Тренуйся так, щоб ніхто не сумнівався, що ти перший, – Максим Крипак

"До всього можна адаптуватися"

Максим Крипак зізнається, що вдячний батькам за виховання, оскільки інвалідність не визначала ані його життя, ані його успіхів.

Це цікаво Після змагань дав волю емоціям, – мультимедаліст Крипак не телефонував батькам на Паралімпіаді

У різні періоди життя вона може завдавати дискомфорту різного ступеня, але за двадцять шість років ти поступово до цього адаптуєшся й адаптуєш усе навколо себе,
– зазначив Максим. 

Дебютуючи на першій своїй Паралімпіаді у Ріо у 2016, Крипак здобув 8 нагород. На других свої Іграх він виборов 7 медалей, п’ять з яких – золоті. Спортсмен наголошує, що насамперед це заслуга всієї команди 

"Те, що ми домоглися якихось результатів, — це не тільки наша робота. Це робота всієї команди, до того ж не тільки спортсменів", – наголосив паралімпійський чемпіон. 

"На Іграх всі прагнуть показати найкращий результат"

У Токіо перша здобута медаль для Максима була срібною. Він зізнається, що радості від такої нагороди у нього було не багато, адже ще в юності він часто був другим. Тож спортсменові дуже хотілося здобути медаль найвищого ґатунку. 

"Це і радість, і смуток. В юності я часто був другим, тому це місце я не люблю сильніше, ніж усі інші. До того ж ніхто не їде на Паралімпіаду з думкою: "Я за бронзою". Всі їдуть показати свій найкращий результат", – розповідає плавець. 

Тож після срібної медалі у Максима прокинулася здорова спортивна злість.

Хвилювання перед Іграми

Паралімпійський чемпіон розповів також про подолання переживань під час таких маштабних стартів, як Олімпіада. Справитися з хвилюванням йому зазвичай допомагають тренування. 

Якщо не хочеш хвилюватися, тренуйся так, щоб ні в тебе, ні в інших не було ніяких сумнівів, що ти перший,
– запевняє Крипак.

За словами Максима, важливо також контролювати стрес та не розтрачувати емоцій.

"За три-чотири дні до і в період змагань я максимально замикаю всі емоції в собі. Буває, що люди намагаються вивести мене на якісь емоції, байдуже, негативні чи позитивні. Але я намагаюся м’яко від цього відійти: у мене є мета, я знаю, що для мене добре, і дію відповідно", – сказав Максим. 

Займатися плаванням паралімпійський чемпіон почав у 6 років. Він наголошує, що ніякого співчуття до себе він не приймає, та й батьки "тримали в потрібному балансі". 

"У суспільстві важливо виховувати правильну реакцію на людей з інвалідністю: до них треба ставитися так само, як до всіх інших, щоб усі почувалися в соціумі на рівних", – наголошує чемпіон. 

"Хочеться, щоб умови були комфортними"

У Максима два тренування на день, кожне – від 1,5 до 3 годин. Досить складний та виснажливий графік. 

Змушуєш себе терпіти, працювати, коли стільки часу проводиш у басейні, то напевно хочеться, щоб умови були максимально комфортними, думаю я,
– зізнається спортсмен. 

Проте як з'ясовується, у Максима немає особливих вимог до умов. Хіба що він більше любить довгий, 50-метровий басейн, і теплу воду, у якій м’язам легше працювати.

• Українець Максим Крипак став найкращим спортсменом Паралімпіади-2020.
• Він завоював одразу сім медалей, п'ять з яких – золоті.
• Йому не було рівних у плаванні на дистанціях 100 метрів на спині, вільним стилем та батерфляєм, 200 метрів комплексом та 400 метрів вільним стилем. Також він здобув срібну нагороду на дистанції 50 метрів вільним стилем і бронзу в чоловічій естафеті 4x100 метрів вільним стилем.