Школяр Степан Чубенко повертався з Києва в рідний Краматорськ через Донецьк. Він хоч і був учасником проукраїнських мітингів в рідному місті, але участі в бойових діях, які на той час розгорнулися на Донбасі, не брав.
До теми Вибили зуби та вбили пострілом в голову: як російські окупанти вбили Степана Чубенка
23 липня 2014 року на вокзалі в Донецьку його затримали бойовики одного з проросійських формувань. Серед причин називають те, що він мав із собою проукраїнську символіку. За версією слідства, хлопця вивезли за місто у село Кузнєцово-Михайлівка, де нещадно катували. 28 липня його застрелили. Похорон Степана Чубенка відбувся аж 8 листопада 2014 року.
У 2021 році в Краматорську встановили пам'ятник Степану Чубенку біля футбольного поля, його іменем назвали школу №12, де він навчався. А футбольний клуб Краматорськ закріпив за ним навічно номер "1", адже хлопець був воротарем однією з юнацьких команд цього клубу.
Підозрюваними у викраденні, катування та вбивстві Чубенка були Вадим Погодін, Максим Сухомлинов та Юрія Москальов. В листопаді 2017 року український суд засудив Погодіна разом із подільниками до довічного ув'язнення за звинуваченням у вбивстві Степана Чубенка.
Але відбувати покарання жоден з них не відправився, бо рішення українського суду було заочним. Адже вони переховувалися на окупованій території України або в Росії.
При цьому матір загиблого хлопця добилася, щоб і на окупованому Донбасі поплічники російських загарбників провели "розслідування". І підозрюваних навіть затримали, але згодом відпустили.
Хоча Погодін був близький до того, щоб таки відправитися в українську в'язницю. 20 червня 2017 року його було затримано в Ялті на запит Інтерполу. За рішенням Ялтинського міського суду, його заарештували на 40 днів "для забезпечення можливості видачі правоохоронним органам України". У Росії тоді через це виник скандал, і Україні його так і не видали. Проблема була в тому, що затримали його в Криму, і українські правоохоронці не могли ніяк офіційно співпрацювати з "установами" на окупованому півострові.
Погодін же після цього осів в окупованому Криму. І у 2019 році "засвітився" на реконструкціях будинків та доріг в Севастополі. Тож доволі непогано себе там почував, отримуючи замовлення від окупаційної влади міста.
Та все для Погодіна неочікувано закінчилося. 3 березня 2023 року у так званому "міністерстві внутрішніх справ ДНР" заявили про те, що Погодін затриманий як підозрюваний-керівник організованої злочинної групи. При цьому затримали його якраз за справу про викрадення, катування та вбивство. Правда там вказують, що жертві було 17 років, хоча Степанові Чубенка на момент вбивства було лише 16 років.
Тепер представники окупаційної влади Донецька погрожують, що Погодіну загрожує "максимальна відповідальність". А також шукають інших учасників організованого злрчинного угрупування.
Журналіст та блогер Денис Казанський таку різку зміну в ставленні окупантів до Погодіна пояснює тим, що той "перейшов комусь дорогу". Саме тому він враз із "захисника Донбасу" перетворився на "організатора ОЗУ".