Легкоатлетичний потенціал України перед Олімпіадою: два золота, рекорд і бронза в естафеті

Точніше, головні зірки команди, які власне й здобули два золота, додому повернулися не відразу. 19-річна стрибунка у висоту Ярослава Магучих відправилася з Естонії в Німеччину, бо має зобов’язання перед рекламодавцями. 20-річний метальник молота Михайло Кохан натомість перед заключним етапом підготовки до Олімпійських ігор вирішив зробити ще один старт і став третім на Меморіалі в Польщі.

Варте уваги Магучіх побила 22-річний рекорд росіянки: що відомо про досягнення українки

Переможна хода Кохана

Варто сказати, що Кохан є одним із головних відкриттів літнього сезону у світовій легкій атлетиці. Точніше, титули чемпіона світу-2017 серед юнаків, переможця юнацької Олімпіади-2018, юнацького і юніорського Євро наче Михайла до звершень серед дорослих й зобов’язують. Свій потенціал на найвищому рівні юний дніпрянин, якого тренує батько Сергій Кохан, продемонстрував ще під час дебютної світової першості-2019 у столиці Катару Досі, коли посів п’яте місце з результатом 77,39 метра.

Через півтора року, які відділяють той виступ від нинішнього часу, Михайло зміцнів і на початку літа бив особисті рекорди вже тричі. Спершу були 78,57 метра та бронза на змаганнях у польському Хожуві. Потім були 79,96 метра в іншому в польському місті Бидґощі — найкращий в Україні результат, починаючи з 2005 року. А буквально напередодні молодіжного Євро у Таллінні Михайло створив сенсацію на змаганнях в угорському Секешфегерварі. Він переміг найсильніших молотобійців світу, поляків Войцеха Новіцкі і Павела Файдека, а також угорця Бенче Галаша, вперше метнувши снаряд за 80 метрів — 80,78 метра!

Звісно, на молодіжній континентальній першості Кохан почувався комфортніше. Для перемоги Михайлові було достатньо результату 77,88 метра.

Михайло Кохан / Фото: Федерація легкої атлетики України

Навіть не знаю чому, але мені було дуже важко змагатися. Сектор для мене трішки повільний. Можливо, тому не був швидким. Але щасливий з такого результату і з того, що переміг. Мої очікування від Олімпійських ігор? Показати там хороші результати. Прагну вийти у фінал, а там метнути так далеко, як тільки зможу, 
– сказав Михайло відразу після перемоги.

Зауважимо, що через два дні на Меморіалі Каміли Сколімовскі, Кохан з результатом 76,77 метра став третім. Тепер він повертається додому, щоб провести тут рештку підготовки до Ігор-2020. У Токіо в секторі для метання молота українців загалом буде троє — досвідчений Гліб Піскунов і 22-річний Михайло Гаврилюк, який у Таллінні зупинився в кроці від медалі. З результатом 73,18 метра івано-франківець став четвертим, поступившись лише 67-ма сантиметрами володареві бронзи, шведові Раґнарові Карлссону.

Черговий рекорд Магучіх

Натомість перемоги Ярослави Магучіх вже давно сприймаються як належне. Вихованка Тетяни Степанової цьогоріч у лютому в словацькій Баньскій-Бистриці стрибнула на 2,06 метра і побила одночасно дорослий рекорд України і світовий рекорд серед юніорок у приміщеннях. За три тижні до старту Олімпіади саме Ярослава, а не триразова чемпіонка світу Марія Ласіцкене з РФ виглядає головною фавориткою Ігор у Токіо в змаганнях стрибунок у висоту.

А в Таллінні Магучіх з легкістю здобула золото чемпіонату Європи серед молоді, підкоривши планку на висоті два метри рівно і побивши рекорд змагань. Звісно, могла Ярослава стрибати й далі, але за відсутності конкуренції вона вирішила зупинитися.

Ярослава Магучіх з легкістю взяла двометрову висоту / Фото: European-athletics

Це був хороший вечір, всі висоти я долала з першої спроби. Це хороший знак, і це було добре також з технічної точки зору. Далі вирішила не стрибати, адже основна мета – Олімпійські ігри. Але я знаю, що спроба на 2,00 метри була дуже хорошою. Я хочу насолоджуватися кожним турніром. Якщо це не вдається, не буде й хороших стрибків. У Таллінні була приємна атмосфера й відповідні відчуття. В Токіо я хочу стрибати вище, ніж 2,05, 2,07… Я хочу стрибнути на світовий рекорд,
– сказала Магучіх після завершення змагань.

Світовий рекорд у жіночих стрибках у висоту рівняється 2,09 метра. Його болгарка Стефка Костадінова встановила на чемпіонаті світу-1987 у Римі.

У Токіо ж, окрім Магучіх, реальними претендентками на нагороди в цьому виді легкоатлетичної програми будуть ще дві українки. Вихованки київської тренерки Ірини Пустовойт — срібна призерка чемпіонату світу-2017 Юлія Левченко і віцечемпіонка Євро-2021 у приміщенні Ірина Геращенко.

Читайте також Олега Верняєва дискваліфікували на чотири роки через позитивний допінг-тест

Бронза в естафеті

Тим часом за відсутності чемпіонів, найбільше уваги після повернення додому в терміналі аеропорту "Київ" серед представників нашої молодіжної збірної дісталося третім нашим медалістам. Чоловіча естафетна команда 4х100 метрів у складі Еріка Костриці, Андрія Васильєва, Кирила Приходька й Василя Макуха виграла в Таллінні бронзу з результатом 39,45 секунди.

"Дуже задоволений як власним виступом, так і результатом команди загалом, – каже в коментарі сайту 24 каналу фінішер нашої команди, тернополянин Василь Макух. – Такий підсумок тішить подвійно з урахуванням, що естафету ми тренували недовго — протягом лише одного тренувального збору в Черкасах, менше, ніж за три тижні до старту. Під час збору в нас були проблеми з передачею естафети якраз на четвертому етапі. Так само було й у Таллінні. Під час півфіналу. Там, правда, передача вийшла вдалою, але в кінці мені не вийшло набігти. Бо ще не відчув тієї доріжки. Але в фіналі все вийшло набагато краще. Передача, може, вийшла трохи гіршою, але загалом усі відпрацювали прекрасно. Мені залишалося лише добре завершити почате".

Наша бронзова естафетна команда / Фото автора

Макух, як і його партнери за естафетною командою, на Олімпіаду не пробилися. Василь сподівається виступити на Іграх-2024 у Парижі. "Ми ще молоді, нам по 21-22 роки, сподіваюся, в нас у спорті все ще попереду. А ця медаль має стимулювати до подальших звершень", – підсумовує Василь.

Смуток стаєрів

Так само з прицілом на Париж-2024 працюють і двоє талановитих стаєрів — Богдана Семьонова і Вадим Лонський. У Таллінні на дистанції 10000 метрів Богдана з результатом 33.49,59 фінішувала п'ятою серед дівчат, Вадим з часом 29.37,24 завершив перегони сьомим поміж хлопців. Обоє не приховують, що сподівалися виступити краще.

Вадим Лонський та Богдана Семьонова / Фото автора

"Я дуже сильно засмутилася ще на дистанції, – розповідає Богдана. – Відчувала величезну важкість. До останніх метрів намагалася бігти на максимумі, але добігла, побачила час і розчарувалася. Досі до кінця не відійшла. Я готувалася здобувати медаль. Можу сказати, що в Таллінні було дуже парко. Це позначилося на моєму самопочутті буквально відразу. Голова боліла щодня. Дощі змінювалися спекою. Коли на розминці перед стартом пішов дощ, стало трохи легше. Але наприкінці дистанції вода почала випаровуватися і дихалося знову важко. Але це не виправдання. Бувало, виступала і за складніших погодніх умов".

"Я був готовий набагато краще того результату, який показав, – говорить зі свого боку Вадим Лонський. – Сьоме місце наче й непогане, але мені хотілося продемонструвати швидші секунди. Річ у тім, що під час бігу дуже стрибав темп. Суперники бігли ривками. Я трохи не був до цього готовий. Якби забіг був плавнішим, для мене б усе склалося набагато краще. Надалі маю бути готовим до таких переключень швидкостей. У Таллінні я був готовий вести, бігти попереду. Але суперники бігли на місце, а не на результат. Для мене то була несподіванка".

Крок уперед

Головний тренер української збірної В’ячеслав Тиртишник виступ у Таллінні оцінював зокрема крізь призму майбутньої Олімпіади:

"В Естонії ми виступили краще, ніж на попередньому Євро U23, коли повернулися додому з двома медалями. Але вважаю, що в Таллінні ми не розкрили свого потенціалу сповна. Найперше ми не добрали у чоловічих стрибках у висоту, де Олег Дорощук і Владислав Лавський розділили п’яте місце з невисоким результатом 2,15 метра. Переконаний, що обоє, особливо Олег, повинні були боротися за перемогу. 

Також сподівалися, що з медаллю повернеться Мишко Гаврилюк. І він був зобов’язаний бути у трійці. Напередодні Михайло на тренуваннях стабільно метав молот у район 75-76 метрів. Причому робив по кілька таких спроб на кожному тренуванні. Вірили і в Богдану Семьонову, яка мала високий, другий серед усіх учасниць результат у сезоні з бігу на 10000 метрів. Але Богдані на дистанції щось не пішло.

Підсумовуючи, можу сказати, що були б задоволені, якби здобули в Таллінні шість медалей. Але маємо три, й це теж непогано. Особливо з урахуванням, як солідно виступили Магучіх і Кохан. Їх форма напередодні Олімпіади не може мене не тішити. Також задоволений виступом іще одного нашого майбутнього олімпійця Олександра Погорілка, який посів четверте місце на дистанції 400 метрів з особистим рекордом — 45,87 секунди. А до того Сашко бив особистий рекорд у півфіналі. Погорілко проявив себе прекрасно. У цьому сезоні Олександр прогресує вельми стрімко.

Микита Барабанов, який теж увійшов до складу олімпійської команди, в особистому виді, на тій же 400-метрівці, в Таллінні себе не проявив. Мабуть, перегорів до старту. Зате в естафеті Микита показав прекрасний час. Це демонструє, що до Олімпіади Барабанов підходить у добрій формі".

Зауважимо, що літні Олімпійські ігри стартують в Токіо 23 липня. Початок легкоатлетичних змагань запланований на 30 липня.