Перша частина інтерв'ю про те, чому Катерина Крива покинула легку атлетику, хто привів її на карате, чого прогулювала уроки, коли готова бити та про бої зі зламаною рукою – за посиланням.

– Чим є для Вас карате?
– Це життя! Те, чим повністю живу.

Читайте також: Нестримна Білодід, блискучий Абраменко та інші: спортивні відкриття України у 2018 році

– Як проходить Ваш день?
– Зранку тренування. Їду додому перекусити. Збираюсь до дітей та складаю сумку. Бо від них зразу "лечу" на друге тренування. Під час підготовки до змагань – через день два тренування. На завершальному етапі кожного дня два тренування. Тренуюсь на базі університету. Зранку тренуюсь з другим тренером або братом. А у ввечері їду до них на пару та тренуюсь разом з групою.

– Як би ви охарактеризували свій стиль ведення бою та в чому його особливості?
– Треба тренера питати (сміється – прим. авт.). Я можу працювати як першим, так і другим номером. Мені простіше зі спортсменами, в яких такий самий ріст як у мене, або вищий. Дуже важко з низенькими спортсменками. Вони різкіші та важко попасти. Переважно можу виконувати будь-яку техніку – і руками, і ногами. Коли програю, то можу відігратись.

– Ваша "фішка" – дистанційна робота. В чому її суть та чого суперницям важко підлаштуватись під неї?
– Я добре відчуваю суперницю. Коли вона хоче зблизитись, то добре рву темп.

– Після включення карате до Олімпійської програми відчули підтримку від держави?

Так. Раніше нам і своїм коштом приходилось їздили. Федерація помагала. Зараз все держава забезпечує. Почали літати на етапи в Японію, Шанхай. Все оплачено. Також ми отримуємо зарплати. Це досить відчутно. Чиста ставка – 8 тисяч гривень. Але є надбавки за результат. Минулого року це було десь 15 тисяч гривень. Цього року менше, бо впровадили нову систему. Якщо є результат, то кожного місяця іде надбавка. Нам платять добові, забезпечують харчування.

Читайте також: Ломаченко похвалився своїм шикарним автопарком та розповів, як двічі потрапляв у аварії: фото

– Чи можна за рахунок самого карате заробити на "пенсію"?
– На машину та квартиру тільки завдяки змаганням не заробиш. Запрошують ще на різні семінари, де є винагорода. На етапах Прем’єр-ліги за перше місце дають 750 євро, за друге – 500 євро, третє – 250. На турнірах Серії А трошки менше: перше – 500, друге – 300, третє – 100. Якщо порівнювати з іншими видами, то дуже мало.

– Як мама поставилась до татуювання (олімпійські кільця)?
– Добре. Вона розуміє і знає, що це моє життя. Тому сказала, що якщо таке, то можна робити. Щоб більше нічого іншого не було, ніяких метеликів.

– А планується ще якесь татуювання?
– Я надіюсь, що буде. Мама це дозволить. Головне, щоб все вийшло.

– Які ще маєте забобони, перестороги, окрім того, що не говорите про Олімпіаду та мрію перемогти на ній?
– Це така погана річ, ці забобони. Не люблю говорити про перемоги наперед. Колись я завжди на перший поєдинок одягала червоне обмундирування. Накрутила себе так, що коли я в синьому, то програю. Але з часом це пройшло. Більше не має.

Читайте також: Юлія Журавок: З радістю б виступала в Росії, ми, спортсмени, дружимо з росіянами

– Ви інтроверт. Не важко тримати емоції в собі?
– На змаганнях все виходить. Мені важко з незнайомими людьми розкриватись. Емоції свої не показую. Але в колі своїх друзів і близьких, емоції є постійно.

– Танцювати навчились?
– Сюжету було замало. Я б ще пішла потанцювати. Самій немає коли. Дуже хочу піти на танці, коли з’явиться час.

– Ваше хобі?
– Наразі немає. Хоча читання можна розцінити як хобі. Коли є вільна хвилинка, то хочеться побачити друзів, в кіно сходити. Зараз такий темп, що немає вільного часу.

– Твіттер НОК України назвав Вас "дівчина-вогонь"…
– Це так. Може в очах якісь іскорки горять. Але я не люблю про себе говорити. Краще коли люди про мене говорять, щось хороше.

– Ви стали "Grand Winner" 2016 року.
– Це не була головна мета, навіть не задумувались над цим. В рейтинг дивились, але не акцентували на цьому увагу. А вже в кінці, на передостанніх змагання, я взяла медаль (третє місце на змаганнях в Зальцбургу), що додало багато балів. На останній виступ в Японію ми не їздили, але суперниці, які мене переслідували, не змогли наздогнати. Це була моя перша велика грошова нагорода. Тоді давали 1000 євро за "Grand Winner".

Читайте також: Всі б’ються до останньої секунди, тому стало набагато складніше, – каратистка Катерина Крива

– Скільки виступів буде цього року?
– До півтора десятка. Якщо все буде добре, то до сотні боїв.

– Якщо б Ваші друзі розказували про Вас веселу історію, то яку?
– Їх багато! То треба їх питати. З мене подруга завжди жартує, що після того, як я приїхала до Львова на навчання, то вона мені пилочку перший раз показала. Любить такі тости говорити.

– Розкажіть курйоз зі змагань?
– Були на змаганнях у Парижі, один з перших разів. Там метро велике, при вході купляєш білетик, пропихаєш його і забираєш. Так сам треба пропхати при виході. Ми цього не знали. Я поки їхала в метро, пожмакала його. Виходимо, а там стоять поліцейські, що перевіряють квитки. Я показую свій пожмаканий, вони сказали "ні, не підходить, платіть штраф 40 євро". Але нам вдалось переконати їх не платити.

– Нокаути можливі?

Так. Мене не відправляли, а я так. На останньому етапі в Дубаї у бою із філіппінкою за вихід у фінал я взяла один бал, та десь за 30 секунд до завершення вона майже "летіла" на мене. Я ж не буду дивитись, і з розвороту ногою попала в печінку. Вона стала і за кілька секунд впала. Якби зразу впала, то я б програла, є в нас такі моменти.

Читайте також: НЕПЕРЕМОЖНІ. Андрій Демчук про "на слабо" від дружини, зміну громадянства та допомогу АТОвцям

– Як відновлюєтесь після боїв?
– Гарячий душ, поїсти та спати. Між поєдинками попила водички та просто відпочиваю. Там немає часу, щоб щось довго робити. Інколи це тільки 5 хвилин.

– Чемпіонат Європи – основний турнір цього року?
– Один з. Він дає багато балів в рейтинг. Європейське карате дуже сильне. Тут не тільки туркеня сильна. Є ще австрійка, француженка, яка має відновитись після травм. Окрім японців, європейське карате найсильніше. Більшість у топ-10 в моїй ваговій категорії – європейки.

– В Україні Ви відчуваєте конкуренцію у своїй категорії?
– Не дуже сильно. Молодь підростає і з часом буде більш відчутно. Вони наразі в категорії 16-18 років.

– Ваш брат теж каратист.
– Через старшу сестру пішов в карате. Коли був малий, то не дуже захоплювався, але потім переріс. Я задоволена, бо якщо не вийде спортивної кар’єри, то буде тренером. Зараз робота тренером – це непоганий варіант. Йому подобається, він вже працює з дітьми.

– Ви, будучи чинною спортсменкою, почали тренувати дітей. Чому так сталось?
– Після закінчення університету я ще не заробляла на карате, а заробляти десь потрібно. Плюс не можна просто так сидіти та чекати на щось. Треную з літа 2014 року. Починала в клубі "Миротворець" у Львові. Десь три місяці там тренувала, навіть більше помагала тренувати. А потім отримала пропозицію від Назарія Вітера (президент СК "Самурай" – прим. авт.), у нього всі наші випускники працювали. Друзі мої там були, в тому числі з мого селища. Він дав хороший зал, школу, набрали діток, мені подобається.

– Тренер в карате може заробляти більше ніж спортсмен?
– Так. Але тут як кому вдається. Переважно це те, чим займався всім життям, тому чому б не продовжити тренувати.

– Якого віку Ваші підопічні?
– У Львові найменший хлопчик має 5 років. Найстарші – 10 років. У Львові маю десь 35 дітей. Ще треную в Розвадові 25 діток. Та ж сама вікова категорія. І є ще 12-літні.

– Ваші підопічні вже мають якісь здобутки?
– Є обласні призери та чемпіони. На Україні немає офіційних чемпіонатів у цих категоріях, є тільки всеукраїнські турніри. Там теж є чемпіони та призери.

Читайте також: НЕПЕРЕМОЖНІ. Фехтувальниця Наталія Морквич про мрії, заробітки, фотосесії та любов до золота

– Якою є тренерка Катерина Крива?
– Недавно на якесь свято діти принесли на тренування цукерки, дали мені і сказали "З’їжте солодкого, не такі злі будете" (сміється – прим. авт.). Я думала, що я добра, але виявилось, що діти думають ніби зла. Вони частенько носять солодке, задобряють. Але не виходить. Тренування є тренування.

– Зустріч на вокзалі після повернення з Дубаї стала сюрпризом?
– Так! Я вже майже виходила з вагона і побачила у вікні своїх дівчаток. Їм по 10 років, вони такі малесенькі, я їх "ціплятами" називаю. Дивлюсь, стоять мої "ціплята". Вийшла, а там батьки діти, було дуже приємно.

– В якому віці видно перспективи спортсмена?
– У віці 10-12 років (найстарші, з якими працюю) ще сильно не видно. Вони ще формуються, багато чого може змінитись. Вони виростуть, зміняться їхні дані. Може дитині не виходити, а підросте та вистрелить. Або навпаки, все супер виходить, а потім щось станеться – і все. Але зразу видно по дітях хто з характером. Хто боєць – буде битись до кінця та знає, що хоче. Переважно такі і стають чемпіонами.

– Маєте для себе визначену планку, до скількох років будете займатись?
– Як здоров’я дозволить. Чітко немає визначено до скількох.

– Чи є мрія або мета, окрім олімпійської нагороди?
– Не знаю мрія це чи мета, але хочеться мати свій бізнес. Ми з подругою вже маємо проект. Вона працює у сфері обслуговування. Ми хотіли кав’ярню зробити, але наразі цей проект "заморожений". Розпрацьовуємо інший.

– Топ-3 найважчі суперниці?
– Австрійка Планк, японка Мійохара та туркеня Озчелік.

– Топ-3 пам’ятні моменти в кар’єрі?
– У 2011 році на Чемпіонаті Європи в команді взяли з дівчатами бронзу. У мене був третій вирішальний поєдинок, який приніс нагороду. Перемога на Чемпіонаті Європи у 2017 році, як особиста, так і командна.

– Три причини чого потрібно дивитись карате?
– Це цікаво, видовищно і треба вболівати за наших спортсменів, бо це нам допомагає.

12 дивних питань до Катерини Кривої:

– Часто б’єте хлопців?
– Ні, не часто, але буває. На тренуванні само собою. Також жартома під дих.

– Скільки кілограм медалей вже маєте?
– Не важила.

– Спали з медаллю?
– Так. У 2017 році на Чемпіонаті Європи поставила під подушку золоту нагороду.

– Хто крутіший: Брюс Лі чи Катерина Крива?
– Чак Норріс.

– Які фільми про бойові мистецтва порекомендуєте?
– З Джекі Чаном. Вони веселі.

– Чи погодитесь на фотосесію в чоловічому журналі?
– Напевно так. Було б цікаво спробувати.

Читайте також: Еліна Світоліна та Марина Бех знялися в еротичній фотосесії: фото 18+

– Хто може звертатись до Вас "Катруся"?
– Будь-хто.

– Скільки часу проводите перед дзеркалом?
– Не більше 30 хвилин.

– Плаття чи спортивні штани?
– Спортивні штани.

– Найоригінальніший подарунок, який отримували?
– Їх було достатньої. Переважно діти їх дарують. То горнятко з фотографіями моїми подарують, то... Зараз, на день народження, подарували вазонок і на пелюстках фото дітей, яких я треную.

– "Кія" часто кричите?
– Так, досить часто.

– Три найкрасивіші спортсмени і спортсменки України?
– Юлія Левченко, Ілля Кваша, Дар'я Білодід.