Овчиннікова: Вірю, що мені вдасться відкрити свою школу

У першій частині розмови Олена Овчиннікова розповіла про розвиток свого виду спорту в Україні, пропозиції змінити громадянство, як вибитись із тренувань у підвалі на вершини спорту та пропозицію одного з найкращих бійців світу Конора МакГрегора.

Варто прочитати Крізь перепони до звання чемпіонки світу: інтерв'ю з Оленою Овчинніковою

Однією з давніх мрій спортсменки є відкриття власного залу. Олена хоче втілити мрію у реальність у рідній Україні, але не виключає, якщо переїде у США, то може відкрити щось своє і там. Але в пріоритеті в Олени допомагати нашим талановитим спортсменам.

Відео з тренування

"У свій час мені дуже пощастило знайти гарного менеджера та тренера, які вивозили за кордон на змагання. Україна має дуже багато талановитих молодих бійців, які могли б досягати та приносити високі результати для країни. Але в них немає можливості виїхати на бої за межі України, як фінансово, тому що держава не підтримує, так і бракує менеджерів, промоутерів, які б вели спортсмена до якогось певного успіху", – сказала Олена.

Завжди хотіла допомогти нашим спортсменам, які чогось вартують. Хочу, щоб вони мали змогу показувати високі результати. Вірю, що мені вдасться відкрити свою школу та допомагати бійцям виїжджати за кордон для досягання успіху,
– додала спортсменка.

"Хочеться жити у рідній країні"

Як зізналась Олена, у її планах немає переїзду у США для життя на постійній основі.

Хочеться їздити туди на певний час для тренувань чи інших питань. Якщо вдасться у майбутньому відкрити власний бізнес у США, то все одно не буду покидати Україну на все життя. Хочеться жити у рідній країні. Можливо, з часом моя думка зміниться, але наразі у мене лише такі плани,
– відверто розповіла Овчиннікова.

Олена тяжкою працею прославляє Україну на увесь світ, але у рідній країні її роботу не надто оцінюють. Овчиннікова вже давно могла б поїхати за океан, де вона б значно швидше дійшла до того, що має зараз. Але її українське серце взяло гору над пропозиціями з кращими умовами.

З досвіду та прикладів скажу, що талановиті спортсмени, які починають свою кар’єру за океаном швидше досягають успіху та впізнаваності, ніж в Україні. Там вони за 1,5 – 3 роки досягають великих успіхів і медійності, ніж це відбувається на українській землі. За три роки їх знає увесь світ, а тут мені знадобилось 20 років, хоча мене майже не впізнають у Львові,
– сказала спортсменка.

"Наразі все це лише у планах, потрохи йду до своєї мрії"

Скільки потрібно витратити коштів, щоб відкрити власний зал? Олена розповіла, що поки що не підраховувала суму, адже зараз це все лише у планах. Титулована спортсменка потрохи йде до своєї давньої мрії.

Зняти приміщення, це одне. А от облаштовувати його всередині, купити інвентар, це вже інше питання. Один мішок може коштувати близько 150 доларів і більше. Все залежить від якості. І це вже не говорячи про лапи, яких потрібно близько 20 пар на зал. Відкриття власного залу серйозно вдарить по бюджету. Наразі все це лише у планах, потрохи йду до своєї мрії,
– зазначила Овчиннікова.


Титули Олени Овчиннікової / Фото instagram.com/lenaovchynnikova

Чому так складно пробити дно медійних ресурсів, якщо ти не футболіст?

Прикро, що в Україні, якщо ти не футболіст чи боксер тобі буде складно стати медійною особистістю. Дуже багато ЗМІ висвітлюють ці види спорту, а от з іншими у нас проблеми.

Дуже багато ЗМІ висвітлюють лише трансляції футбольних матчів, а також боксерських боїв, якщо це світовий рівень, тобто поєдинки Усика, Ломаченка та інших іменитих боксерів. У нас є багато крутих видів спорту, які заслуговують на привернення уваги зі сторони журналістів. Але, на жаль, майже нічого не змінюється,
– зазначила Олена.

Читайте також Чемпіонка світу Овчиннікова зізналась, що відмовилась змінити громадянство України

"Тема благодійності не є для мене чужою"

На що Олена Овчиннікова б витратила один мільйон доларів?: "Частину б витратила на подорожі, оновила техніку та переїхала б із квартири у будинок. Звичайно, б допомогла сім’ї та частину грошей витратила на благодійність. Ця тема не є для мене чужою".

Плани після кар'єри

Олена розповіла, що після завершення спортивної кар'єри не хоче займатись однією справою. Овчиннікова не буде зупинятись на досягнутому: "Я всесторонньо розвинута дівчина, тому хотілось би встигати поєднувати відразу декілька справ. Для того, щоб усе встигати потрібно набирати команду професіоналів, які б допомагали усе це робити. Звичайно, усе це потребує все тих же фінансів, щоб забезпечити команду усім необхідним. Хочеться організовувати все так, щоб команда хотіла на тебе працювати, адже людина завжди "тікає" туди, де їй буде краще".

Відеоогляд із поєдинків українки

"Бої – це жорсткі та яскраві шоу, які хочуть бачити люди"

Олена Овчиннікова розповіла про тонкощі та відмінності UFC та Bellator – організацій, які влаштовують бої змішаних єдиноборств.

Українка виступає у Bellator, де з теплом та людяністю ставляться до бійців. Спортсменка розповіла свою історію приходу у Bellator.

Олені пощастило зустріти американського менеджера, коли приїздила у США на змагання з тайського боксу. Саме він запропонував кандидатуру Овчиннікової цій організації.

"В організації переглянули мої соцмережі, адже вони величезну увагу звертають на медійність бійців. Є багато класних спортсменів, які досягають успіху, але не надто активні у соцмережах, тому їм значно складніше себе проштовхнути. На них можуть звернути увагу, якщо людина йде на пролом та "валить" усіх суперників на своєму шляху. Але Bellator такі бійці не надто цікаві, хоча вони приймають таких спортсменів", – розповіла такий цікавий нюанс українка.

Якщо обирати між бійцями однакового рівня, але в одного буде більша медійність, то саме йому організація дасть перевагу. В Україні теж на той час було багато класних бійців, але про них ніхто майже не знав, тому ніхто ними не зацікавився. Бої – це жорсткі та яскраві шоу, які хочуть побачити люди,
– зазначила Олена.


Олена Овчиннікова / Фото instagram.com/lenaovchynnikova

Про жорсткі умови UFC та людяність Bellator

Олені надходила пропозиція від UFC, але її умови були не надто хороші та з багатьма обмеженнями.

Наприклад, у той момент був пункт про проведення лише одного бою за довгий період. Паралельно я не мала б права виступати на інших змаганнях. А це "простій" для спортсмена, це все реальна катастрофа. Умови Bellator значно м’якші. Там дозволяли виступати паралельно в ММА, якщо це не були прямі конкуренти для них,
– розповіла Овчиннікова.

Ще один величезний плюс Bellator – людяність. В організації з теплом ставляться до усіх бійців, для них ми в першу чергу – люди. В UFC ж все навпаки. Там у бійцях вбачаться не людей, а спортсменів, які приносять гроші та є частиною бізнесу.

Українська спортсменка розповіла, що UFC не надто тримають бійців. Багато чемпіонів перейшли з UFC у Bellator, де з повагою відносяться до усіх бійців.

"Ставати відомим – супер, але заробляти і їсти хочеться усім"

Третій момент – спонсорство. Раніше в UFC дозволялось мати відразу декілька спонсорів, але після угоди з Reebook все змінилось. В організації заборонили мати інших спонсорів.

Багато бійців почали втрачати на цьому гроші через таку політику. Більшість топових спортсменів заробляли більше на спонсорах, ніж на гонорарах. Зараз вони змінили Reebok на Venom. Але і без цього у Bellator лояльніше ставляться до таких моментів. Битися і ставати відомим – це супер, а заробляти і їсти хочеться усім,
– додала Овчиннікова.


Овчиннікова – Сільвестр / Фото PLAYPRO

"У мене був перелом за переломом"

Спорт не обходиться без травм. Вид спорту Олени дуже травматичний, тому Овчиннікова теж неодноразово зазнавала травм. Українка десять разів ламала одну і ту ж руку. Через деякий час поставила пластину, яку повинна була зняти через рік. Але Олена ходить із нею у руці з 2011 року.

Спортсменка зізналась, що інколи вона заважає та дає про себе чути. Наша землячка боїться її виймати через ризик чергового перелому.

Саме ця травма страшенно мене відкидала назад. Спершу місяць потрібно було ходили у гіпсі, потім ще такий проміжок часу відновлюватись та ще понад 30 днів втягуватись у роботу. Звісно, що жоден зі спортсменів не дотримується усіх цим вимог. Через це у мене був перелом за переломом, я не давала руці повністю зажити,
– сказала Олена.

"Це було дуже складно, а особливо психологічно"

Травма забирала близько шести місяців кар'єри Овчиннікової: "Прикро, коли перемагаєш у поєдинку, виходиш на хороший рівень у рейтингу, вже плануються наступні бої, а тут раз і пошкодження. Тоді на твоє місце приходить інший боєць, а тобі доводиться розпочинати все спочатку".

Це було дуже складно, а особливо психологічно. Скільки себе пам’ятаю, то після накладання гіпсу не тренувалась лише перші один – два дні. Після одразу приходила у зал і працювала, як могла,
– додала українка.


Овчиннікова / Фото instagram.com/lenaovchynnikova

Провела бій зі зламаним ребром

Як зізналась Олена, у неї були випадки, коли виходила на поєдинок із серйозною травмою. Овчиннікова розповіла, що було таке на професійному двобою у Німеччині. За тиждень до цього вона зламала ребро, що не давало легко дихати та рухатись.

Тоді команда українки зателефонувала у Німеччину, щоб повідомити звістку про травму Олени. Але німецька сторона вмовляла Олену приїхати на поєдинок. З їх сторони Овчиннікова почула багато обіцянок, які, на жаль, не були дотримані.

"Преса гуділа заголовками. Моєю суперницею була телеведуча, яка поєднувала спортивну та медійну кар'єри".

Вони навіть обіцяли, що опонентка не буде бити у моє травмоване ребро. Робили усе для того, щоб я лише приїхала та провела бій. Ми погодились. Це повинен був бути 10-раундовий бій. Це була дивна історія, яку я буду пам’ятати усе життя,
– пригадала українка.

"Бий у ребро"

"З першого раунду я не стала кидатись в атаку, вела двобій у традиційному для себе стилі, придивляючись до суперниці. Із другого до сьомого раунду я повністю домінувала у поєдинку, перебивала суперницю. У її команди вже почалась паніка через мою перевагу. Німкеня не могла програти на очах рідних уболівальників", – продовжила розповідати історію Олена.

У сьомому раунді почула вказівку з її команди: "Бий у ребро". Після декількох її ударів ногою у травмоване ребро мені стало складно дихати, потемніло в очах, відходила до канатів, бо реально вже не бачила, що відбувається через брак кисню. Звісно, мене зняли з бою. Що зробила німецька сторона? Вона виклала перший і останній раунди. Ось така дивна історія була у мене,
– додала Овчиннікова.

Відео з тренувального процесу

Виграла чемпіонат світу однією рукою

Але це не останній випадок такого поєдинку для українки. Спортсменка за два тижні до поєдинку зламала руку. Олена знімала гіпс на зважуванні та медоглядів для того, щоб ніхто не здогадався за її травму.

"Коли вони оглядали та натискали на мої руки мені потрібно було посміхатись та удавати, що мені зовсім не боляче. Виходила на бій, а після поєдинку знову вдягала гіпс. Близько трьох днів так протистояла суперницям. Виграла чемпіонат світу однією рукою. Їхала на цей старт із однією ціллю – перемога".

Однак історія не була такою ідеальною. За десять секунд до завершення останнього бою Олена на автоматі викинула удар травмованою рукою, що привело до ще більшого пошкодження.

За десять секунд до завершення останнього бою викинула удар із правої. Тоді моєю суперницею була непроста нігерійка, яку відправляла у нокдауни, але у кожному випадку вона підіймалась та продовжувала бій. Тоді на куражі вдарила правою, яка ще не загоїлась після перелому, та прямо під час поєдинку пошкодила її ще більше. Здається, що я побувала в усіх лікарнях світу, де проводила поєдинки,
– з посмішкою на обличчі розповіла наша землячка.