Легендарному в минулому спортсмену було 76 років. Про сумну новину повідомила Федерація баскетболу України.

Читайте також Чемпіон світу зі стрибків з жердиною Шон Барбер помер у віці 29 років

Досягнення Анатолія Поливоди у спорті

Анатолій Поливода був уродженцем міста Єнакієве, де й розпочинав робити свої перші кроки в баскетболі. У 17-річному віці його запросили до київського Будівельника, у складі якого Поливода ставав чемпіоном СРСР, а також по два рази здобував срібні та бронзові медалі.

Неймовірним для українського баскетболіста став 1967 рік. Він у складі збірної СРСР став чемпіоном світу в Уругваї, а також отримав індивідуальне визнання – найкращий гравець турніру.

Його кар'єра розвивалася неймовірними темпами та вже на Олімпіаді-1968 у Мехіко 21-річний Поливода став бронзовим призером, а вершини досягнув у 1972-му, коли завоював олімпійське "золото" в Мюнхені.

Проте тріумфальні Ігри в Німеччині фактично стали останнім турніром для 25-річного Анатолія Поливоди. У півфіналі проти Куби він провів успішно матч, а вже за два дні до вирішального матчу проти США пережив серйозний серцевий напад, тому спостерігав за фіналом з трибуни.

Лише через декілька років лікарі змогли встановити точний діагноз баскетболіста – вроджений синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта.

Уроджений синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта – це аномалія структури серця, при якій у людини є додаткова провідна система міокарда. Такий діагноз є несумісним зі спортивною кар'єрою та навіть ставить під сумнів нормальну життєдіяльність людину загалом.

Спортсмен все ж таки не залишав надії продовжити грати. Він поїхав в Донецьк на матч чемпіонату України, але коли вийшов на гру, то знову стався приступ, після чого стало зрозуміло, що баскетбольна кар'єра на цьому завершена. Згодом Анатолій Поливода здобув вищу освіту та понад десять років працював у Київському університеті імені Тараса Шевченка на кафедрі фізичного виховання.

Зазначимо, що після смерті легенди українського баскетболу живими залишаються лише два переможці Олімпіади-1972 – литовець Модестас Паулаускас та білорус Іван Єдешко.