Чому варто тренуватись на свіжому повітрі – головні причини:

1. Зникає більше калорій.

Пробіжка в лісі, парку, стадіоні може допомогти затратити в декілька разів більше енергії, та принесе набагато більше задоволення, ніж біг на біговій доріжці. Хвилястий, не рівний природній рельєф паркової місцевості дозволить потренувати все тіло набагато ефективніше. Велика кількість кисню в повітрі наситить тіло й це дозволить стимулювати організмові спалювати жирові клітини інтенсивніше.

Читайте також: Покращення результату у спорті: основні помилки новачків при тренуванні

2. Зміцнюється імунітет.

В Японії, наприклад, розповсюджений такий термін як "Лісове купання". Люди виїжджають на природу, зокрема в ліс на декілька днів для того, щоб покращити свій стан здоров’я. Така активність дозволяє підвищити потужність головного "захисника" нашого організму, імунної системи, і боротися з різноманітними хворобами, вірусами та інфекціям ефективніше.

3. Антистрес

Звичайна прогулянка після робочого дня – відмінний засіб, щоб відпочити від повсякденних турбот і зняти стрес від домашньої рутини. Що ж тоді говорити про тренування просто неба.

4. 10 досліджень в Великобританії, де взяли участь 1252 учасників показали, що віддача у тренуванні на вулиці була сильнішою, аніж тренування у закритому приміщенні, інтенсивність виконування різноманітних вправ і тривалість кардіо тренувань були більшими. Тоді ж вчені пояснили, чому так відбувається.

Заняття спортом просто неба, тобто в лісі, парку мінімізують активність тієї частини мозку, яка відповідає за негативні емоції. Кожна клітина тіла, в тому числі й клітини мозку, насичуються киснем, а це покращує концентрацію та пам’ять, підвищує розумові здібності, зокрема підвищується рівень гормонів "щастя", що автоматично піднімає настрій.

Природний спорт, надає переваг набагато більше. На свіжому повітрі активніше працюють всі системи організму. Уже через декілька занять можна помітити, як самопочуття покращується, показники витривалості збільшуються, а стресів в повсякденності стане значно менше.

Автор: Назарій Дзюбановський