Опорник донеччан розпочав кубкову зустріч на лаві запасних. Патрік ван Леувен випустив Тараса Степаненка на поле лише на 76-й хвилині матчу, коли рахунок на табло вже був 0:2 на користь Шахтаря. До фінального свистка Олег Очеретько довів рахунок до розгромного 0:3. "Гірники" вийшли у чвертьфінал Кубка України та капітан команди переможно відсвяткував свій ювілей.
Читайте також "Тому і не судять у Європі": капітан Шахтаря тонко висловив свої претензії щодо роботи арбітрів
Степаненко: Маю свої цілі, але поки не хочу про них казати
Після поєдинку Тарас прокоментував свою кар'єру та розповів про свою футбольну мрію, на втілення якої чекає не один футболіст Шахтаря.
Головна мрія, не знаю, чи доживу я до цього моменту як футболіст, чи вже як ветеран, – зіграти на "Донбас Арені". Також маю свої цілі, але поки не хочу про них казати. Ще є здоров’я, є сили, і допоки відчуватиму, що є конкурентоспроможним, що дійсно допомагаю клубу не якимись розмовами, а ділом, що є компетентним на полі та поза ним, – поки я це відчуваю, то продовжуватиму грати у футбол. Коли я почую або сам зрозумію, що настав час іти, тоді спокійно завершу кар’єру,
– сказав Степаненко.
Раніше 34-річний опорник не виключав свого відходу із донецького клубу. Адже контракт із донеччанами спливає вкінці поточного сезону-2023/2024. Степаненко може піти по стопах свого друга Сергія Кривцова, який у пристойному віці переїхав грати за океан та тепер є одноклубником самого Ліонеля Мессі.
Степаненко є одним із небагатьох нинішніх футболістів Шахтаря, яким пощастило пограти на рідній домівці "гірників" у Донецьку. Перед тим, як українське місто із однією з найкрасивіших арен Європи у 2014-му окупували загарбники. За два роки до жахливих подій цей стадіон приймав матчі Євро-2012.
До слова, у поточному сезоні Степаненко взяв участь у семи матчах "гірників", у яких не запам'ятався результативними діями.