Початок кар'єри
Джеймс Кларк-молодший народився 4 березня 1936 року в селищі Кілмані у Шотландії. Автоспортом хлопець почав займатися з юних років, хоча його батьки завжди були категорично проти такого захоплення сина.
Читайте також: Легенда США – Cadillac: вражаюча історія машини, про яку складали пісні
Його спортивна кар’єра розпочалася на місцевому ралі під час змагань з підйому на пагорб за кермом власного автомобіля. Джим відразу ж заявив себе сильним суперником, і вже у 20 років вперше виграв перегони.
За наступні два роки Кларк досяг неймовірної популярності й почав виступати за місцеву команду, керуючи спортивними автомобілями марок "Ягуар" та "Порше". Відтак, впродовж 1958 року Кларк виграв 18 перегонів національного рівня. Того ж року він познайомився із чоловіком, який відразу розпізнав у Джимі майбутню легенду.
Колін Чапмен
Ним був Колін Чапмен, відомий Британський автоконструктор, засновник компанії Lotus Cars, який представляв власну команду під назвою "Лотус" на Формулі-1. Вражений талантом Джима, Чапмен недовго думаючи запросив гонщика у свою команду. Це був великий крок вгору в кар’єрі молодого спортсмена, проте небезпека, яка переслідує усіх екстремалів цього виду спорту, щораз про себе нагадувала.
Трагедія, яка сколихнула цілий світ
10 вересня 1961 року, під час виступу в Гран-прі Італії, з "Лотусом" Джима Кларка зіткнувся "Феррарі" графа Вольфганга фон Тріпса. Авто останнього злетіло в повітря і впало по іншу сторону захисних бар’єрів. Тоді Кларк вижив, проте наслідки аварії були жахливими.
Граф Вольфганг фон Тріпс на старті
Від удару Тріпс вилетів з авто, а болід, який приземлився далеко за межами траси, забрав життя 12 глядачів. Аварії із летальними наслідками для гонщиків в той час не були рідкістю, проте ця трагедія сколихнула весь світ.
Оговтавшись від нещасного випадку, Кларк продовжив свій шлях до успіху, і перший чемпіонський титул за кермом "Лотус 25" він здобув у 1963 році. Тоді Кларк став переможцем семи з десяти гонок, а команда "Лотус" вперше виграла в Кубку конструкторів.
Остання гонка Кларка
Впродовж наступних п’яти років Джим впевнено набирав популярності. Його обожнювали вболівальники, а молоді гонщики вбачали у ньому наставника. У 1965 році Кларку знову підкорилася Формула-1, і гонщик встановив рекорд тієї серії – 14 перемог за кар’єру. Проте Джим не збирався зупинятися, цілей, яких він хотів досягнути, було ще дуже багато, але,на жаль, для них вже не залишилося часу.
Джим Кларк
7 квітня 1968 року Джим Кларк виїхав на свою останню гонку, яка відбувалася в Німеччині на трасі Гокенгаймринг. Сам Джим вважав цю трасу більш небезпечною за інші, адже обабіч росла посадка з дерев, які не були захищені бар’єрами. Незадовго до перегонів Кларк, ніби пророкуючи свою смерть, сказав товаришу: "Якщо хто-небудь вилетить з траси на ці дерева – йому не вижити".
Фатальним для гонщика стало п’яте коло, тоді гонщик так і не доїхав до фінішу. На повній швидкості авто зійшло з траси і врізалося в дерева, Джим зазнав несумісних із життям травм, і помер на шляху в лікарню. Фанати та учасники перегонів не могли та не хотіли вірити в те, що трапилося. Усі чекали, що в їхнього фаворита та наставника ще буде безліч тріумфів, і до такого раптового кінця не був готовий ніхто.
Читайте також: Від майстерні в сараї до впливової корпорації: як Harley-Davidson підкорили світ
Після аварії Колін Чапмен заявив, що втратив найближчого друга та на знак жалоби наказав перефарбувати носову частину автомобілів команди у чорний колір. Детальні експертизи так і не змогли встановити точну причину цієї аварії. А переможцем чемпіонату Формули-1 наступного року став партнер по команді Кларка, Грем Гілл, який присвятив цей титул легенді.