На скільки розрахований контракт – не повідомляється. Парфьонов прийшов поперед сезону, замінивши Сергія Подпалого.
Варте уваги Тиждень для збірників: феєрія Яремчука, краса Шахова, важлива роль Маліновського
Російська команда – не чужа для Парфьонова. Він виступав за неї, коли вона виступала ще в третій російській лізі. Фактично там він закінчив кар'єру. Розпочинав же її уродженець Одеси в рідному "Чорноморці", після чого було "Дніпро". А вже далі захисник відправився до Росії – у московські "Спартак" (чотири рази став чемпіоном Росії) та "Динамо". Саме в цей час він викликався і до збірної України.
Далі були російський "Хімкі", коротке повернення до України в київський "Арсенал", а після цього знову до Росії – в "Сатурн" та "Арсенал".
Тренерську кар'єру Парфьонов теж розпочав в Росії – помічником в штабі юнацької збірної Росії. Згодом три роки очолював нищоліговий "Текстильник". У 2015 – 2018 роках очолював "Тосно", з яким виграв кубок Росії. У 2018 році став тренером "Уралу", І в перший сезон дійшов з ним до фіналу кубка, але програв. У липні 2020 року його звільнили.
Він був одним із кандидатів на те, щоб свого часу очолити "Спартак". Але через його українське громадянство в Росії почався публічний тиск на клуб. Тому московську команду він не очолив.