"До всього можна адаптуватися"

Максим Крипак зізнається, що вдячний батькам за виховання, оскільки інвалідність не визначала ані його життя, ані його успіхів.

Це цікаво Після змагань дав волю емоціям, – мультимедаліст Крипак не телефонував батькам на Паралімпіаді

У різні періоди життя вона може завдавати дискомфорту різного ступеня, але за двадцять шість років ти поступово до цього адаптуєшся й адаптуєш усе навколо себе,
– зазначив Максим.

Дебютуючи на першій своїй Паралімпіаді у Ріо у 2016, Крипак здобув 8 нагород. На других свої Іграх він виборов 7 медалей, п’ять з яких – золоті. Спортсмен наголошує, що насамперед це заслуга всієї команди

"Те, що ми домоглися якихось результатів, — це не тільки наша робота. Це робота всієї команди, до того ж не тільки спортсменів", – наголосив паралімпійський чемпіон.

"На Іграх всі прагнуть показати найкращий результат"

У Токіо перша здобута медаль для Максима була срібною. Він зізнається, що радості від такої нагороди у нього було не багато, адже ще в юності він часто був другим. Тож спортсменові дуже хотілося здобути медаль найвищого ґатунку.

"Це і радість, і смуток. В юності я часто був другим, тому це місце я не люблю сильніше, ніж усі інші. До того ж ніхто не їде на Паралімпіаду з думкою: "Я за бронзою". Всі їдуть показати свій найкращий результат", – розповідає плавець.

Тож після срібної медалі у Максима прокинулася здорова спортивна злість.

Хвилювання перед Іграми

Паралімпійський чемпіон розповів також про подолання переживань під час таких маштабних стартів, як Олімпіада. Справитися з хвилюванням йому зазвичай допомагають тренування.

Якщо не хочеш хвилюватися, тренуйся так, щоб ні в тебе, ні в інших не було ніяких сумнівів, що ти перший,
– запевняє Крипак.

За словами Максима, важливо також контролювати стрес та не розтрачувати емоцій.

"За три-чотири дні до і в період змагань я максимально замикаю всі емоції в собі. Буває, що люди намагаються вивести мене на якісь емоції, байдуже, негативні чи позитивні. Але я намагаюся м’яко від цього відійти: у мене є мета, я знаю, що для мене добре, і дію відповідно", – сказав Максим.

Займатися плаванням паралімпійський чемпіон почав у 6 років. Він наголошує, що ніякого співчуття до себе він не приймає, та й батьки "тримали в потрібному балансі".

"У суспільстві важливо виховувати правильну реакцію на людей з інвалідністю: до них треба ставитися так само, як до всіх інших, щоб усі почувалися в соціумі на рівних", – наголошує чемпіон.

"Хочеться, щоб умови були комфортними"

У Максима два тренування на день, кожне – від 1,5 до 3 годин. Досить складний та виснажливий графік.

Змушуєш себе терпіти, працювати, коли стільки часу проводиш у басейні, то напевно хочеться, щоб умови були максимально комфортними, думаю я,
– зізнається спортсмен.

Проте як з'ясовується, у Максима немає особливих вимог до умов. Хіба що він більше любить довгий, 50-метровий басейн, і теплу воду, у якій м’язам легше працювати.

  • Українець Максим Крипак став найкращим спортсменом Паралімпіади-2020.
  • Він завоював одразу сім медалей, п'ять з яких – золоті.
  • Йому не було рівних у плаванні на дистанціях 100 метрів на спині, вільним стилем та батерфляєм, 200 метрів комплексом та 400 метрів вільним стилем. Також він здобув срібну нагороду на дистанції 50 метрів вільним стилем і бронзу в чоловічій естафеті 4x100 метрів вільним стилем.