"Особисто у мене він асоціюється з подіями, які відбувалися в ці ж самі дні в Чорнобилі. Парадокс в тому, що усвідомили ми масштаб біди, вже перебуваючи у Франції. У Києві ще ніхто нічого толком не знав - тільки чутки різні ходили. Ми не мали достатньої інформації, нам максимально обмежували доступ до неї", – так пригадує фінал Володимир Безсонов.
Читайте також Катастрофа на ЧАЕС та окупація: як Росія двічі створювала трагедії в Чорнобилі
І це не дивно. Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 26 квітня 1986 року. Але радянська влада цілковито намагалася її приховати. Вже 27 квітня в Києві відбувся матч, в якому Динамо приймало московський Спартак. А 1 травня в Києві відбувся традиційний парад. Ніхто про безпеку мешканців тоді не дбав.
Тож прибувши до Франції, футболісти Динамо вирвалися з "радянської інформаційної бульбашки". І в Ліоні на них очікував шок.
"На наступний день після Чорнобильської аварії ми грали з московським Спартаком на Республіканському стадіоні в Києві. Ніхто нічого не знав про те, що трапилося, ми навіть не підозрювали про це. Але коли летіли до Ліону на фінальний матч, вже навіть у літаку керівництво нас почало попереджати, щоб ми говорили з журналістами тільки про футбол, але і вони ще не розуміли, про що йдеться і що там насправді сталося. Коли ми прилетіли до Ліону, в аеропорту нас зустріла велика кількість журналістів. Однак питання всі лунали не про фінальний поєдинок, а про Чорнобиль. Ми ухилялися від цих питань, не розуміючи, що ж там сталося. Вже приїхавши до готелю і ввімкнувши телевізори, на всіх каналах ми побачили новини про аварію на ЧАЕС французькою й англійською мовами. Тільки тоді ми дізналися, що сталася страшна трагедія", – розповів учасник фінального матчу Василь Рац.
Були ошелешені, коли прилетіли туди, а нас дивляться круглими, переляканими очима. Бо у Франції про Чорнобиль трубили усі канали. Від нас же шарахалися! Говорили, що ми усі заражені, мовляв, у вас Чорнобиль вибухнув, а ви сюди приїхали, опромінені. До нас було багато питань, а нам забороняли щось говорити, хоча ми й самі нічого не знали,
– розповів Володимир Безсонов.
За словами Раца, головний тренер Динамо Валерій Лобановський вирішив мотивувати гравців на фоні цієї трагедії.
"Валерій Васильович тоді сказав нам, що раз склалася така ситуація, сталася така трагедія, єдине, чим ми могли допомогти - це вийти на фінальний матч і зробити все можливе для перемоги, аби принести нашим людям радість", – розповів Василь Рац.
Так і сталося. Динамо не без проблем, але таки розгромило у фіналі Атлетіко з рахунком 3:0.
Динамо після перемоги у фіналі Кубка володарів Кубків 1986 / фото ФК Динамо
Для Динамо це була друга перемога в турнірі. Попередня була в 1975 році. А в обох фіналах забитими голами відзначився Олег Блохін.