Про прихід у легку атлетику та комфортну погоду
– Як взагалі прийшла ідея займатись бігом на професійному рівні?
– Коли мені було 14 років, у місцевій школі відкрили секцію легкої атлетики. Із задоволення почала відвідувати тренування, додам, що до цього займалась танцями. У нас були цікаві мотивації від тренера. Він завжди казав, якщо будемо ходити на тренування, тоді поїдемо на змагання. На першому турнірі я піднялась на другу сходинку п’єдесталу. Саме вони стали початковою точкою та відліком моєї кар’єри. Після школи вступила до університету фізичної культури та продовжила тренування. Завдяки своїй роботі виконала норматив на звання «Майстер спорту із півмарафону». Коли закінчувала магістратуру зрозуміла, що готова далі тренуватись та готуватись до марафонських дистанцій та професійного серйозного спорту.
До теми Коли краще бігати – зранку чи ввечері: корисні поради легкоатлетки Софії Яремчук
– Яка дистанція улюблена для Софії Яремчук?
– Улюблена дистанція – півмарафон. Також бігаю десять кілометрів, маю гарні результати на цій дистанції, але мені вона здається надто короткою. Півмарафон – це золота середина між марафоном у 42 кілометри та десяткою. Розумію, що мені все-таки потрібно буде зупинитись на 10 тисяч метрів або марафоні, це олімпійські дистанції. Півмарафон сюди ж не відноситься.
– Яка погода для Вас найбільш комфортна?
– Близько 12-14 градусів тепла. Не можу бігати, коли спекотно, тоді мій організм блокує внутрішні процеси. Можу бігати, коли на дворі чотири градуси вище нуля, а от італійським спортсменам не до вподоби така погода, вони звикли тренуватись у тепліших умовах. Пам’ятаю свій старт 16 червня того року, була страшна спека близько 30 градусів, хоча бігли ввечері та рівень вологості повітря був високий. Була добре готова до старту, але організм занадто сильно виснажився. Коли перетнула фінішну пряму, то підійшла до тренера та сказала, що всі старти в Італії буду розпочинати із жовтня, коли не буде вже так спекотно.
Вибір правильного взуття для бігу
– Професійні атлети вибирають взуття залежно від поверхні та погоди. Як справляється, коли погода вносить свої корективи?
– У кожного спортсмена є декілька пар кросівок в залежності від покриття та типу роботи. Особисто в мене є близько семи пар взуття для тренувального процесу, бігової роботи на довгій дистанції та змагань. Колись мала модель від Nike із дуже плоскою підошвою, яка була слизькою. Коли її вдягала, просила Бога, щоб тільки не випав дощ, бо була б, як на ковзанах. Сучасні моделі цього бренду досить хороші, бігаю у них у дощ, все гаразд. Велика проблема, що кожних пів року виходять нові моделі до яких стопі потрібно знову звикати. Помилка багатьох людей – вони купують декілька пар однієї моделі. Не потрібно цього робити, кросівки з часом втрачають свою амортизацію та інші корисні властивості.
– Скільки потрібно особисто Вам пар взуття на рік?
– Кожних три місяці змінюю кросівки. Чим довше ти тренуєшся в одному і тому ж взутті, тим більший ризик отримання травми. Тут потрібно бути обережним, коли кросівки втрачають амортизацію, тоді страждають ваші суглоби та зв’язки.
– Наскільки часто потрібно змінювати кросівки тим, хто просто бігає у своє задоволення?
– Якщо ви бігаєте тричі на тиждень, змінюйте взуття один раз на 6-8 місяців. Якщо немає такого великого бігового об’єму та навантаження, не потрібно змінювати частіше. Дві пари на рік буде достатньо.
– Чи потрібно любителям бігу сконцентровуватись на купівлі лише дорогих моделей взуття?
– Кросівок повинен бути зручним та з нормальною амортизацією. Нога має почуватись комфортно. Орієнтовна ціна хорошого спортивного взуття коливається від 50-80 доларів, це достатньо доступна ціна. Не забувайте, що від взуття залежить людське здоров’я під час бігу.
Варто прочитати Найшвидшій людині планети загрожує дискваліфікація: причина
– Практикуєте перед стартом пройтись чи пробігтись по дистанції?
– Перед півмарафоном у Києві елітним спортсменам показували дистанцію пересуваючись машиною. На сайтах є спеціальні карти, де можна побачити всі особливості траси. Самостійно пробігтись маршрутом мені не вдасться, але перед стартом завжди бігаю 30 хвилин та готуюсь.
Про італійського наставника
– Як познайомились із італійським наставником? Взагалі складно знайти висококваліфікованого тренера?
– Познайомились із ним на одному зі стартів у Італії. До мене підійшло керівництво клубу за який зараз виступаю та запропонувало спробувати свої сили у їх команді. Знала, що італійські спортсмени та бігуни показують гарні здобутки, тому погодилась. Потрібно чимало часу, щоб досягти поставленого результату. Тренер має добре вивчити тебе, твій організм та процеси, які в ньому відбуваються. Мені дуже пощастило із наставником, у нас гарне взаєморозуміння. Якщо ти спортсмен із високими результатами та гарною перспективою, тоді знайти тренера не стане проблемою. В Україні хороша база висококваліфікованих тренерів. Чи збігатиметься характер тренера та спортсмена, це вже зовсім інше запитання.
– Як тренуватись під керівництвом італійського наставника?
– Мені пощастило із тренером, він хороша та позитивна людина. Я більш імпульсивна людина, ніж він, хоча усі італійці емоційні люди. У нас прекрасне взаєморозуміння та підтримка.
– Наскільки складно працювати із італійським наставником на відстані?
– Тренер постійно повинен бачити твій фізичний та моральний стан, тому зараз складно. Організм – це не запрограмована машина, у нього бувають порушення. Наставник повинен бути поруч для того, щоб коректувати твою роботу.
– Які вправи більше робите – силові чи бігові?
– Щодня перед тренуваннями роблю спеціальний комплекс вправ для усього тіла, щоб зменшити ризик отримання травм. Велика помилка багатьох спортсменів – вони не роблять розминки та заминки. Тренувань із великими вагами не роблю, але один раз в тиждень працюю у тренажерному залі для власного тонусу.
Українка у серці
– Чи були пропозиції представляти італійську збірну?
– Пропозицій не отримувала, якщо були б, тоді для цього потрібно було змінювати громадянство. Спокійно живу та тренуюсь в Італії. Хочу залишатись українкою. Мені комфортно виступати за італійський клуб та водночас представляти національну команду України.
– Життя в Італії принесло зміни у характер та менталітет?
– Італійці – імпульсивні та вибухові люди, багато жестикулюють. Багато знайомих та друзів кажуть, що за характером стала схожа на італійку. Хоча сама в собі не помічаю жодних змін.
– Чи може імпульсивність завадити на дистанції?
– Мені потрібно бути трішки спокійнішою, я досить вибухова дівчина. На дистанції врівноваженість та психологічна стійкість, це важливі компоненти гарного результату. Зараз мені допомагає український тренер Прокопенко Віктор Іванович, який тренував мене в університеті. Філософський наставник та гарна людина. Постійно говорить мені, що потрібно бути спокійнішою.
Варто побачити Найкрасивіша пара України: Бех-Романчук зачарувала неймовірним фото із чоловіком
– Наскільки складно боротись із власним організмом на дистанції?
– Вже залежить від психологічної, фізичної та моральної готовностей. Коли ти готова на всі 100 відсотків, тоді змагання приносять суцільне задоволення. Звичайно, є кризові кілометри, які завжди потрібно перетерпіти. Наприклад, на дистанції 21 кілометр, така криза наступає після 15 подоланих кілометрів. До таких забігів потрібно підходити із розумною головою, в якій повинен бути план твого темпу по трасі.
– Що для Вас означає біг?
– Це спосіб життя та його пристрасть. Зараз біг – моя робота. За 10-15 років все одно буду далі займатись легкою атлетикою, коли бігаю почуваюсь вільною. Біг – моє покликання.