долгополов повідомив на своїй сторінці в інстаграмі. Спортсмен зробив фото на фоні київського вокзалу та розповів усю історію повернення у сторіс.

Читайте також Скільки ще потрібно смертей, щоб ви почали діяти, – Стаховський звернувся до НАТО

Спершу Олександр вів війну в інформаційному просторі, а тепер буде боронити країну від російських окупантів вже безпосередньо фізично. Долгополов відправив сім'ю у безпечне місце, а сам повернувся у рідну країну.

Екстенісист збирав кошти для української армії, купував військове обладнання, а згодом сам взяв до рук зброю. Українець провів декілька тренувань по стрільбі у Туреччині, де зустрів першу звістку про війну в Україні. Долгополов тренувався під керівництвом колишнього військового.

Дуже дякую нашим турецьким друзям. Звичайно, за 5-7 днів я не став Рембо, але зі зброєю я вже поводжуся комфортно, а з 25 метрів у спокійній обстановці тренувань потраплю в голову в 3 з 5 випадків. Це мій дім і ми будемо його захищати з тими, хто залишився і допомагатимемо, чим можемо. Не збираюся засуджувати чоловіків, що виїхали. Війна – це страшно і не кожен до неї готовий, усім нам є що втрачати, крім нашої улюбленої України,
– написав колишній тенісист.

Долгополов не засудив чоловіків, які втекли з України через війну, але закликав їх повертатись, щоб захищати Україну.

Цікаво. За свою кар'єру Олександр Долгополов здобув чотири титули (3 – в одиночному розряді). У січні 2012 року займав найвищу позицію у рейтингу ATP – 13-те місце. Заробив за кар'єру понад 7 мільйонів доларів призових. У 2021 році закінчив тенісну кар'єру, але останній матч провів у 2018-му. Більше не грав через травму руки.

З моменту початку війни Олександр обіцяє спілкуватись виключно українською, а соцмережі продовжить вести російською мовою. Все через те, що на сторінках Олександра багато російськомовних людей. Так вони краще зможуть сприймати справжню інформацію про війну в Україні.

• Нагадаємо, що першим взяв до рук зброю колишній тенісист Сергій Стаховський, який теж повернувся в Україну із-за кордону.
• Згодом Стаховський зробив спільне фото з легендою українського тенісу Андрієм Медведєвим, який теж готовий стати на захист України проти орди.

Повний текст із публікації з інстаграму Долгополова

Привіт, друзі. Щоб не відповідати на багато запитань, я вирішив написати все й одразу. Цю війну я зустрів у Туреччині. Прилетів туди за день до початку і змусив поїхати туди свою маму та сестру.

Чому? Тому що попри масове заперечення і жарти всіх з приводу цих кращих розвідок світу, я чудово усвідомлював, що таке можливо, аж до ударів по Києву, хоч і вважав це малоймовірним. Після цього я в голові прокрутив, що відбуватиметься перші дні/тиждень і чим я буду корисний.

Я дійшов висновку, що це викликає масову паніку, і я буду одним з цих панікерів, і я зрозумів, що максимальна користь від мене буде в інформаційному просторі через велику іноземну аудиторію в моєму твітері.

Тому краще, якщо я буду зайнятий не думками, як відправити свою сім’ю в безпечне місце, а висвітленням цього жаху і донесенням правди, а також збиранням коштів для наших захисників, адже саме вони мали прийняти перший удар на себе.

Через пару днів я та мої прекрасні українці розірвали інформаційний простір правдою та не залишили шансів для всього світу не зрозуміти те, що відбувається, і хто є агресором.

До того моменту я вже почав тренуватися зі зброєю, і мені дуже пощастило, що в Туреччині мене навчав колишній професійний військовий. Вони з величезним задоволенням взялися це робити, почувши мої цілі.

Дуже дякую нашим турецьким друзям. Звичайно, за 5-7 днів я не став Рембо, але зі зброєю я вже звертаюся комфортно, а з 25 метрів у спокійній обстановці тренувань потраплю в голову в 3 з 5 випадків.

Паралельно із тренуваннями я планував виїзд назад. Знайшовши кілька людей, що летять із США, ми кожен, скільки зміг, назбирали грошей. Діти привезли 6 бронежилетів з Америки нам, щоб передати нашим захисникам.

Зустрілися ми у Загребі, де планували докупити тепловізорів, прицілів та потрібних речей для ЗСУ. І ось, через стільки часу, на перекладних та за допомогою багатьох людей, я перетнув кордон із Польщею і тепер доїхав до Києва.

Це мій дім і ми будемо його захищати з тими, хто залишився і допомагатимемо, чим можемо. Не збираюся засуджувати чоловіків, що виїхали. Війна – це страшно і не кожен до неї готовий, усім нам є що втрачати, крім нашої улюбленої України.

Але знайте, що кожен може зробити свій внесок і, навіть якщо вас не використовують у бою, ви підійматимете дух армії і віру людей просто перебуваючи поруч і допомагаючи тим, чим вмієте і кому зможете.

Не бійтеся, приєднуйтесь, повертайтеся. Всім нашим знаменитостям та лідерам думок, які на місцях, велика повага та дякую! Я пишаюся тим, як зараз наша країна об’єдналася під тиском божевільного диктатора.

З цього моменту розмовляти публічно з незнайомими мені людьми я планую українською, так що спочатку не судіть суворо.

Писати я продовжу російською, оскільки попри блокування соцмереж сусідів, багато хто поки що має доступ через VPN і потрібно доносити реальність і правду. Правда за нами, ми на своїй землі та захистимо її. Далі я буду у Києві до нашої перемоги та після неї. Слава Україні.