Ярослава Магучіх стала гарним прикладом незламності та сили українського народу. Вона показала, що навіть у неймовірно складних ситуаціях українці не опускають руки, не йдуть плакати у зачинену кімнату, а виходять та доводять свою любов до Батьківщини.

Варто прочитати Росія – це велика в'язниця, – інтерв'ю з Бех-Романчук про сезон, війну та усунення росіян

У рамках проєкту "Інтерв'ю 24" ми поспілкувалися з Ярославою Магучіх та дізнались, як це виходити у сектор, коли у твоїй країні війна, про підтримку цивілізованого світу, розмову з найшвидшою людиною планети та несподівано приємний сюрприз від спортивного бренду Puma.

Яку оцінку даєте своїм виступам у сезоні, що минув?

Поставлю дуже хорошу оцінку, не дивлячись на те, що це був найскладніший сезон у моїй кар'єрі. Він подарував мені особистий рекорд у стрибках у висоту – 2,05 метра. Мої виступи були стабільно високими. Майже усі змагання закінчувались із подоланою планкою за два метри. Звісно, не все було так гладко, як хотілось. Але все-таки закінчила сезон на яскравій ноті.

У секторі зі стрибків у висоту вже протягом років точиться серйозна боротьба між українськими легкоатлетками. Як вам цьогорічне суперництво із землячками?

Ви знаєте, що в Україні завжди велика конкуренція зі стрибків у висоту. Завжди кажу, що у нашій країні в цьому виді легкої атлетики є своєрідний мінічемпіонат Європи. Це дуже мотивує. Адже ми маємо змогу не лише відчувати серйозну боротьбу на міжнародній арені, а й у своїй країні. Така крута конкуренція лише заводить, додає мотивації, щоб з кожним стартом стрибати все вище та вище.

Українські стрибунки у висоту
Ірина Геращенко, Юлія Левченко, Ярослава Магучіх та Катерина Табашник / Фото Діамантова ліга

На етапі Діамантової ліги у шведському Стокгольмі ви пролетіли повз п'єдестал. З чим пов'язаний цей спад, адже 1, 89 це явно не те, чого усі очікували?

О, Діамантові ліга у Стокгольмі (сміється)… Дуже цікаво. На жаль, я показала лише свою початкову висоту 1,89 метра. Тепер намагаюсь починати для себе змагання з висоти не нижче 1,88 метра. Чесно кажучи, не маю об'єктивної думки, чому так склалось для мене у Швеції, адже я була повністю готова до цього етапу. Знаєте, не завжди вдається стрибати понад два метри. Бувають і спади. Швидше за все, що у цьому сезоні мої спади пов'язані з психічним станом. Дуже складно налаштовуватись на змагання, коли у твоїй країні війна, але ми усі в однакових умовах. Тому маємо те, що маємо.

Як взагалі вдавалось протягом сезону стабільно стрибати, якщо врахувати стрес та хвилювання через війну в Україні, адже вашому рідному Дніпру теж добряче дістається від окупантів?

Як вже говорила раніше, цей сезон був найскладнішим у моїй спортивній кар'єрі. Хоча на кожні змагання виходжу у сектор із думкою, що представлю не лише себе, а цілу країну.

Стараюсь доводити усьому світу, що Україна є та продовжує боротись за свою Незалежність та територію.

Звісно, що кожні змагання для нас дуже складні. Надзвичайно складно готуватися до змагань, коли бачу погані новини про Україну. Однак навіть на цьому тлі мені та дівчатам вдалось налаштуватись, гарно виступити та підіймати український прапор вище за інших.

Відверто кажучи, мені дуже складно на старті сезону. Перші змагання після довгої перерви завжди дуже хвилюючі. Адже ми довгий час проводимо без змагальної практики. Після чого виходиш у сектор та знову відчуваєш смак боротьби.

Який із етапів Діамантової ліги був для вас найскладнішим?

Швидше за все, що таким для мене став етап Діамантової ліги в американському Юджині.

Ярослава Магучіх
Ярослава Магучіх / Фото Chiara Montesano

Ви стала єдиною з українок, яка увійшла у загальний світовий рейтинг та ще й очолила список найкращих зі стрибків у висоту за підсумками сезону. Чи взагалі важливі для вас ці рейтинги, стежите за ними?

Ніколи не ставлю мети потрапити у топ-3. Звичайно, дуже хочеться високо стрибати та показувати свої результати. Я знаю, що можу і готова стрибати, адже я багато для цього тренуюсь. Рейтинг – це бонус до моїх стрибків. Це дуже крутий результат, тому що у рейтингу знову з'являється "Ukraine".

Фанати з усього світу, які стежать за легкою атлетикою, можуть побачити, звідки я родом. У цьому сезоні усі думки були пов'язані виключно з Україною. Кожен із нас бореться на своєму фронті. Стадіон, події, де ми спілкуємось з пресою та розповідаємо їй, що зараз відбувається в Україні, це є фронтом легкоатлетів нашої країни.

Як вам цьогорічна атмосфера на змаганнях на тлі воєнних дій в Україні?

Ми завжди підтримуємо одне одного до та після змагань на міжнародній арені. Але після початку повномасштабного вторгнення дівчата та хлопці стали більше запитувати у нас про ситуацію в Україні. Відчуваємо більшу підтримку не лише серед легкоатлетів, а й фанатів. Усі запитуються про нашу та безпеку наших рідних. Також часто чуємо запитання: "Як там в Україні? Де ви зараз?". Але більшість із них хвилює питання: "Як ми продовжуємо досі так добре виступати, враховуючи складний час для нашої країни?".

Така ситуація лише мотивує спортсменів здобувати медалі, щоб доводити усьому світу, що Україна переможе.

Читайте також Не можу уявити себе на її місці, – Паттерсон, яка забрала "золото" ЧС з-під носа у Магучіх

Відео переможного стрибка Магучіх на 2,05 метра

Яка ваша думка стосовно усунення російських спортсменів від міжнародних змагань?

Після 24 лютого у нас з'явилась спортивна спільнота, у якій ми обговорюємо усе, що відбувається. Звісно, що усі підтримали відсторонення російських та білоруських атлетів від змагань.

Я продовжую доводити свою думку, що легкоатлети цих держав не мають право виступати на міжнародній арені. Вони представляють країну-терориста, країну-агресора, яка прийшла зараз у мою рідну Україну та вбиває людей. Відверто кажучи, мені складно уявити, як я у майбутньому зможу змагатись із ними в одному секторі. Усі українські спортсмени роблять усе, щоб росіян та білорусів й надалі усували від міжнародних стартів.

Чи плануєте на декілька днів приїхати у відпуску у рідне Дніпро?

Повернення додому можна вважати найкрутішою відпусткою. Я мрію про це. Наразі чекаю усі документи. Як тільки їх отримаю, то обов'язково поїду до свого рідного міста Дніпра, щоб відпочити вдома. Зараз мої мрії пов'язані виключно з поверненням додому.

Перша думка, яка промайнула у голові під час моменту підіймання кубка-діаманта у фіналі Діамантової ліги у швейцарському Цюриху?

Чесно кажучи, коли я підіймала цей кубок, то подумала, що він такий же важкий, як і увесь мій сезон. Сезон закінчився, тому можна трішки відпочити, як емоційно, так і фізично. У розмові з тренеркою перед змаганнями у Брюсселі вона сказала: "Ще два старти і все, сезон буде закінчений. Можна їхати додому". А от перед фіналом Діамантової ліги вона попросила закінчити цей сезон на красивій ноті. І от у мене є кубок. Сказала сама собі, що це класне завершення складного сезону.

Мій трофей такий же важкий, як і весь цей рік для українців. Звичайно, я рада цій перемозі, але дуже хочеться відсвяткувати остаточну перемогу України у війні проти Росії. Це буде дуже крутий момент.

Магучіх із кубком після фіналу Діамантової ліги
Магучіх із кубком після фіналу Діамантової ліги / Фото Chiara Montesano

Ви взяли участь у тижні моди в Нью-Йорку. Чи до вподоби вам такий досвід?

Для мене це був дуже цікавий досвід, адже спробувала себе у ролі моделі. І після цього я можу з впевненістю сказати: "Я не хочу, щоб це було моєю професією". Я люблю спорт та стрибки у висоту… А ще я люблю розпорядок та план. На змаганнях у мене є кол-рум із таймінгом усього мого розпорядку під час турніру: вихід, розминка та сам початок виступу. А тут у моделінгу мене дуже вразила неорганізованість людей. Ніхто нічого не знав… Ніхто нічого не міг відповісти. Ми довго чекали та ходили то туди, то сюди. Для мене це просто було весело.

До теми Змінила легку атлетику на моделінг: Магучіх взяла участь у тижні моди в Нью-Йорку – красиві фото

На тижні моди було чимало зіркових гостей, серед них найшвидша людина світу Усейн Болт. Чи вдалось ближче познайомитись із титулованим у минулому легкоатлетом? Можливо, запитував вас про війну в Україні?

Так, я зустрілась із Усейн Болтом, моделлю Вінні Харлоу, креативною директоркою Puma Джун Амброз. Це дійсно цікавий досвід.

Puma зробила для мене патріотичний стиль – синій костюм, жовта пума та у такому ж кольорі дали рюкзак. Puma спеціально для мене підготувала таке вбрання. Мені сказали: "Ти ж з України. Ось у стилі українського прапора будеш представляти свою країну". Це було просто вау.

Зіркові гості на тижні моди у Нью-Йорку
Зіркові гості на тижні моди у Нью-Йорку / Фото Puma

Звичайно, не усі знали, що я з України. Однак після моєї відповіді усі розпитували: "Як у вас ситуація", "Що відбувається та на якій стадії перебувають воєнні дії?". Хоча у США добре знають про війну в Україні. Це мені довів чемпіонат світу у Юджині, де у нас була просто колосальна підтримка. Коли бачили нас в українській формі, то казали: "Слава Україні". На тижні моди ще раз впевнилась, що про війну в Україні не забули. Хто ж не знав, то розповідала усю правду про ситуацію у країні.

Магучіх на тижні моди
Ярослава Магучіх на тижні моди у Нью-Йорку / Фото Puma