На місці, де ми спіткнулися, захований наш скарб (Сьюзен Кейн)
Під час кваліфікаційного забігу на 1500 метрів нідерландка Сіфан Хассан несподівано опинилася у непростій ситуації. Одна із її суперниць впала прямісінько перед нею, а Хассан не встигла змінити свою траєкторію і також опинилася у лежачому положенні. Утім, такий перебіг подій нідерландську спортсменку не спантеличив. Вона піднялась і продовжила бігти дистанцію. Хоча можна було подавати протест, адже причиною падіння була інша спортсменка.
Я думала про це. Але сказала собі, що не хочу ніяких виправдань. Не хочу, аби люди говорили, що я пройшла далі тільки через те, що зупинилась
У забігу вона не лише наздогнала конкуренток, а й примчала першою, здобувши путівку до півфіналу змагань. У те, що було далі – ще важче повірити. Через 11 годин після забігу із падінням нідерландку чекала участь фіналі дистанції на 5000 метрів. В успіх там після прикрого інциденту вона майже не вірила. Однак Хассан зуміла завоювати золоту медаль, випередивши усіх найголовніших суперниць.
До теми Олімпіада-2020: загальний медальний залік
Через два дні, 6-го серпня, нідерландка виборола бронзу у фіналі забігу на 1500 метрів. А наступного дня знову виграла золото, прибігши найшвидше на дистанції 10000 метрів. Це перші олімпійські нагороди для спортсменки, яка народилася у Ефіопії, а до Нідерландів переїхала у статусі біженки. До цього найкращим результатом Хассан на Олімпіаді була 5-та сходинка у Ріо.
Падіння Cіфан Хассан / Фото Getty Images
У мене є власний цвинтар невдалих спроб (Ілон Маск)
Бразильський плавець Бруно Фратус приїхав на свою третю Олімпіаду у кар’єрі. У Лондоні у 2012-му він показав третій результат у кваліфікації на власній коронній дистанції 50 метрів. Однак фінальний заплив завершився справжнім розчаруванням. Фратус фінішував четвертим із відставанням від бронзової позиції у 0,02 секунди.
Домашня Олімпіада в Ріо у 2016-му успіху Бруно також не принесла. Лише шоста сходинка.
Наступні п’ять років для спортсмена були дуже непростими. Фратуса навряд чи можна назвати невдахою. У його активі чотири медалі чемпіонатів світу з плавання. Але олімпійські провали, схоже, всерйоз його надломили. Бруно навіть звернувся за допомогою до фахівців через клінічну депресію.
Утім, в Токіо він все ж зумів зійти на медальний п’єдестал. У фінальному запливі бразилець лише на 0,01 секунди зумів перевершити свій результат ігор у Лондоні. Але цього вистчило для бронзової нагороди.
Під час нагородження сторонньому спостерігачу не так і просто було відразу визначити, хто саме тріумфував. Адже Фратус радів своїй медалі значно більше за володарів срібла та золота, повторивши кадри знаменитого мему.
Бруно Фратус хизується медаллю / Фото Getty Images
Поки ти не спробуєш – не зрозумієш. Ось що я говорю своїм дітям (Роберт Де Ніро)
Українка Людмила Лузан перші кроки у спорті робила у гімнастиці. Однак там уродженка Івано-Франківська феноменальних результатів не показувала. Коли ж дівчина спробувала свої сили у веслуванні, швидко зрозуміла, що це саме той вид спорту, який приносить їй задоволення. У порівнянні із заняттям гімнастикою – це було просто потрапляння у яблучко. Навіть попри такі мозолі на руках. Якщо ви хочете віддати своїх дітей на веслування – не лякайтеся. Це скоріше виняток ніж правило.
Мало у кого настільки сильно стираються руки, але я потрапляю у число обраних. Відразу скажу, нічого не допомагає, ні інше намотування, ні якісь рукавиці, я перепробувала все – результат не міняється. Просто треба перетерпіти і з часом руки адаптуються
На цій Олімпіаді Лузан здобула дві медалі у веслуванні на каное – в одиночній дисципліні та в парі із Анастасією Четверіковою. Якщо на змаганнях і чекали від когось із українців відразу дві нагороди – точно не від Лузан. Успіх Людмила закріпила на закритті Олімпіади. Саме веслувальниця була знаменосцем України на закритті ігор.
Людмила Лузан із бронзою / Фото Getty Images
Правила про грані, імовірно, були створені людьми, які ніколи не перевіряли ці грані на міцність, виходячи за їх межі (Ніл Гейман)
У 1988-му році на Олімпіаді у Сеулі американська бігунка Флоренс Гріффіт-Джойнер встановила рекорд Олімпіад у стометрівці – 10,62 секунди. Неймовірна цифра трималась неприступною для інших довгих 33 роки. Результат Гріффіт-Джойнер, зважаючи на підозру спортсменки у вживанні допінгу, здавався вічним. Для прикладу, у Сіднеї у 2000-му році жодній зі спринтерок взагалі не вдалося вибігти із 11 секунд.
Усе змінилося, коли за справу взялися у Ямайці. Батьківщина Усейна Болта подарувала світові ще одну видатну величину у світі спорту. Елейн Томпсон наблизилася до рекорду під час Олімпіади в Ріо, де вона показала результат 10,71 секунди. Утім, після цього її цифри дещо знизилися, тож того, що саме у Токіо Томпсон зможе оновити олімпійський рекорд, ніхто не чекав. А вона змогла. Результат ямайської бігунки на одну соту секунди швидший за феноменальний показник Гріффіт-Джойнер – 10,61 секунди.
Тепер на черзі у Елейн абсолютний рекорд, який також належить американській бігунці. У 1988-му Гріффіт-Джойнер на змаганнях у Індіанаполісі промчала стометрівку за 10,49 секунди.
Елейн Томпсон на шляху до рекорду / Фото Getty Images
Будь-яка перешкода долається наполегливістю (Леонардо Да Вінчі)
Ще один рекорд легкої атлетики, який здавалося нереально побити, встановила українка. Інеса Кравець у 1995-му році у потрійному стрибку показала результат 15,5 метра. Цей показник також перевершили на цьогорічних іграх у Токіо.
Представниця Венесуели Юлімар Рохас вперто і цілеспрямовано йшла до цього. На бразильській Олімпіаді 5 років тому вона взяла срібло із показником 14,98 метра. Позначку у 15 метрів Юлімар почала долати два роки тому, щоразу покращуючи свої цифри. Ну а найкращий результат у кар’єрі Рохас продемонструвала саме на Олімпіаді у Токіо. При цьому, зробила венесуельська спортсменка це під час останньої спроби. Тож тепер новий рекорд у потрійному стрибку – 15,67 метра.
Цікаво, що починала кар’єру Рохас у стрибках у висоту. Згодом перейшла у польоти у довжину, врешті зупинившись на потрійному стрибку.
Юлімар Рохас і її рекорд / Фото Getty Images
Я хочу, щоб мене запам’ятали людиною, яка була рішучою долати обставини (Сильвестр Сталоне)
Світ невпинно змінюється. Аби не відстати від життя, потрібно вловлювати тенденції та постійно оновлюватися. Не виняток і Міжнародний олімпійський комітет. На іграх у Токіо вперше представлені відразу 15 нових дисциплін, серед яких карате, скелелазіння, скейтбординг та серфінг.
Включення останнього у програму Ігор точно додасть їм величезну кількість нових поціновувачів. Адже серфінг, як одна із найпопулярніших розваг у морських країнах, давно вийшов за рамки просто розваги. Тут є свої чемпіонати світу і свої визнані майстри. Один із них – австралієць Оуен Райт – у 2015-му отримав важку черепно-мозкову травму. Серфер під час катання упав із дошки і потрапив під потужну хвилю розміром 4,5 метри. Наслідки такого інциденту – головні болі, нездатність ходити і навіть чітко розмовляти.
Коли ж довга реабілітація була позаду, Райт захотів повернутися до занять серфінгом. Однак він зрозумів, що втратив усі свої навики. На те, щоб знову набрати форму, у нього пішов рік. Виступати Оуен продовжив у шоломі, який більшість представників цього виду спорту ігнорують.
На Олімпіаді в Токіо Райт зумів завоювати історичну першу для Австралії медаль у серфінгу. Він виборов бронзу, склавши на п'єдесталі компанію бразильцю Феррейрі та японцю Ігарасі.
Оуен Райт щойно здобув бронзу / Фото Getty Images
Багато речей здаються нездійсненними, поки ти їх не зробиш (Нельсон Мандела)
Бадмінтон офіційно став олімпійським видом спорту не так давно – у 1992-му році. До Олімпіади в Токіо тут у чоловічому одиночному розряді золоті нагороди лише одного разу здобував представник Європи. 25 років тому у Атланті данець Хеєр Ларсен створив справжню сенсацію, пройшовши турнірну сітку без жодної поразки у партіях. А от далі – гегемонія виключно китайських спортсменів із перервою на тріумф індонезійця Тауфіка Хідаята у Афінах в 2004-му.
Невідомо, скільки ще б протривало таке домінування, якби виклик представникам Азії у бадмінтоні знову не кинули скандинави. Данець Віктор Аксельсен на Олімпіаді в Ріо здобув бронзу, а до Токіо прилетів у ранзі другої ракетки світу. Попри зараження коронавірусом навесні в Україні він, як і його співвітчизник 25 років тому, зумів провести ідеальний олімпійський турнір – без жодної поразки у партіях. Ніхто із суперників, включно із чемпіоном Ріо Чень Луном, так і не зміг скласти конкуренцію Аксельсену.
Я не можу в це повірити. Це божевілля. Це мрія з дитинства. Пам’ятаю, як бігав у дитинстві і казав собі: "Це фінал Олімпіади". Тепер я це зробив. Це найбільше досягнення, яке можна здійснити у бадмінтоні
Сльози Віктора Аксельсена / Фото Getty Images
Дружба є рівність (Піфагор)
На Олімпіаді, крім Олега Верняєва, у організмі якого несподівано знайшли сліди забороненого препарату, Україна недорахувалась також і Богдана Бондаренка. Харків’янин впродовж останнього десятиліття зумів увірватися до світової еліти у стрибках у висоту. На Олімпіаді в Ріо він був одним із фаворитів, однак під час турніру захворів і зміг завоювати лише бронзу. Після цього Бондаренка почали переслідувати проблеми зі здоров’ям. Він майже не виступав на турнірах, однак все одно влітку 2020-го мав великі сподівання щодо Токіо: "Відчуваю, що олімпіада повинна стати знаковою для мене. Я став розумнішим, у мене з’явилося більше думок, розуміння своїх рухів, відчуття стрибка, ніж це було у 2012-му і 2016-му. Я вірю, що все у мене вийде". Але до Токіо Бондаренко кваліфікуватися не зміг. Для суперників українця, відтак, одним непростим конкурентом менше.
Під час турніру боротьба за перемогу розгорнулася між двома стрибунами. Один із претендентів на золото Мутаз Баршим прогнозовано брав одну висоту за іншою, однак не відставав від візаві і італієць Джанмарко Тамбері. Обидва зупинилися на однаковій позначці 2,39 метра. За таких обставин судді запропонували спортсменам поділити золоту медаль (зазначимо, що при цьому срібну медаль не отримує ніхто). Це дуже рідкісний випадок, адже у більшості видів спорту рівний результат є неможливим. Завжди хтось може перемогти завдяки мілісекундам, фотофінішу чи додатковому часу. Для стрибків у висоту у таких випадках передбачене перестрибування, але за згоди суперників. Баршим і Тамбері радо погодилися розділити золоту медаль. Цілком можливо, якби спортсмени не були друзями – вони б продовжили боротьбу. Утім, усе склалося саме так.
Баршим свого часу допомагав Тамбері оговтуватися від травми. Між ними зав’язалися теплі відносини, які не змогла зіпсувати навіть конкуренція за золото Олімпіади.
Тамбері і Баршим із золотими медалями / Фото Getty Images
Вам знайомий вираз "Вище голови не стрибнеш"? Це омана. Людина може все (Нікола Тесла)
У Токіо ми побачили найкращий жіночий перформанс у історії Олімпійських ігор. У 1952 році радянська гімнастка Марія Гороховська здобула 7 медалей на змаганнях у Гельсінкі. І ця колекція більш ніж півстоліття була найбільшою на іграх серед жінок. Утім, токійський виступ австралійської плавчині Емми Маккеон затьмарив досягнення Гороховської. На японській Олімпіаді Маккеон здобула 7 медалей, з яких чотири золоті (радянська гімнастка здобула лише два золота).
Я зазвичай не кажу таких речей, але я дуже хотіла перемогти. Я прийшла сюди за золотом. Це те, над чим ми працювали. У мене чотири золотих нагороди. Важко це усвідомити. Це якийсь сюрреалізм
Емма Маккеон відтепер вважатиметься найуспішнішою спортсменкою Олімпійських ігор, якщо брати до уваги виступ впродовж одного турніру. Фотографія австралійки із медалями – одна із найпам’ятніших світлин цієї Олімпіади.
Сім медалей Емми Маккеон / Фото Getty Images
Краще бути піратом, ніж служити у флоті (Стів Джобс)
Австрійка Анна Кізенгофер – мабуть, найбільш незвичайна чемпіонка Олімпійських ігор в Токіо. У свої 30 років вона встигла захистити докторський ступінь у Політехнічному університеті Каталонії. При цьому у неї є і друге улюблене заняття, окрім науки. Кізенгофер займається велоспортом. Однак із 2017-го року вона не виступала у жодній із професійних команд. Анна сама організовувала весь свій тренувальний процес, відкинувши роботу із фахівцями із підготовки.
Я, як математик, звикла самостійно розв’язувати задачі. Так само я підходжу до їзди на велосипеді. Багато велосипедистів звикли покладатися на людей, які роблять багато роботи за них. Це тренери, дієтологи, люди, які планують гонку. Я ж роблю це все сама
Спортсменка радить бути обережними з людьми, які можуть здатися авторитетами: "Зараз мені 30 і я почала усвідомлювати, що усі ці люди, які кажуть, що все знають, насправді нічого не знають. Адже ті, хто знають багато, кажуть, що не знають нічого. Насправді моя порада – не обов’язково вірити своєму тренеру. Ні, ви повинні довіряти людям, ви не повинні робити усе самостійно. Але у питанні, кому довіряти, ви повинні бути обережними".
На Олімпіаді в Токіо Анна брала участь у гонці на 137 кілометрів. Напередодні змагань ніхто не розглядав її навіть у розширеному колі претендентів на медалі. Сама спортсменка мріяла про 25-ту позицію: "Завжди є така маленька надія, маленька думка, що я можу виграти. Якщо я на лінії старту, то я готова і я хочу перемогти. Але я реально розуміла, що тут мені не виграти".
Натомість, Кізенгофер із початком гонки стала частиною пелетону велосипедисток, які відірвалися від основної групи. Долати дистанцію допомагали думки про рідних: "Я знала, що моя сім’я дивиться трансляцію. Я візуалізувала її. Думала про неї, про колишніх тренерів, з якими працювала, про друзів, які були для мене мотивацією".
У підсумку їй вдалося настільки відірвалася від конкуренток, що суперниця, яка приїхала другою, пережила страшенний шок, адже думала, що перемогла. А насправді Кізенгофер фінішувала першою із відривом у більш ніж хвилину.
Фініш Анни Кізенгофер / Фото Getty Images
