Ще за 300-400 метрів до місця проведення було зрозуміло, що десь тут є змагання. На вулиці можна було зустріти габаритних чоловіків чи дівчат у гримі. Біля входу до самого місця проведення теж постійно хтось курив, наносив грим чи обговорював перші результати.

Читайте також: Від бальних танців до стронгмену: інтерв’ю з чемпіоном України Павлом Кордіякою

Зразу при вході всіх учасників зустрічали хлопець з дівчиною в українських одно строях і короваєм. Правда в хлопця були тільки шаровари, а його голий торс викликав більше зацікавлення у відвідувачів ніж деякі спортсмени. Його вигляд викликав перші емоції та обговорення. В повітрі повило питання: "А для кого він тут стоїть: для хлопців чи дівчат?". Одні вважали, що він тішить око відвідувачкам, інші, що заставляє заздрити відвідувачів.

Після швидкого отримання перепустки у вигляді браслета та відсутності догляду від охорони клубу, яка зазвичай всіх перевіряє, відвідувачі потрапляли на маленьке експо. Шість стендів зі спортивним харчуванням, горіховою пастою, футболками та різноманітними добавками викликали найбільше зацікавлення у самих спортсменів.

При вході до залу де відбувались виступи, в першу чергу зауважуєш велику кількість фотоапаратів та телефонів, що знімають. Всі щось знімали, фотографувались, записували сторіс.

До слова: Культуризм: як можна було накачатися в СРСР та не потрапити в КДБ

Місце проведення

З тих локацій, що є у Львові, нічний клуб "Малевич", напевно підходив найбільше. Велика зала, наявність другого і третього поверху для глядачів, зручне розташування. Але, попри це, місця виявилось не достатньо. Якщо глядачі та вболівальники не мали проблем з розташуванням, то для спортсменів були свої незручності. Понад три сотні атлетів не могли фізично поміститись у місці, відведеному для переодягання та нанесення гриму. Тому організаторам прийшлось "викручуватись" та встановлювати дві військові намети. При спілкуванні ніхто зі спортсменів не жалівся та відмічав, що все добре.

Для любителів бодібілдингу та фітнесу від цього були свої плюси. Прямо в залі можна було стояти зі спортсменами, які готувались до виходу. Комусь навіть пощастило бути зажатим з усіх сторін дівчатами. Звичайно це створювало свій дискомфорт атлетам, але всі вони ставились з розумінням.

Глядачі

Постійно в залі було біля 400 осіб. Це в першу чергу друзі та сім’ї учасників змагань з України. І при першому погляді на вболівальників складалось враження, що всі свої. Але ближче до вечора почали появлятись ті, хто купив квиток, і не мав жодного відношення до виступаючих.

Читайте також: Поради успішних: у 35 років схуднути на 13 кг, стати чемпіонкою з бодібілдингу та здійснити мрії

Активність підтримки залежала від того, хто на сцені. Кожна категорія дівчат викликала бурю емоцій, а підтримка була відчутна від усіх відвідувачів. Деякі учасниці мали свої фан-групи, які протягом всього виступ скандували їх ім’я, а після дарували квіти. Найменше підтримували чоловіків-пляжників. Ну і, звичайно, самі спортсмени активно підтримували, як друзів, так і представників з інших країн. Хто, як не вони, мали розуміти важливість такої підтримки.

Була окрема категорія зацікавлених глядачів – це працівники самого клубу. Про них ми ще будемо згадувати. Перепрошую за сексиські та ейджиські спостереження, але пані за 50 просто таки пожирала очима чоловіків, що виступали. А ще одна так під 40 з такою заздрістю та огидою водночас дивилась на категорію дівчат 35+, що некомфортно стало мені.

Спека

Якщо звичайний відвідувач після 10-15 хвилин в клубі вже почувався комфортно та відчував, що на вулиці понад 30 градусів, то атлетам було важко. З них в буквальному значені стікали ріки поту. Багато людей сходили зі сцени з потоками гриму. На початку судді ще просили окремих атлетів витерти піт, щоб так сильно не світитись, та згодом таких прохань не було. Бо абсолютно всі спортсмени сяяли під прожекторами, як порцеляна. Через це між індивідуальними програмами та порівняннями тренери, друзі та помічники змушені були знову наносити грим. Хтось поновлював його вже після розігріву.

Читайте також: Чемпіон Arnold Classic Олег Кривий: Виріс у селі, зі спорту знав лише футбол

Погода зробила свої корективи, тому деякі атлети та атлетки вирізнялись своїм виглядом. Кондиціонери та два додаткові вентилятори на сцені не сильно впливали на ситуацію.

Суддівство

Якщо дивитись на виставлені бали, то можна посперечатись з суддями. Але оцінюючи тільки розстановку спортсменів по місцях, питань до суддівства не виникає. За весь день тільки кілька раз в залі чи на сцені чулось розчарування. І то в цих випадках всі погоджувались, що обидва атлети чи атлетки заслуговували на перемогу, але судді вибрали когось одного. Можливо і самі атлети спростили завдання суддів, бо не у всіх категоріях була запекла боротьба, і фаворитів було видно зразу після появи на сцені. Єдиний, хто демонстративно показував своє незадоволення рішенням суддів, був В’ячеслав Волосов, який став четвертим в ВВ PRO.

Форма спортсменів

Можливість спортсменам-господарям брати участь в Чемпіонаті без національної кваліфікації, з одного боку дала змогу українським спортсменам спробувати себе на новому рівні. А з іншого боку – суттєво вплинула на рівень представлених спортсменів. Був навіть випадок, коли судді не викликали одного з атлетів для порівняння. Він скоромно стояв в кутку сцени, очікуючи на команду покинути її. З десяток людей, в тому числі закордонні атлети, чи не встигли підвести себе до змагань, чи погода так вплинула, але вони були "залитими". Також були не поодинокі випадки коли руки, плечі, груди в порядку, а спина, ноги чи сідниці як у початківця.

Що стосується переможців, то питань до їх форми немає, або обмаль. В чоловічому бодібілдингу судді дали зрозуміти, що великі животи – це погано. Якщо ви масивні, але випирає живіт, то перемоги вам не бачити.

Згадати все. Підвальні качалки: від здохляка до культуриста

Сергій Ренке впевнено виграв категорію до 180 см за рахунок масивності, а ось в ВВ PRO став тільки третім. Йому вже фізично важко було контролювати живіт, який під час позувань трошки випирав. Також його форма у порівнянні з про-атлетами не була такою жорсткою.


Денис Осадчий – окраса чемпіонату

Ще за кілька тижнів до змагань Денис опублікував фото своєї форми. Вже тоді було зрозуміло, що він буде боротись за перемогу. Але те, що вона буде такою впевненою, напевно ніхто не очікував. Не потрібно дивитись в протокол. Достатньо подивитись фото і відео, щоб розуміти – Денис був на голову сильніший за всіх. Він показав прекрасну форму, якісне позування і його поведінка на сцені та поза нею демонструвала всім, хто тут чемпіон. Не було пихи, самовпевненості чи самозакоханості. Денис вийшов на сцену і показав те, до чого готувався не один місяць. Хоча не покидало відчуття, що це не його максимум. Він може більше.

Disabled

Найбільшу бурю емоцій та захвату викликали не красиві дівчата чи великі чоловіки. А чотири спортсмени з України, що виступали в категорії для людей з інвалідністю. Три хлопці зі Львова та один з Києва не завжди розуміли команди, не знали де і як стати. Але вони викладались так, що зал аплодував стоячи. Емоції, драйв, бажання змагатись вони передали всім присутнім. Виникало тільки одне питання: "А ти досі сидиш на дивані та не йдеш в зал?". Поява цієї категорії та участь спортсменів з України – це один з найбільших плюсів змагань. Велика подяка організаторам.

Цікавинки

Для багатьох спортсменів це був перший серйозний виступ в житті, а для когось взагалі перший. Тому групи підтримки були різні. Хтось прийшов з мамою, хтось з дітьми та чоловіком. В однієї спортсменки постійно дзвонила маленька дочка, яка питала в тата чи мама вже виступила.

Кажуть що люди які займаються бодібілдингом та фітнесом, в першу чергу люблять себе. Правда це чи вигадка не має значення. Але якість позування в окремих атлетів залежала від того, чи фотографують його. На крик залу від друзів вони реагували краще, ніж на команди суддів.

На таких змаганнях можна відчувати й страх. Особливо коли тобі пощастило стати біля виходу на сцену. Спортсмени піднімались сходами на 4 сходинки, які не є стаціонарними та хитались. Коли проходили дівчата, ти усміхаєшся, але коли хтось з чоловіків бодібілдерів не вдало став і почав втрачати рівновагу, стало страшно, щоб не впав на тебе.

У кожного спортсмена чи спортсменки свій режим підготовки перед виступом. Хтось взагалі не їсть, хтось тільки п’є. Тому в залі можна було побачити атлетів, які, сидячи серед глядачів, влаштовували перекус.

Працівники клубу не звикли до таких подій тому відчували дискомфорт, що призводило до різних казусів. Незнання іноземної мови не дозволяло пояснити гостям з Іспанії, що тут сидіти не можна. Два охоронці прийшли пожалітись на такі дії гостя адміністраторці. Вона з криками "що з двома іспанцям розібратись не можете? Зараз я їх зжену" побігла пояснювати тим, що в гримі на м’яких диванах сидіти не можна. Також зал має хідникові покриття, тому була постелена клейонка, щоб атлети не ходили в гримі по них. Але клейонка закручувалась, тому в окремих місцях таки ходили по хіднику. Це викликало багато емоцій у прибиральниць, що намагались зігнати з хідника спортсменів.

Окремого обговорення заслужив Kevin Buet, який вийшов на сцену не тільки в гримі, а й з мінімальним нанесенням блискіток. Людей у залі вже більше цікавило як так здоровий накачаний мужик вийшов у блискітках, ніж його форма і позування.