Друга частина розмови про те, як вибирається із психологічної прірви, ідеальний відпочинок, матчі з досвідченими українками, незручних суперницьза посиланням.

​Ексклюзив: Патріотизм – це позиція душі, коли байдуже, що говорять інші, – тенісистка Марта Костюк

– Чи хотіли б популярного життя, як у провідних тенісисток планети?
– Вважаю, що це все мене чекає у майбутньому. Складно постійно знаходитись під об'єктивами камер, коли до тебе багато уваги зі сторони прихильників, у такі моменти відчуваєш велику відповідальність. Хочу більше бути найкращою у тенісі, ніж популярною.

– Наскільки часто бувають такі моменти, коли мало що вдається у тенісі?
– Я – перфекціоністка, тому мені здається, що таке буває мало не щодня. Складний період у своїй кар'єрі – перехід із юніорського рівня на дорослий, було складно прийняти багато речей у житті. Якщо починаю вважати, що у мене все добре, тоді зупиняюсь у рості. Будь-які проблеми на нашому шляху – це ріст. Завжди є над чим працювати, не буває такого, коли все буде ідеально.

– Як не втратити мотивацію у тенісній кар’єрі?
– У своїй кар’єрі я декілька разів втрачала мотивацію. Можливо, на моєму місці багато тенісисток вже б закінчили кар’єру або ж продовжили тоді, коли у них би виникало бажання, я ж не переставала займатись своєю улюбленою справою. У людському житті бувають хороші та погані періоди, коли нічого не хочеться та не вдається. Щоб не втратити мотивацію потрібно брати навіть з поганих моментів максимально все, що буде для тебе корисним. Слід пам’ятати, що погані моменти, вони рано чи пізно закінчуються.

– Ви відзначали. що Вам до вподоби гра у парі, чому?
– Давно не грала у парному розряді, але дуже люблю такі матчі. Я – абсолютно некомандний гравець. За характером є лідеркою, завжди хочу бути першою, тому інколи можу сильно психологічно тиснути на напарницю не маючи нічого поганого на думці. Наприклад, реакцією на помилку чи просто якоюсь фразою. Якщо говорити, чому не так часто граю у парі, причиною цього стало те, що швидко перестрибнула із юніорського у дорослий рівень. Мій рейтинг у парі дорівнював нулю. А для того, щоб зіграти у парному розряді потрібні хоча б якісь пункти. Перед карантином непогано зарекомендувала себе у парі з Каміллою Рахімовою в Каїрі на Кубку Федерації. Після цих поєдинків мене почали запрошувати на парні матчі. Такі поєдинки допомагають розвиватись, як фізично, так і психологічно та технічно.

– Але одиночні матчі все-таки більше до вподоби?
– Одиночні матчі – це моя головна робота на якій акцентую найбільше уваги. Комфортніше почуваюсь на корті у таких зустрічах. Дуже відповідально ставлюсь до своєї гри, тому у матчах парного розряду всі помилки та недоліки беру на себе. В одиночній зустрічі з цим простіше, ти несеш відповідальність сама за себе.

– Із якими напарницями у парному розряді почуваєтесь комфортніше на корті – українками чи іноземними представницями?
– Не можу сказати із ким мені зручніше грати. У мене є чіткий типаж тенісистки із якою знаю, що зіграю гарно. Якщо конкретизувати, то з такою напарницею за грою є Даяна Ястремська. Грала з нею у парі, де ми досить легко перемогли суперниць. У неї потужний та щільний удар. Також можу додати сюди Луцію Шафарову, яка вже закінчила кар’єру. У неї теж був сильний удар, гарно грала на задній лінії. У матчах із Луцією моя головна функція була зльоту завершувати розіграші.

– Сучасна тенісистка з якої Марта Костюк бере приклад?
– Конкретної тенісистки у мене немає. Стараюсь з усіх брати трішки для свого професіонального розвитку. Брати приклад потрібно завжди, тому що є багато хороших тенісисток. Вважаю, що краще брати трішки з усіх, ніж з якоїсь однієї спортсменки все.

– Чи були конфлікти з тренером під час поєдинку?
– Були з мамою, вона не лише мій наставник, а й найрідніша людина. Також були суперечки з іншими тренерами, але, щоб таких спекотних, то не було у моїй кар'єрі. Але, коли виникали конфлікти, то починали аналізувати їх вже після матчів на "холодну" голову.

– Наскільки сильно такі ситуації впливають на моральний стан у матчі?
– Не можу сказати, що впливає до такої степені, що програю поєдинок, але досить таки достатньо тисне на моральний стан. Сильно покладаюсь на тренера, його підтримку та віру у мене під час матчу. Коли стаються такі моменти, тоді велика частина моєї енергії йде саме у це русло. Зараз вчусь абстрагуватись під час таких ситуацій у поєдинку, щоб витрачати власну енергію безпосередньо лише у теніс.

– Топ-3 фільми від Марти Костюк?
– Мені до вподоби "Інтерстеллар" та "Пропозиція". Сюди додам дуже крутий серіал про який не могла не згадати – "Гострі картузи". Рекомендую переглянути його мовою оригіналу. Англійською він приємніший до перегляду, ніж у дубляжі.

– Чим займаєте себе під час частих переїздів між турнірами?
– Налаштовую себе на продуктивні справи, такі як перегляд фільму чи серіалу, можу прочитати книгу. Також видаляю фото з свого смартфону, які вжене надто потрібні. Люблю розмовляти з людьми, які їдуть поруч зі мною, а також послухати музику. У музичному смаку – меломан. Люблю слухати треки під які можна заглибитись свої думки та переживання. Але перед поєдинками зазвичай у моїх навушниках грає весела музика, яка заряджає на боротьбу у зустрічі.

– На який концерт хотіли б сходити?
– У своєму житті лише тричі була на концертах. Дуже хотілось би ще раз сходити на "Океан Ельзи", була на їх концерті, коли мені було близько 10 років. Відверто кажучи, тоді не була таким палким прихильником їх творчості. Зараз знаю майже всі пісні групи на пам’ять. А одного разу зустрівшись зі Святославом Вакарчуком дізналась, що він мій великий фанат, було дуже приємно почути такі слова від великої людини.

– Три треки, які найчастіше можна почути у Ваших навушниках?
– Складно обрати лише трьох виконавців, але можу виділити Kaleo – "Way down we go", Tom Odell – "Can’t pretend". Третьою відзначу пісню "Океану Ельзи" – "Без тебе". Ще додам у цей рейтинг пісню, яка мені до вподоби, це "Прятки" у виконанні HammAli & Navai.

– Топ-5 тенісисток від Марти Костюк, чи врахуєте у цей рейтинги себе?
– Зараз всі тенісистки показують дуже хороший рівень тенісу, тому виділити лише топ-5 найкращих складно. Відверто кажучи хотілось би бачити себе у такому рейтингу. У мій топ-5 також ввійде Андреєску, Бенчич, Квітова, Вондроушова.

– Чи хотіли б піти за стопами матері та стати у майбутньому тренеркою?
– Чіткої такої цілі зараз у мене немає. Я – перфекціоністка, хочу завжди робити все якнайкраще. Тому гадаю, що тренувати дітей мені б не вдалось, була б занадто вимогливою наставницею. Можливо, робота з старшими тенісистками мені давалась би легше. Все можливо, побачимо, як складеться моє майбутнє.