Майстер спорту з тенісу та тренер Тетяна Воротіліна півтора року вже жила у Бангкоку, тренувалась та планувала відкрити власну школу. Однак все змінив нещасний випадок. Тетяна їхала на скутері разом із товаришем і на їхню смугу виїхала вантажівка. Дівчина вижила, але на неї далі чекало найскладніше – їй ампутували частину ноги. За 4 місяці Тетяні зробили понад 40 операцій та зберегли ногу. Та займатися спортом з такою травмою було складно. Тому довелося шукати лікарів, які б взялися за її випадок. Шанси були 50 на 50. Однак вже через п'ять тижнів після пластичних операцій, Тетяна зробила перші кроки.

Читайте також: Який вид спорту є найкориснішим для здоров'я

– Наскільки важко бігати на протезі?

– Поки ти біжиш, наче все важко. Перетнувши фініш, вже після 15-20 хв організм трохи відновився і виглядає наче легко.

– Що для вас означає слово "мотивація"?

Ох, яке каверзне питання. Про саме слово "мотивація" можна відкрити вікіпедію і прочитати. А якщо говорити про поняття – це те, коли всередині є велика сила і впевненість у бажанні досягнути чогось. Ти хочеш і ти робиш це, не залежно ні на що. Це як бездонна бочка з енергією, де є запас сил. Бувають складнощі, проте, ти продовжуєш робити завдяки бажанню.

– Як вам вдалось не впасти духом і продовжити жити далі, займатись спортом?

– Мені була цікава ця вся історія. Хотілось швиденько повернутись у спорт, це була моя чітка ціль. В мене не було часу плакати, я завжди думала як виконати свою ціль.

Варте уваги: Завдяки спорту я не зламався після травми, несумісної з життям, – пауерліфтер Павло Козак

– Ви працюєте з ампутантами, так?

– Правильно. Я допомагаю подолати фантомні болі, використовувати протез на повну, наскільки це можливо. Вчу бігати на ньому та показую спеціальні вправи. Радію, що люди сумлінно виконують те, що я їм показую.

– Чи хотіли б назад поїхати жити в Бангкок чи Камбоджі?

– Мені подобається подорожувати. Тут діло не в тому, де краще, де гірше. Там зовсім усе інакше. У найближчі роки я хочу пробігти марафон у Бангкоку. Це для мене must have.

– Яка ситуація зараз в Україні з виробництвом протезу?

– Всі елементи насправді є німецькі. У нашій країні просто збирають все разом.

У мене трохи не проста ситуація. Рік, поки я шукала, хто мені ампутує ногу, я паралельно шукала, хто мені буде робити протез. Всі відмовлялись. У мене повністю пересаджена шкіра, а це додає складності. Українські протезисти за такі ситуації, як у мене, не беруться. Робити мою гільзу приїжджав німецький протезист. Наші ж нормально зробити нічого не могли майже 10 місяців, справді якісного. Але вони не розгубились і запросили німецького крутого спеціаліста. Цим самим вони старались навчитись та набратись досвіду в нього.

Мій протезист сам ходить на протезі. Тут є деякі фішки. У мене вирізано коліно, а так не можна, казали всі протезисти. Треба всередину. Але якщо в мене було б по іншому, мені було б не зручно грати в теніс. Тому чоловік, який сам ходить на протезі, він це розуміє, що в деяких ситуаціях краще зробити не так, як кажуть всі. Важливо, щоб в Україні ставало більше таких професіоналів, які вміють і готові слухати клієнта.

На жаль, багато хто думає, що на протезі дуже некомфортно. Якби так було, я б не бігала. 14 півмарафонів кажуть все самі за себе. Насправді, це дуже комфортно. Потрібно добитись так, що це так і було. Треба багато тренуватись, тому що я стегном ніби пересуваю ногу. Важить 1,5 кілограма. Через деякий час ти звикаєш. Зараз я цього вже так практично не чую.

– Чому обрали саме теніс?

– Теніс я обрала ще в п'ять років. Мені захотілось навчитись бити смеш в стінку. Це круто виглядає для 5-річної дитини. А для того, щоб це навчитись, потрібно було для початку навчитись грати у теніс. Це прикольний та азартний вид спорту.

– Чим займаєтесь у вільний час, окрім тренувань?

– Ходжу в спортзал. Займаюсь TRX, йога, танці. Всі мої захоплення так чи інакше пов’язані зі спортом. Я люблю подорожувати, позасмагати на пляжі, веду блог. Але, це все базується на спорті.

– Ваші мотиватори або кумири?

Кумирів ніколи не було. А мотиватор – я. Мене не люди мотивують, а їх досягнення. Є хлопець в книзі рекордів Гіннеса, який перейшов на руках із Відня в Париж, а це, на хвилиночку, 1400 кілометрів. Ось таке мене дуже надихає. Паралімпійці, особливо лижники, фрістайлери. Людські можливості – безмежні. Просто потрібні уміння, тренування і все обов’язково вийде.

– Чи є в планах написати книгу про власне життя?

– У таких дуже далеких. Все можливо. Мені багато людей говорять, щоб я написала власну книгу. Є крута історія, про яку можна розказати. Але на даний момент у мене багато справ, щоб це зробити. Це займає багато часу, і до цього потрібно підходити відповідально. На даний момент у мене є більш пріоритетні цілі, які я хочу втілити.

– Як правильно підготуватись до бігу на довгі дистанції?

– Залежно за який час орієнтуєтесь пробігти. Якщо це півмарафон, і у вас ціль просто його пробігти більше, ніж за дві години, то ви це зробите. Якщо ви хочете вибігти із 2-х годин, то потрібно сумлінно тренуватись. Не бігайте у взутті із плоскою підошвою. Можна зробити спортивні устілки. Якщо ви хочете пробігти дистанцію за високий час, потрібні дієти, спеціальні тренування. Якщо це ваш перший півмарафон – виберіть місто, де немає бруківки. Бігти по бруківці дуже не просто.

До слова: Як вибрати правильний час для бігу, щоб краще схуднути

– Мотиваційне побажання для наших читачів?

– Займайтесь спортом, якщо вам це до вподоби. Попри усі складнощі не здавайтесь. Ваш організм насправді набагато сильніший, ніж ви про нього думаєте.