Зазомбовані пропагандою: Алієв, який служить у ЗСУ, розповів, чому не спілкується з батьками

25 вересня 2023, 11:43
Читать новость на русском

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Олександр Алієв взяв зброю до рук, щоб захищати рідну країну та свій народ. Попри те, що він народився в країні-агресорці, для нього все стало очевидно з першого дня, хто винний і на стороні кого знаходиться правда та добро.

Ексфутболіст спочатку вступив до територіальної оборони Києва, а вже згодом змінив її на службу у лавах ЗСУ. Такий вчинок не оцінив його батько. Він живе у Курську, не засудив дії влади й сказав слова, котрі поставили хрест на спілкуванні з сином. 

Читайте також "Більше не пишіть мені допомогти кенту": Алієв шокував подробицями про жахливий стан Мілевського

Спілкування після недолугих слів батька стало неможливим для Алієва

Колишній гравець Динамо та збірної України Олександр Алієв розповів, чому саме перестав спілкуватися з батьками. Вирішальною стала розмова з батьком, який заявив, що росіяни напали на Україну, щоб убивати якихось уявних бандерівців та фашистів, і це, на його думку, нормально.

З 28 лютого я не спілкуюся з батьками взагалі. Тільки можемо привітати один одного з днем народження, зі святом. Не більше. Звичайно, це неправильно. Не те щоб вони топили за Росію, але ті слова, які вони мені сказали 28 лютого…

Мій батько – колишній військовий. Він знає, що в Україні живе його син, його онук і онука, знає, що на нас почали летіти ракети. А він каже, що росіяни сюди прийшли вбивати бандерівців і фашистів. Після цього я сказав, що батька для мене більше не існує,
– сказав Алієв.

Зазначимо, що 24 серпня 2022 року Олександр Алієв отримав відзнаку за службу Україні, а також заявляв, що служитиме до остаточної перемоги.

Коротка довідка про Олександра Алієва

Народився у місті Хабаровськ. У 1999 році в 14-річному віці змінив Росії на Україну. Футболіст перейшов із Академії Спартака у Динамо та взяв українське громадянство.

Футбольне ім'я зробив завдяки виступам у Динамо, за яке провів 132 матчі, забивши 30 голів та віддавши 27 асистів. Також грав за Дніпро та запорізький Металург, у Росії виступав за Анжі та Локомотив і ще 9 матчів провів у складі футбольного клубу Тараз із Казахстану.

Грав за всі юнацькі та молодіжні збірні України починаючи з U-17, а за головну національну команду провів 28 матчів та забив 6 голів. 1 січня 2021 року повісив бутси на цвях.