Ірина Галай – перша українка, що підкорила висоту смерті без кисневих балонів. Щоправда, до запланованої сусідньої Евересту вершини Лходзе висотою у 8500 метрів, дівчині забракло всього дві сотні. Підвів Ірину її шерп-супроводжувач.

Читайте також: Вдруге за добу у Києві горів кінотеатр: фото і подробиці нової пожежі

"Я до себе ніяких претензій не маю, але шерп нічого не підготував, а я за це заплатила не малі гроші", – розповіла альпіністка Ірина Галай.


Ірина Галай

Для місцевого населення, сходження на Еверест давно вже стало комерційною справою. Деякі супроводжувачі, під назвою "шерпи", інколи оцінюють заробіток вище, ніж людське життя. В Ірининому таборі з такої причини загинув російський альпініст.

Він прийшов на висоту 7800 дуже замучений і попросився до людей в намет. Його звідти вигнали шерпи. Вони сказали, що це не входить в його пакет послуг. Коли я його знайшла він був твердий, як камінь, тоді притягнула його до нас в намет, але наступного дня він помер від гірської хвороби,
– пригадала альпіністка.

Коли Ірина штурмувала Лходзе, інша частина української експедиції підкорювала Еверест. Піднятись на вершину погода альпіністам сприяла, та менш ніж через 10 хвилин ситуація кардинально змінилась.

Спуск випробував альпіністів не лише на силу волі і витривалість, але й на людяність. У зоні смерті Дмитро Семеренко і Роман Городечний зустріли кинутого напризволяще китайського альпініста та ризикуючи своїм життям, вирішили його врятувати.


Роман Городечний з китайським альпіністом

"Ми побачили його без окулярів, маски, яка закриває обличчя. У нього все повністю було в льоді. Ми одразу одягнули окуляри і його очі відтанули. Не знаю чи то гора дала нам сил, але ми з Романом тоді прийняли рішення, щоб врятувати його і дякувати Богу, нам це вдалося", – розповів альпініст Дмитро Семеренко.

Дмитро пригадує, що впродовж певного часу йому снилась гора, взявши у руки пензлик – намалював її і це був Еверест. Не маючи досвіду у високогірному альпінізмі, Дмитро таки пішов у експедицію, яка змінила його назавжди.

Якийсь внутрішній духовний ріст відбувся. Я поки що не усвідомив який, але я його відчуваю,
– зазначив Семеренко.

Обморожені руки і ноги, плями на обличчі, застуда, альпіністи досі не можуть отямитись від своєї півторамісячної експедиції. Кажуть, єдине, що рятувало їх від згубних думок на висоті – командна єдність та українське почуття гумору.

Нагадаємо, 14 травня група українців на чолі з Тарасом Позднієм піднялись на найвищу гору світу. До складу групи входили львів’янин Роман Городечний та дніпрянин Дмитро Семеренко.