Як відомо, збірна України з тенісу впевненою перемогою завершила протистояння з національною командою Барбадосу у рамках Кубка Девіса у Світовій групі I.

До слова Світоліна прикро поступилася у чвертьфіналі турніру в Мексиці

– Як ще до початку вторгнення сприйняли перенесення матчу із Барбадосом?
– Я на той час вважав, що вторгнення це вигадка західних ЗМІ, бо не бачив причин, через які Путін на це пішов би. І, звичайно, засмутився, коли матч перенесли з України. Все-таки вдома грати набагато краще. Але, як виявилося, на жаль, був неправий.

– Як пройшов перший день, як умови?
– Перший день пройшов якнайкраще. Олексій Крутих впорався зі своїм завданням чудово. Ну а в моєму матчі, будемо відвертими, різниця в рівні була аж надто висока.

Навіть не за найкращої моєї гри шансів у суперника не було. Умови, звісно, ​​не домашні. У нас майже немає глядачів та підтримки. З нами немає капітана, тренера та фізіо, всі вони зараз в Україні.

Ну і неозброєним оком видно, що організовувався матч у надзвичайних умовах. Але загалом нам нема на що скаржитися. Те, що матч проводиться, вже велике досягнення ФТУ.

– Наскільки несподіваним для вас стало широкомасштабне вторгнення російської армії?
– Шок, звісно. Важко передати словами. Просто неймовірно, що в наш час це можливо. Одна країна вторглася в іншу, щоб захистити там якісь свої інтереси. А найжахливіше, що це все ще підтримує безліч росіян.

Мені довелося втекти від війни у ​​2014 році і залишити свій будинок, в якому я не був до сьогодні, але те, що відбувається зараз, вийшло на зовсім інший рівень. Росіяни не прикидаються місцевими цього разу.

– У якому стані команда?
– Важко. Переживаємо, звісно. У всіх хтось та й залишився в Україні. Теніс зараз не на першому місці у всіх у головах. Але ми віримо у перемогу на всіх фронтах, більше нам нічого не залишається.

– Чи є підтримка від російських тенісистів і чи вірите, що там хтось може і хоче все це зупинити?
– Підтримка є. Але не завжди така, якої хотілося б. Деякі питають тільки як рідні, хоча за тоном я десь розумію, що вони підтримують свого царя. Хтось питає, що відбувається. Хтось відверто критикує дії своєї країни.

Хтось більше переймається наслідками для них самих. Я намагаюся не вступати в якісь суперечки чи обговорення. Втомився за 8 років.

І, мабуть, у своїх доводах я в жодному разі не зрівняюся з професіоналами на російському телебаченні, які працюють над своєю пропагандою 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

– Як можна так задурити людям голови, щоб вони підтримували "денацифікацію" єврея Зеленського?
– Я час від часу дивлюся російські канали і як вони висвітлюють події з 2014 року. Ворога треба знати в обличчя. І мушу визнати, вони дуже все складно розповідають.

Насправді пропаганда йде по обидва боки фронту всі ці роки. І я не можу сказати, що я на 100% довіряю бодай одному джерелу. Хоч українському, хоч західному.

Але, зрештою, всі аргументи російської пропаганди для мене розбиваються об один незаперечний факт – воюють вони на нашій землі.

– Що думаєте про рішення Стаховського взяти до рук зброю?
– Молодець. Дуже сміливий та самовідданий. Захоплююсь його рішенням. Хоча зізнаюся, я б, мабуть, так не зміг. Вірю, що все у Сергія буде добре.

– Що про війну кажуть у тенісній спільноті?
– Як бачите, здебільшого світ на нашому боці. В принципі, те саме і в тенісі. Мені пишуть іноземні гравці і запитують як справи досить часто.

– Які висновки зробили особисто для себе за останній тиждень? Як змінилося сприйняття світу?
– Для мене все змінилося вже 8 років тому. Загалом усі проблеми викликають посмішку порівняно з тим, що відбувається зараз в Україні.

– Чи вірите в те, що Путін може застосувати ядерну зброю?
– Я не вірив, що він введе війська, але тепер чекати вже можна чого завгодно. Ніхто не знає, що в нього в голові, а я вже тим більше, – сказав Марченко.

Оперативна інформація рятує життя. Читайте наш телеграм, там ми зараз найшвидші. Цілодобово!