Спершу ухвалили Закон України про антидопінгову діяльність у спорті.
Його прийняття обґрунтували тим, що ще 23 березня 2017 року Всесвітнє антидопінгове агентство (ВАДА) надіслало лист про невідповідність Закону України "Про антидопінговий контроль у спорті" положенням Всесвітнього антидопінгового кодексу.
Читайте також Український легкоатлет розповів про допінг-махінації у збірній
"Загроза оголошення Виконавчим комітетом ВАДА антидопінгової політики України такою, що не відповідає Кодексу, призведе до недопущення українських спортсменів до міжнародних змагань, таких як Олімпійські ігри та чемпіонати світу, а також неможливості участі представників України в керівних органах світових спортивних організацій, а саме Міжнародного олімпійського комітету, Міжнародного паралімпійського комітету та міжнародних федерацій з видів спорту", – йдеться в пояснювальній записці.
2 червня 2021 року за проєкт закону проголосували за основу. 26 січня 2022 року 303 депутати проголосували за нього в другому читанні та в цілому.
Законом:
- визначається основний порядок організації допінг-контролю;
- створюється Дисциплінарна антидопінгова комісія та Апеляційна антидопінгова комісія, Номінаційний та терапевтичний комітет і визначається порядок їх роботи;
- забезпечується діяльність лабораторії антидопінгового контролю;
- покладає на Мінмолодьспорт обов’язок створити Національну лабораторію антидопінгового контролю, вона займатиметься дослідженням впливу допінгу на організм, проводитиме дослідження та розробки для цілей запобігання допінгу тощо.
Також депутати під час голосування внесли зміни до статті 52 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" щодо діяльності Національної лабораторії антидопінгового контролю. Вона має відповідати вимогам для акредитації Всесвітнього антидопінгового агентства відповідно до Міжнародного стандарту для лабораторій, визначеного Міжнародною конвенцією про боротьбу з допінгом у спорті.