Перші дві спроби виявилися невдалими, і тільки завершальна стала історичним досягненням. До речі, трапилося це через чотири дні після народження первістка. Взяти цю вершину Бубка планував ще за рік до того, на Лондонських змаганнях. Утім тоді судді відмовили, адже сама планка не була розрахована на таку висоту.
1993 року Бубка підкорив свою максимальна висоту - 6. 15. Трапилося це у Донецьку, в закритому приміщенні. Рекорд протримався майже 21 рік, до лютого 2014. Тоді французький легкоатлет Рено Лавіллені додав до показника ще один сантиметр. Символічно, що відбулося це знову в Донецьку, на турнірі "Зірки жердини", який проводить Бубка, і до того ж на його очах.
Та українцю нема чого засмучуватись. У нього залишається ще й рекорд на відкритому повітрі – 6 метрів 14 сантиметрів. А ця вершина наразі нікому не підкорилася. До прикладу, той самий француз Лавіленні на стадіонах заледве перестрибує 6 метрів.
Секрети успіху традиційні: багато працювати. Вперше Бубка взяв жердину в 11 років. По-друге: дисципліна. З татом-військовим – це було простіше. І третій фактор – хороший тренер. Віталій Петров. Особистий рекорд наставника всього 4 метри 4 сантиметри, проте він має неймовірний нюх на таланти. Побачивши, як школяр з алюмінієвою палкою бере висоту 3.50, тренер знав, що перед ним майбутній олімпійський чемпіон.