Сестри Олена та Юлія Городні – для обох це буде дебют на Кубку світу. Була ймовірність, що наша країна буде представлена і в чоловічому спринті, а потім відповідно і в одній із змішаних естафет, але виникли деякі труднощі.
До слова Вони руйнують все, – біатлоніст Прима в емоційному відео закликав світ допомогти Україні
За інформацією Sport.ua, 33-річний Віталій Кільчицький зараз перебуває в Естонії і теоретично міг відновити виступи, однак через те, що він тривалий час не був на допінг-контролі у WADA, дозвіл стартувати йому не дали. Віталій готуватиме Городніх до старту як тренер. Також допомагатимуть "новим сестрам Семеренко" чеські фахівці.
Городні з початком вторгнення російсько-фашистських загарбників до нашої країни зуміли евакуюватися на територію Польщі. Багато в чому їхньому майбутньому дебюту посприяв президент чеської федерації біатлону Іржі Хамза, і, ймовірно, не обійшлося без президента Федерації біатлону України Володимира Бринзака, який напевно замовив слівце.
Що відомо про сестер Городніх
Юлії зараз 20 повних років, Олені – 17. Обидві на міжнародних юніорських стартах медалей не завойовували, проте показували дуже непогані результати, завдяки чому вважаються одними з найперспективніших молодих біатлоністок України.
Є у них в активі й подіуми національних чемпіонатів. Дебют на Кубку світу для них буде безцінним досвідом, який може відіграти ключову роль у майбутньому.
Як спортсменкам вдалось дістатись на етап Кубка світу?
На момент початку вторгнення Росії до України Олена та Юлія були на навчально-тренувальних зборах у селі Сянки, що на Львівщині.
"Зранку мені почали приходити SMS-повідомлення, що почалась війна. Нам телефонували батьки. Була паніка, я не знала, що робити. Це так страшно, коли кажуть, що почали бомбити аеропорти, міста", – розповіла Юлія.
У цей же день усіх учасників зборів відпустили додому, так що спортсменки приїхали до Львова. Однак оговтатись від того, що сталось, було надважко.
Сльози, істерика. Я не могла повірити, що це зараз відбувається, що така ситуація в країні. Я просто ходила з місця на місце. Я не знала, чи мені збирати валізу, чи що. Це був настільки розгублений стан, що навіть важко зараз передати словами, що я відчувала,
– зізналась українська біатлоністка.
Юлія зазначила, що дорога була дуже довгою, однак на українсько-польському кордоні було чимало волонтерів, які допомагали - пропонували їжу, напої та інші необхідні речі. Зрештою, сестрам Городнім вдалось дістатись до прихистку після однієї доби в дорозі. А вже безпосередньо в Польщі їм надійшов дзвінок від президента Фдерації біатлону України Володимира Бринзака.
"Він зателефонував нам і сказав, що є можливість поїхати на етап Кубка світу, запитав, чи не були б ми проти. У нас були доволі змішані відчуття з цього приводу. Адже дуже складна ситуація в країні, ми постійно переживаємо, дивимось новини, у нас уже порушений сон через постійний стрес.
Плюс – це етап Кубка світу, тут зібрана вся еліта біатлону. Тут зовсім інші швидкості і взагалі все по-іншому. На змаганнях такого рівня ми не були, і зараз є трішки страх. Узагалі ми думали, що для нас сезон уже закінчено, а тут така можливість, тож ми погодились", – розповіла спортсменка.