Народився 15 жовтня 1989 року в Вотфорді, що на північ від Лондона. Ентоні виходець з іммігрантської сім'ї. Мама – нігерійка, тато – мав ірландське й нігерійське коріння. У боксера є дві сестри: Лоретта і Джанет, а також брат Джакоб. Більшу частину свого дошкільного життя провів разом з батьками, на їхній батьківщині в Нігерії. Далі хлопчик переїхав в Англію, тут він пішов у школу.

З дитинства ріс неслухняною, часто проблемною дитиною. Давався в знаки його непростий характер і надмірна кількість енергії. Останню молодий хлопець переважно використовував для 2 справ: футболу (до нього в юнака проявлявся непоганий талант) і для хуліганства. Джошуа регулярно був активним учасником вуличних бійок. І навіть більше, в певний період зв'язався з місцевим криміналітетом і продавав марихуану. По закінченню школи юнак спочатку не планував ставати спортсменом, працював на місцевому цегляному заводі.

У 17 років переїхав до Лондона, де жив його кузен Бен Ллеємі, який вже відвідував боксерську залу. Старший родич вирішив, що бокс зможе перевиховати й дисциплінувати Ентоні. Та сталося трохи по іншому.


Фото з відкритих джерел

Хлопець, тільки взявши до рук боксерські рукавиці, одразу почав бити досвідченіших противників один за одним. Єдиним, кого він не зміг здолати, був тоді ще кікбоксер Ділліан Уайт, який у деб'ютному для себе поєдинку в аматорському боксі переміг майбутнього чемпіона рішенням суддів (через 7 років бійці проведуть реванш, в якому Ентоні здобуде перемогу видовищним нокаутом).

Уродженець Вотфорда своїми виступами одразу вразив більшість англійських експертів і чиновників з боксу. Допомогла йому здобути визнання перемога над топовим вже тоді британським любителем Джозефом Джойсом нокаутом в першому раунді.

Протягом 2009-2011 років він здобув золото на декількох турнірах, серед яких: національний чемпіонат АВА 2010, 2011, національний турнір Герінгей 2010. Трохи гірше йшли справи на найпрестижніших міжнародних змаганнях: на чемпіонаті Європи 2011 року програв у чвертьфіналі румуну Міхею Ністору нокаутом в 3 раунді (2 поразка в кар'єрі). У тому ж 2011 році, був учасником світової першості в Азербайджані, де в конкурентній боротьбі (багато експертів вважають, що не без допомоги суддів ) поступився місцевому боксеру Магомедрасулу Маджидову рішенням суддів (третя і остання поразка на аматорському ринзі). Це був фінальний бій, британець отримав срібло, за допомогою цього кваліфікувався на Олімпійські ігри.

На домашні ігри їхав у якості одного з фаворитів. Уже в першому бою зійшовся з міцним кубинським боксером Ерісланді Савоном, якого переміг близьким рішенням 17-16. У чвертьфіналі трохи легше пройшов китайця Джанг Джілея 15-11. В півфіналі знову важко, але здолав велетня з Казахстану Івана Дичка 13-11. І в фіналі, здобув золото в важкому бою проти Роберто Каммарелле. На момент закінчення бою, судді нарахували по 18 точних попадань з обох сторін. Перемогу присудили британцю, не в останню чергу через статус хазяїна, тоді багато фанатів і експертів не погодилася з таким рішенням.


Фото з відкритих джерел

Після перемоги на олімпіаді вирішив одразу перейти в професійний бокс. Успішно деб'ютував у ньому поєдинком з італійцем Емануелем Лео, який на момент бою мав непереможний рекорд, що складався з 8 боїв. Лео був нокаутований уже в 1 раунді.

Далі для Ентоні почався час "мішкової дієти". З поміж інших його опонентів цього періоду можна виділити: британця Мета Скелетона, що колись був чемпіоном Британії і росіянина Дениса Бахтова. В сутичці з останнім Джошуа здобув свій перший титул – інтерконтинентального чемпіона WBC
У 13 поєдинку на профі ринзі бився з екс-претендентом на чемпіонський титул Кевіном Джонсоном і став першим хто зміг нокаутувати досвідченого американця. Після Джонсона виграв у непереможного земляка Гарі Корніша.

Всі ці бої не були дуже принциповими, олімпійський чемпіон Лондона був явним фаворитом у кожному з них. Коефіцієнти на переможця приймалися у співвідношенні 20 до 1 і більше. Першим дійсно серйозним, конкурентним противником для уродженця Вотфорда став добре відомий йому Ділліан Уайт.

Їхній бій мав відбутися 12 грудня 2015 року. На кону стояли 2 титули: чемпіона Великої Британії і Британської співдружності. Крім титулів, Ентоні було важливо взяти реванш за поразку, яку Уайт завдав йому 7 років до цього. Сам бій розпочався дуже активно. Боксери майже не проводили розвідку, а одразу почали розмінюватися ударами. В кінці 1 раунду Джошуа завдав удар після гонгу, що спровокувало вибігання до рингу великої кількості людей і могло призвести до масової бійки, однак, її вдалося уникнути. В другому раунді Ділліан зумів донести до цілі свій правий хук, який сильно потряс фаворита, але він встояв. Після 2 раунду Джошуа почав боксувати обачніше, хоча все одно деколи пропускав досить неприємні удари, хоча сам завдавав їх значно більше. В 7 раунді Олавафемі завдав потужного удару в скроню, після цього удару Уайт втратив здатність повноцінно орієнтуватися в просторі і був забитий до важкого нокауту.

Перемога над Уайтом підняла Джошуа на перше місце в рейтингу IBF, що дозволило вийти на бій проти чемпіона світу за цією версією – Чарльза Мартіна. Американський чемпіон не склав гідну конкуренцію для претендента. Двобій закінчився технічним нокаутом у 2 раунді.


Фото з відкритих джерел

Після завоювання титулу британець успішно захистив його в боях з Домініком Бризілом і Еріком Моліною. А 3 захист одночасно був і уніфікацією у двобої з представником України Володимиром Кличком. Як ми пам'ятаємо, наш чемпіон програв більш молодому супернику нокаутом в 11 раунді.
Той поєдинок незалежно від подальшого розвитку кар'єри британця залишиться одним з найбільш важливих для нього. Він приніс йому світову славу, визнання, титули і гроші. Якби Джошуа закінчив кар'єру одразу після цього, то він уже б увійшов до "рангу великих".

Та після перемоги над одним з найвизначніших суперважковаговиків усіх часів Ентоні продовжив писати історію. В наступному бою він переміг камерунця Карлоса Такама. А ще через 5 місяців, у березні 2018 року уніфікував титули в сутичці з Джозефом Паркером.

Їхня зустріч проходила в акуратному стилі. Боксери надавали перевагу дальній дистанції. Били переважно джебами. Джошуа мав перевагу в антропометрії, якою успішно користувався. Паркер же сильно не ризикував, не надто загострював бій. Невеселий двобій завершився одноголосним рішенням суддів на користь Джошуа. Австралієць став першим, і поки що останнім, хто зміг протриматися проти нього всю дистанцію.

Після Паркера промоутер Ентоні – Еді Хірн організовує для свого підопічного бій з Повєткіним. Росіянин позиціонувався, як топовий боєць, що програвав лише Володимиру Кличку. І дійсно, Олександр зміг нав'язати боротьбу в декількох раундах, проте швидко втомився і був відправлений на канвас рингу в 6 раунді.

Далі чемпіон вирішує взяти перерву, трохи відпочити, поїздити по світу. Повернення було заплановане на червень 2019. Планувався деб'ютут в США проти місцевого здорованя Джаррела Міллера. Та останній провалив допінг контроль. Заміну знайшли у лиці мексиканця Енді Руїса.

Спочатку всі були розчаровані, мовляв Руїс й на боксера не дуже схожий. Вигляд у нього, як у людини, яка ніколи не відвідувала спортзал і пропускала уроки фізкультури. Яке ж було здивування, коли цей пухлий, з круглим лицем чоловік 4 рази зміг відправити у нокдаун атлетичного, як Аполона, чемпіона з Великої Британії.

Вчора ж ми побачили реванш. В якому все стало на свої місця. Джошуа довів, що він номер 1 в хевівейті, здобувши хоч і не видовищну, але впевнену перемогу за очками.

Не одружений і публічних стосунків ні з ким не має. Тривалий час мав роман з Ніколь Осборн, яка є інструктором з йоги й танцівницею на пілоні. Разом у них народився син Джозеф.

Ентоні вірить в Бога, проте не відносить себе до якоїсь з конфесій.
Кумиром серед боксерів для нього є Мухаммед Алі.
Декілька разів був заарештований за вуличні бійки і за гонки на дорогах.
У 2011 за продаж марихуани отримав умовний термін в 1 рік і 100 годин громадських робіт.
На правому плечі боксер має татуювання – карту Африки.