"У тілі було 50 осколків": як ветеран-амбасадор допомагає реабілітації побратимів через спорт

Саме спорт може бути одним з елементів, який допоможе ветеранам швидше адаптуватися до цивільного життя після війни. Навіть якщо ці ветерани з пораненнями чи ампутаціями. Адже для таких випадків є адаптивні види спорту. Вони розраховані під кожну конкретну групу людей, в залежності від їхніх можливостей. Змагання в таких видах спорту відбувається з людьми, в яких аналогічні чи схожі травми. 24 Канал продовжує активно підтримувати тему спортивних амбасадорів.

До теми Знаходять підтримку та сенс життя: як ветерани шукають себе в спорті після важких травм

Цього разу ми поспілкувалися із ветераном Василем Здирко, який у 2014–2016 роках боронив Україну від російської навали. Ще у 2015 році він отримав жахливі поранення. В його тілі було понад 50 осколків, які пошкодили підключичну артерію.

Зараз він вирішив стати спортивним амбасадором – ветераном, який заохочуватиме інших ветеранів займатися адаптивними видами спорту. Це може допомогти як у їхній реабілітації, так і пришвидшити процес адаптації до цивільного життя після війни.

Ми розпитали спортивного амбасадора про відновлення від травми після поранення завдяки спорту, про свою адаптацію до мирного життя після війни та з якими труднощами доводиться зіштовхуватися іншим ветеранам, чому вирішив стати спортивним амбасадором. А також про проблеми, які є в невеликих містах із доступом для ветеранів з травмами до занять спортом.

Василь Здирко вирішив стати спортивним амбасадором / фото Зоряни Гасій

Про поранення на війні

Служив у батальйоні "Карпатська Січ" у 2014–2016 роках. Після поранення вернувся на службу, де ще рік послужив. Але стан здоров'я до кінця не відновився і бачив, що я є баластом – не міг уже виконувати покладені обов'язки. 

У мене було поранення у підключичну артерію, де є пучок нервів, які мені там скрутили, зшили. Але рука не функціонувала.

З поверненням до цивільного життя почав займатися реабілітацією через спорт, щоб фізично відновитися. Він реально допоміг на якийсь відсоток покращити свою фізичну властивість.

Про ветеранську спільноту та реабілітацію через спорт

Шукав можливості та спільноту з ветеранів, де тобі буде комфортно з ними спілкуватися – одне бачення, один напрямок руку. І почали створювати ветеранські рухи, а саме спортивні, бо воно дієве.

Бо коли ти пішов з товаришами на пробіжку чи на інший спорт, у ветеранському середовищі, то воно тобі допомагає відновлюватись, і навіть в голові все "по поличках" все розкладає.

Ми з побратимом почали бігати. І під час бігу у нас постійно виникають якісь проєкти, ідеї нові. Для мене біг – це ідеальна атмосфера і варіант, щоб себе адаптовувати, реабілітувати та підтримувати в фізичній формі.

Також створювали ветеранські спільноти, щоб робити якісь зрушення в місті по різних напрямках, які будуть допомагати ветеранам.

Чому вирішив стати спортивним амбасадором

В одному містечку я очолюю рекрутинговий центр добровольців. Ми займалися тренуванням хлопців.

І багато моїх друзів-побратимів повертаються з втраченими кінцівками. І коли вони вже пройшли МСЕК, ВЛК і повертаються в цивільне життя, то реально бачиш, з чим вони зіштовхуються, які є проблеми. Тому взявся за ініціативу, в себе в громаді створити ту ветеранську спортивну спільноту, в якій ми будемо рухатися в одному напрямку, і один одного підтримувати. Бо всі знають, що ветерану легше з ветераном спілкуватися, навіть чи по бізнесу, чи по будь-якій справі. Тобі простіше з таким, як ти, будь-які речі робити.

Розумію, що багато товаришів повертаються з війни в цивільне життя, з ампутаціями, знаю з власного досвіду, що реабілітація через спорт – це дуже дієвий варіант для адаптації в цивільне життя. Тобто незалежно від того, якою є важкість поранення, інвалідність, є різні адаптивні види спорту, якими можна максимально комфортно займатися, щоб було зручно.

Ветерани з травмами чи ампутаціями можуть займатися адаптивними видами спорту / фото "Повернись живим"

Завдання спортамбасадорів – створити спортивну ветеранську спільноту в себе на місцях, в громадах, бо розуміємо, що в кожній громаді є велика кількість військовослужбовців. І створити максимально комфортні умови, що коли вони будуть вже в цивільному житті, запропонувати – є такі варіанти, є такі види спорту. І поетапно розповісти, зі свого власного досвіду показати та залучати їх до різних спортивних заходів.

Як переконати ветеранів займатися спортом?

Зараз багато ветеранів ще перебувають на лікуванні. І багато в кого є больові синдроми, багато ще не знають чи повернуться ще на службу, бо є й такі варіанти. Але ми розповідаємо, що саме спорт може дати. Бо більшість, напевно, не знає, що можна, до прикладу, стріляти з лука, не використовуючи руки, коли в тебе ампутація рук. І ми розповідаємо про ті варіанти спортивних занять, які практично кожному підійдуть.

Хлопці були в захваті. Багато ставили питання, які саме є варіанти. Але найважливіше, щоб це мало продовження. Коли ветеран прийде до себе додому, коли буде звільнений зі служби, щоб він і далі мав можливість продовжувати займатися спортом. Тому, відповідно, треба буде в цих громадах десь на державному рівні пропагувати та розказувати про важливість цієї реабілітації.

Про проблеми в адаптації ветеранів

Я знаю, що відбувається після повернення в цивільне життя з нашими захисниками. Тобто цей етап, коли він лікується, проходить ВЛК та МСЕК. Багато є таких речей, які можна було б спростити.

А коли він вже повертається в цивільне життя… Я знаю, бо до повномасштабної війни, не було якогось дбайливого ставлення, наприклад, різних соціальних служб, які б подзвонили, спитали, чи ти не спився, чи не став наркоманом, що з тобою, як у тебе справи. Тобто, раз у рік подзвонять, якусь допомогу, санаторно-курортне лікування надавали, хоча це тобі навіть і не потрібно було. Бо ті умови, які тебе там оточують, не завжди бійцю допомагають у реабілітації – ти не маєш що робити, не маєш чим зайнятися.

Було б дуже круто, якби можливості займатися спортом були в реабілітаційних центрах. Бо коли я був у реабілітаційному центрі у 2016 році, ті речі, які мене оточували, відновленню точно не допомагали – до обіду процедури зробив і потім гуляй. Не всі знаходять мотивацію до спорту, якщо про це не розповісти.

В Україні є проблеми з реабілітацією ветеранів / фото "Повернись живим"

Про проблеми заняття адаптивними видами спорту в маленьких містах

Зіштовхнулися з такою проблемою в місті, що в нас ні одного спортзалу немає, щоб був безбар'єрний доступ для людей з інвалідністю. Всі спортзали або в підвалі, або на другому чи третьому поверсі.

Я знаю низку потреб ветеранів, які можуть займатися спортом. І вже проговорюємо з головою територіальної громади, і з депутатами, щоб створювати ці умови. І це вже потрібно робити, а не після закінченню війни. Негайно. Адже багато людей вже з ампутацією є. 

Нам казали, що йдуть на зустріч, будуть проговорюватися проблемні питання. Буде створено поле для стрільби з лука, спортзал накритий, новозбудований. Але це все довготривалі проєкти. Тобто, щоб спортзал зробити, це треба два роки, щоб на сесії міської ради затвердили, виділили кошти. А потрібно зараз виходити з того, що вже є на місцях, що потрібно вже хлопцям займатися негайно.

Говорили з місцевими підприємцями, які мають спортзали, тенісні корти, боксерський клуб. Вони також готові йти на зустріч, думати, як це робити, звідки гроші залучати, щоб зробити доступ до заняття спортом для ветеранів.