ЧС-1970 з футболу: справжня війна, "злочин", "крадіжка" і "матч" століття

Чемпіонат світу з футболу 1970 року (Мексика, 31 травня – 21 червня)

Кількість збірних: 16

Чемпіон: Бразилія

Призери: 2. Італія; 3. ФРН

Вперше в історії чемпіонат світу з футболу відбувався за межами Європи і Південної Америки. Мексика на правах господаря отримала путівку без гри (як і чемпіон світу-1966 Англія). Тому у відбірковій зоні КОНКАКАФ, котру мексиканці раніше завжди легко вигравали, не було явного фаворита. Це спричинило шалену конкуренцію між іншими командами, яка, в свою чергу, фактично спровокувала справжню війну між Сальвадором і Гондурасом. Згодом вона увійшла в історію як "Футбольна війна" ("La Guerra del Futbol").

Під час відбору до ЧС-1970 збірні ворогуючих країн зіграли три матчі: спочатку вдома переміг Гондурас – 1:0, потім Сальвадор взяв реванш – 3:0, а також переміг в додатковому матчі на нейтральному полі в Мехіко – 3:2.

Бійка на матчі між командами Сальвадору і Гондурасу

Футбольні побоїща стали іскрою, яка й запалила війну: через три тижні після вирішального поєдинку – 14 липня розпочалися бойові дії і бомбардування. Лише після того, як загинули, за різними даними, від 4 до 6 тисяч людей, більшість з яких були цивільними, сторони схаменулися і 20 липня припинили війну. (Хоча офіційно мирний договір підписали лише через 11 років – у жовтні 1980-го.)

На щастя, на інших континентах битви відбувалися тільки на футбольних полях. Хоча вболівальники деяких збірних подумки, мабуть, готові були знищити своїх суперників. Так, гарячі аргентинські фанати довго не могли пробачити сусідів з Болівії та Перу. Саме команди цих країн позбавили амбітну Аргентину путівки на мундіаль, відправивши "біло-синіх" на останнє місце у відбірковій групі. Не обійшлося без сенсацій і в Європі, де не змогли пройти кваліфікацію імениті збірні Португалії, Нідерландів, Іспанії, Франції та Югославії.

Посмішка чи гримаса жеребу?

Фінальний турнір у Мексиці стартував досить мляво і малорезультативно. Експерти називали головну причину – проблеми з адаптацією збірних. Погода тоді справді стояла спекотна й задушлива. Та потім футболісти призвичаїлися до важких умов – і голи посипалися градом. Команда ФРН забила 10 м’ячів у перших трьох матча, Бразилія – 8, Перу – 7…

Цікавою була розв’язка у групі 1, де СРСР і Мексика набрали однакову кількість очок. Обидві збірні виходили до наступного раунду, але для турнірної сітки важливо було розподілити, хто перший, а хто другий. За регламентом, у випадку рівності очок і різниці забитих і пропущених голів, місця конкурентів мав визначити жереб. Він посміхнувся збірній СРСР – її поставили на перший рядок. Хоча, знаючи тепер, як усе обернулося, можливо це якраз і не було вдачею...

Ще один пам’ятний епізод групового турніру стався у суперматчі Бразилія – Англія. І це не єдиний переможний гол Жіарзіньо. А дивовижний сейв Гордона Бенкса, який примудрився парирувати здавалося вбивчий удар Пеле практично "в упор". Цей котячий стрибок британця й донині вважається найкращим в історії чемпіонатів світу. А Пеле пізніше жалівся:

Я забив тисячу голів, а всі згадують той удар, після якого м’яч у сітку не влетів.

Гордон Бенкс у польоті

Незважаючи на поразку, Англія разом із Бразилією вийшли у чвертьфінал. Але там шлях родоначальників футболу до чергового титулу обірвався...

Ефектний реванш

В 1/4 британці грали з принциповими суперниками – німцями, яких обіграли в драматичному фіналі ЧС-1966. Як і в тому золотому матчі, основний час завершився з рахунком 2:2. Але цього разу в овертаймі сильнішими були гравці з ФРН – вирішальний гол на 108-й хвилині забив надзвичайний Герд Мюллер. Це був блискучий реванш!

Англійці виправдовувалися, що програли через відсутність Бенкса, який отруївся напередодні матчу. Але, в першу чергу, вони мали б сварити свого головного тренера Альфа Рамсея, який за рахунку 2:0 замінив ключового гравця Боббі Чарльтона. Саме після цього німці розігралися, зрівняли рахунок, а потім і вирвали перемогу.

"Футбольний злочин"

Історичним став і ще один матч чвертьфіналу, в якому Уругвай переміг СРСР – 1:0. Але запам’ятався він не стільки грою, скільки скандалом. Основні два тайми завершилися 0:0. У додатковий час врешті решт Анатолій Бишовець відкрив рахунок, але головний арбітр голландець Лоуренс ван Ровенс взяття воріт відмінив – буцімто був офсайд. Давня кінохроніка того епізоду не дає чіткої відповіді, чи було положення "поза грою". Але гравці збірної СРСР і багато експертів стверджують, що гол був "чистим".

Також багато хто вважає, що взяття воріт уругвайцями за чотири хвилини до кінця овертайму, відбулося з порушеннями правил. М’яч вийшов за лицьову лінію воріт збірної СРСР, радянські футболісти, як і багато їхніх суперників, зупинилися… Окрім Луїса Кубільї. Той дограв епізод до кінця: віддав пас Віктору Еспарраго, і той, не довго думаючи, забив. Гравці збірної СРСР спочатку протестували на полі, потім – після фінального свистка – біля суддівської кімнати. Але максимум, чого вони досягли: у них прийняли письмовий протест. Що, звісно, ніяк не допомогли відновити справедливість. В СРСР пізніше матч проти Уругваю називали "футбольним злочином".

ЧС-1970. Матч СРСР – Уругвай – 0:1: дивіться відео "футбольного злочину"

Той склад збірної Радянського Союзу, незважаючи на її досить ранній виліт із турніру, вважається одним із найкращих в історії. А на перших ролях у ньому були представники українських клубів – гравці "Динамо" (Київ) Володимир Мунтян, Віктор Серебряников, Анатолій Пузач, Віталій Хмельницький і Анатолій Бишовець, а також форвард "Чорноморця" Валерій Поркуян.

"Матч століття"

Саме так називають півфінальний поєдинок ЧС-1970 Італія – ФРН. Основний час завершився внічию – 1:1. Причому німці зрівняли у своєму фірменому стилі – на 90-й хвилині. А в овертаймі розпочалася справжня феєрія! 1:2, 3:2, 3:3! У ФРН двічі забив Мюллер. І лише на 111-й хвилині італієць Рівера поставив фінальну крапку – 4:3! 5 голів у додатковий час – рекордне досягнення, яке ніхто не перевершив і навіть не повторив до цього часу. І загалом матч був висококласним!

Я не здивувався, коли дізнався, що англійський журнал World Soccer визнав цей поєдинок найкращим в історії, – відзначав легендарний Франц Беккенбауер. – Дивно те, якими нецікавими були перші 90 хвилин і настільки феноменальними виявилися додаткові 30.

У пам’ять про цей драматичний футбольний спектакль перед ареною, де він відбувався, з’явилася табличка: "Стадіон "Ацтека" вшановує збірні Італії і ФРН, які зіграли на чемпіонаті світу "Матч століття". 17 червня 1970 року".

"Матч століття" Італія –​ ФРН – 4:3

Хто забере богиню навічно?

Саме таке питання стояло напередодні фіналу. Збірні Бразилії та Італії мали в своєму активі по дві перемоги на чемпіонатах світу. А за регламентом, команда, що завоює титул тричі, залишить у себе Кубок Ріме, або "Золоту богиню Ніку", навічно.

Однак очікуваної грандіозної битви за трофей не вийшло. Бразильці виявилися на голову сильнішими за суперників. Лише в першому таймі італійці трималися – 1:1. А потім Бразилія їх просто знищила – 4:1!

ЧС-1970. Фінал Бразилія – Італія – 4:1: дивіться відео

Наступного дня французька газета France Soir з захопленням писала:

Жодна перемога в історії футболу не була такою справедливою і заслуженою. Жодна перемога ще не була завойована з таким талантом і гідністю!

Справжнім героєм матчу став Пеле – забив гол і віддав дві результативні передачі. Захисник Італії Тарчізіо Бургніч, який персонально опікав Короля футболу, потім говорив:

Раніше я вважав, що він складається з кісток і шкіри, як і всі ми… Я помилявся!

"Інстинкт вбивці"

Найкращим бомбардиром ЧС-1970 став форвард Герд Мюллер (ФРН) – 10 м'ячів.

Герд Мюллер

Він зробив два хет-трики у двох матчах поспіль – проти Болгарії і Перу. Загалом, за кар’єру Мюллер забив 1461 гол (60 за збірну). Він мав унікальне гольове чуття і надзвичайні антропометричні дані (сильні ноги, низький центр ваги і т.п.). Один з найкращих тренерів в історії німецького футболу Удо Латтек говорив про Мюллера:

Такого феноменального "інстинкту вбивці" нема ні у Фонтена, ні у Зеєлера, ні навіть у Пеле!

"Крадіжка століття"

Бразилія, вигравши ЧС втретє, забрала Ніку у вічне користування. І вона стала справжньою святинею футбольної нації. Майже рік кубок подорожував країною з оглядовою програмою – побував у всіх штатах, у тисячах міст і селищ, виставлявся навіть у центральній тюрмі Ріо-де-Жанейро. Потім Ніку прилаштували в штаб-квартирі Конфедерації футболу Бразилії в спеціальній сталевій шафі для показів – за куленепробивним склом. Тисячі вболівальників приходили туди полюбуватися чи навіть "помолитися" богині. Однак у ніч з 19-го на 20 грудня 1983 року сталося неймовірне. Невідомі увірвалися в штаб-квартиру, побили і зв'язали охоронця, зламали сейф і забрали Ніку.

Кубок Жюля Ріме або Золота Ніка

Бразильська поліція обнишпорила всю країну, перетрусила всі бандитські притони… І майже через 5 років нарешті спіймала грабіжників – ними виявилися художник-декоратор Жозе да Сільва, екс-поліцейський Франциско Раша і торговець коштовностями Жоау Ернандес. Але ця трійця дружно заявила, що не знає, де Ніка. Боялися свідчити чи справді не знали… Ще через 6 років (у 1994-му) правоохоронці спіймали ватажка банди – банківського клерка Серджіу Перейру. І саме він, буцімто, зізнався, що Кубок Ріме розпиляли, переплавили, а золоті злитки продали. Поліція цю інформацію підтвердила лише частково. Можливо, стражі порядку ще сподіваються розкрити цю, як донині пишуть ЗМІ, "Крадіжку століття" і мріють повернути коштовний приз.

Цікаві факти про ЧС-1970

* Вперше ЧС відбувався не в Європі, і не в Південній Америці.

* Форвард збірної Бразилії Тостао за кілька місяців до турніру переніс повторну операцію на оці (перша була в 1968 році, коли після удару м’ячем відбулося відшарування сітківки). Тим не менше, на ЧС-1970 "підсліпуватий" Тостао, навіть обережно граючи, забив 4 голи в шести матчах.

* Вперше у матчах ЧС дозволили робити заміни. А першим в історії ЧС гравцем, який вийшов на заміну, став форвард київського "Динамо" Анатолій Пузач. Він перейняв естафету в іншого динамівця Віктора Серебряникова. Сталося це у матчі-відкритті турніру Мексика – СРСР (0:0).

* Бразилець Маріо Загалло став першим, кому вдалося стати чемпіоном світу і в якості гравця, і в якості тренера.

Збірна Бразилії зразка 1970 року

* Пеле став першим в історії триразовим чемпіоном світу. "Для мене збірна Бразилії 1970 року – найкраща команда всіх часів", – говорив Король футболу.

* Відомий радянський співак Володимир Висоцький під враженням від ЧС-1970 написав пісню.

Разговор с женой после чемпионата мира по футболу

Комментатор из своей кабины
Кроет нас для красного словца,
Но недаром клуб "Фиорентина"
Предлагал мильон за Бышовца.

Ну что ж, Пеле как Пеле,
Объясняю Зине я,
Ест Пеле крем-брюле
Вместе с Жаирзиньо.

Муром занялась прокуратура,
Что ему – реклама! – он и рад.
Здесь бы Мур не выбрался из МУРа –
Если б был у нас чемпионат.

Я сижу на нуле,
Дрянь купил жене – и рад.
А у Пеле – "Шевроле"
В Рио-де-Жанейро.

И может, не считает и до ста он,
Но могу сказать без лишних слов:
Был бы глаз второй бы у Тостао –
Он вдвое больше б забивал голов.

Ну что ж, Пеле как Пеле,
Объясняю Зине я,
Ест Пеле крем-брюле
Вместе с Жаирзиньо.

Я сижу на нуле,
Дрянь купил жене – и рад.
А у Пеле – "Шевроле"
В Рио-де-Жанейро.

Владимир Высоцкий "Разговор с женой после чемпионата мира по футболу": видео

Читайте також: ЧС-1966 з футболу: сищик з холодним носом, полювання на Пеле, пограбування століття і Сталінград