Після поєдинку головний тренер Шахтаря Ігор Йовічевіч прокоментував успіх команди та нічию у Глазго. Хорватський спеціаліст задоволений грою своїх підопічних перед шаленою шотландською публікою. Наставник порівняв характер своїх футболістів із тим, який щодня показує весь український народ.
До теми Шахтар відстояв нічию у матчі з Селтіком та гарантував собі плей-офф єврокубків: відео голів
Йовічевіч: Ці хлопці – герої
"Усе сподобалося. Коли результат такий, як слід, коли нічия на смак, як перемога, то це дуже позитивні емоції для мене особисто як тренера і для всієї команди. Ми справді чекали важкої гри, й усі європейські команди знають, що грати тут, на "Селтік Парк", перед 57 тисячами осіб – це нелегко і для досвідченіших команд. Однак ми настільки відважні, настільки хоробрі, що думаємо не так про наслідки, як про свої перформанси, про свою гру. Коли команда показує, що протягом матчу може змінити темп і ритм, стати протагоністом, терпіти, контратакувати і показати водночас характер", – розповів хорват.
Йовічевіч пригадав, що перед стартом Ліги чемпіонів у його команду ніхто не вірив.
Той характер, що показує український народ, який бореться за нашу свободу, за всіх нас. У тому числі за спортсменів, тих, хто грає і представляє Україну на найбільшій сцені – Лізі чемпіонів. Цей результат є дуже важливим для нас. Ми сприймаємо це як великий успіх. Адже три місяці тому ніхто не вірив у нас, однак ми вірили. Ми вірили в щоденну роботу. І це просто наслідок тієї сімейної атмосфери, що ми створили. Ці хлопці – герої, справді герої,
– додав тренер "гірників".
Про фейл року від Сікана
Йовічевіч підтримав Данила Сікана, який не реалізував вбивчий момент перед порожніми воротами. Цей момент міг принести Шахтарю три очки, але він би не зміг місце донеччан у турнірній таблиці в групі. Адже Лейпциг доволі несподівано переграв Реал 3:2.
"Данило засмучений, що не забив той м’яч у гарному моменті, але він є частиною команди, а команда забиває разом і програє разом. Це невід’ємна частина футболу, і ми сприймаємо це як футбол. Реал Мадрид забив нам на останніх секундах – і це футбол. Ми повинні підтримати його. Підтримуючи його, ми підтримуємо самих себе й команду", – запевнив наставник.
Що не вбиває тебе, те робить сильнішим. І ми – родина. Насправді родина. І всі хлопці вже до нього підійшли, всі тренери, щоб підняти голову. Адже із "Селтік Парк" мало хто виходить так гордо, як ми,
– зауважив Ігор Йовічевіч.
"Ми знаємо, що українські солдати б’ються і, на жаль, гинуть щодня"
Тренер Шахтаря бачить велику відповідальність перед 40 мільйонами українців. Йовічевіч додав, що команда відчуває величезну підтримку українських уболівальників.
Ми знаємо, що українські солдати б’ються і, на жаль, гинуть щодня. Постійно пам’ятаємо про це й намагаємося перенести їхню хоробрість на футбольне поле. Складно описати ці емоції. Триває війна. І, як вам відомо, я хорват за національністю, проте я знаю українців уже 20 років і чудово розумію всю ситуацію. Однак важливо також розуміти ментальність того, що зараз відбувається. І тому ми відчували всю відповідальність та гордість за те, що представляємо Україну. Ми билися до кінця й вірили, що можемо перемогти. Це було непросто. І взагалі вся ця політична ситуація – вона важка. Але ми маємо боротися далі,
– заявив наставник донецького клубу.
Вирішальна битва за плей-офф ЛЧ
В останньому матчі групового раунду Шахтар визначить, де продовжить єврокубкову весну – у Лізі чемпіонів чи понизиться у Лігу Європи. Йовічевіч не робить зухвалих та сміливих прогнозів, а навіть називає майбутнього суперника Лейпциг фаворитом їх протистояння.
Однак запевнив, що команда зробить усе від себе можливе, щоб потішити уболівальників красивою грою та омріяним результатом.
Як вийде, не знаю. Але буде битва. Я щасливий, що ми вже набули статусу учасника єврокубків на весну. Це великий успіх. Проте кожен з нас має мрію, якої ніхто не може забрати, – подолати групу і йти все далі й далі. Суперник знає, як ми граємо тактично, однак не знає, що в наших душах і серцях. І те, за кого ми граємо, – це дуже важливо. Це наша сила,
– підсумував із надією Йовічевіч.