Наївно вважати, що спорт є поза політикою. Великий спорт – це великі гроші. А там, де великі гроші, завжди буде місце для політики. І це доволі чітко видно по поведінці Міжнародного олімпійського комітету та її президента – Томаса Баха. 24 Канал проаналізував, що насправді не так із Бахом та що відомо про його зв'язки з Росією.

До теми Росіяни "плюнули в обличчя" МОК у боксі: Україна ризикує лишитися без медалей Олімпіади

Попри те, що цей термін почали використовувати не так давно, приклади такого sportswashing знайти в історії геть не важко. Чи не найвідоміший випадок – Олімпійські ігри в Берліні в 1936 році. Ці змагання нацисти використали для пропаганди своєї ідеології.


Гітлер та його поплічники під час відкриття Олімпійських ігор у Берліні / фото з архівів

І доволі часто зі sportswashing допомагає саме Міжнародний олімпійський комітет. Хоча сам МОК одну зі своїх ролей відзначає як "протистояти будь-якому політичному чи комерційному зловживанню спортом і спортсменами".

Саме sportswashing активно використали й в Росії, коли намагалися показати своє "велічіє". Задля цього в країні провели зимові Олімпійські ігри в Сочі у 2014 році, а згодом і Чемпіонат світу з футболу 2018 року. Хоча цього всього могло не бути, якби МОК таки проявив чітку позицію та дотримався своєї ж місії.


Свято на кістках на чолі з Путіним / Фото ИТАР-ТАСС

Росія здобула право провести зимові Олімпійські ігри під час сесії МОК в липні 2007 року в Гватемалі. Тоді Москва в голосуванні випередила Південну Корею, у другому раунді голосування, набравши 51 голос проти 47 голосів за Пхьончхан.

А вже через рік 8 серпня 2008 року Росія напала на Грузію. Символічно те, що зробила це Росія в день відкриття Олімпійських ігор в Пекіні.

У МОК відреагували на це, але в притаманному стилі "нейтральності" – засудили сам принцип військових дій, як такий, що суперечить духу Олімпіади. Але відмовилися "давати політичні оцінки тим, хто саме в день відкриття Олімпіади розв'язав війну на Кавказі". При цьому, Владімір Путін, який на той час тимчасово залишив посаду президента Росії та став прем'єр-міністром, відправився на відкриття Олімпіади в Пекіні, де зустрівся з тодішнім очільником МОК Жаком Рогге. Але там обійшлося без "дискусії щодо політичних подій".

Чи могли в Міжнародному олімпійському комітеті покарати Росію за війну проти Грузії, відібравши в неї право провести зимову Олімпіаду 2014? Так. Чи зробили вони це? Ні. Тоді президентом МОК був бельгієць Жак Рогге. А Томас Бах – віцепрезидентом та головою юридичної комісії.


Жак Рогге запевняв Росію, що його наступник буде "сильним" / фото росЗМІ

У 2013 році Томас Бах був обраний президентом МОК (тоді, до слова, одним з його конкурентів був Сергій Бубка). І зимова Олімпіада в Сочі стала для нього першою вже в новій ролі, до якої додалася ще одна – хороший друг господаря Кремля.

Саме в Сочі між Бахом та Путіним, який повернувся на місце російського президента, і виникла дружба. Настільки "привітна", що очільник МОК не втомлювався нахвалювати російського диктатора навіть після закінчення Олімпіади. Хоча саме під час зимових Олімпійських ігор Росія розпочала війну проти України, захопивши Крим. Навряд чи така подія могла залишитися непоміченою в МОК. Але ніякої значної реакції не послідувало.


Бах подружився з Путіним під час Олімпіади в Сочі / фото ИТАР-ТАСС

Та в 2016 році МОК та Томасу Баху вже не вдалося відмовчатися. І знову через Олімпіаду в Сочі. Хоча "ефект доміно", який і викрив масове вживання допінгу в Росії під прикриттям влади, стався ще в 2014 році.

У грудні 2014 року, в Німеччині на каналі ARD, вийшло журналістське розслідування, в якому в показах російських спортсменів вказувалося використання допінгу саме на державному рівні, в легкій атлетиці.

Що відомо про допінговий скандал

Це призвело до того, що на початку 2015 року Всесвітнє антидопінгове агенство (WADA) створило незалежну комісію, яка на основі цих показів і розпочала розслідування. У підсумку в листопаді 2015 року WADA рекомендувала Міжнародній асоціації легкоатлетичних федерацій (IAAF) дискваліфікувати Всеросійську федерацію легкої атлетики (ВФЛА) за систематичні порушення, пов'язані із застосуванням допінгу спортсменами. Так і сталося. Для російських легкоатлетів це загрожувало пропуском Олімпіади-2016.

В другій частині розслідування WADA також мовилося і про корупцію в самій IAAF, в тому числі пов’язану з допінгом російських спортсменів. І про Путіна. Виявилося, що в 2013 році, коли Москва приймала чемпіонат світу з легкої атлетики, тодішній очільник IAAF Ламін Діак знав про вживання допінгу дев'ятьма росіянами. Але намагався це приховати, водночас не дозволивши виступити цим спортсменам. З останнім йому мав допомогти саме Путін, з яким у нього були "дружні відносини". Після цього розслідування Діак пішов у відставку, а в листопаді 2015 року його затримала французька поліція та звинувачення у "пасивній корупції" та відмиванні грошей. 18 червня 2020 року Діак був засуджений до чотирьох років позбавлення волі, два з яких умовно.


Ламін Діак та Путін / фото rusathletics.com

Та чи не найбільшим ударом для росіян стало те, що в січні 2016 року колишній голова московської антидопінгової лабораторії Григорій Родченков втік із Росії. Причиною він назвав те, що почав отримувати погрози. А невдовзі після цього, двоє представників керівництва Російської національної антидопінгової організації (РУСАДА) померли. Навіть у Росії ці смерті назвали "загадковими".

Було проведене відповідне розслідування, яке лише підтвердило свідчення Родченкова.

Попри це, Томас Бах та МОК у 2016 році стали настільки проросійськи налаштованими в цьому випадку, що навіть європейські ЗМІ не стримували себе.

  • "Добре оплачуваний російський спортивний посол" – так назвали Баха у газеті Die Zeit у травні 2016 року. Сама стаття тоді називалася "Русофіл та корупціонер – як Путін любить", де описувалася російська система переплетення спорту та політики, яка й призвела до допінгового скандалу.
  • "Пудель Путіна" – під таким заголовком вийшла стаття в німецькому виданні Bild вже 24 липня 2016 року. Там описали, як дружба між Томасом Бахом та Владіміром Путіним дозволила Росії уникнути серйозного покарання.


Путін і Бах насолоджуються шампанським / скриншот видання Die Zeit, фото Getty

За тиждень до цього, 18 липня, WADA оприлюднила звіт Річарда Макларена щодо державної програми допінгу в Росії, який зосередився саме на Олімпіаді в Сочі. Хоча в звіті вказано, що аналізи спортсменів підміняли в московській лабораторії щонайменше з кінця 2011 року до серпня 2015 року.

МОК на це відреагував занадто "мляво", а Томас Бах отримав порцію критики. Адже Міжнародний олімпійський комітет 24 липня, попри серйозність звинувачень, дозволив Росії виступити на Олімпіаді-2016 в Ріо-де-Жанейро під своїм національним прапором. І лише передав Міжнародним спортивним федераціям самостійно визначати, які спортсмени можуть поїхати на Олімпіаду.

Своє рішення Бах аргументував тим, що кожен спортсмен повинен мати "шанс відповісти на звинувачення", використавши тут аналогію з презумпцією невинуватості.

Тому ми розробили жорсткі критерії, яким повинен відповідати кожен російський спортсмен, якщо він хоче взяти участь в Олімпіаді в Ріо,
– заявив тоді Бах.

Схоже, що в 2023 році президент МОК вирішив використати той же принцип у прагненні допустити росіян до Олімпіади-2024 в Парижі.

Лише 5 грудня 2017 року МОК ухвалив рішення, яким припинив діяльність Олімпійського комітету Росії. А на зимову Олімпіаду-2018 в Пхьончхані запросити лише "окремих російських спортсменів на суворих умовах", які мали б виступати без свого прапора під іменем "Олімпійський атлет з Росії". Ухвалили це рішення на основі звіту комісії під керівництвом колишнього президента Швейцарії Самуеля Шмідта. Розслідування тривало 17 місяців.

Вже згодом, 9 грудня 2019 року, Всесвітнє антидопінгове агентство відсторонило Росію на чотири роки від участі в Олімпіадах і чемпіонатах світу через фальсифікацію проб російських спортсменів. Водночас окремим спортсменам залишили можливість брати участь у змаганнях, але лише під нейтральними прапорами. Росія таки подала апеляцію на це рішення. І через рік, 17 грудня 2020 року, Спортивний арбітражний суд (CAS) в Лозанні скоротив термін відсторонення до двох років – до 16 грудня 2022 року.

Після початку війни Росії проти України, МОК відсторонив Росію та Білорусь від міжнародних змагань. Але Томас Бах активно розглядає варіант, як повернути "окремих" російських та білоруських спортсменів до виступів у турнірі.

Президент МОК Томас Бах... так, він був найкращим другом Росії через допінговий скандал, а тепер і через війну. Десь я задаюся питанням, що він отримав за те, як дотримувався проросійської лінії, до якої він завжди повертається. Я думаю, що це дуже дивно,
– так відреагував на це все шведський біатлоніст та олімпійський чемпіон Себастьян Самуельсон.

І питання про проросійську позицію Томаса Баха поки залишаються без відповіді.