Але бій у бронзовому фіналі все ж відбувся. Анжеліка вийшла на татамі, а її опонентка з Ірану – ні. Анжеліка Терлюга ексклюзивно для сайту 24 Каналу прокоментувала здобуту без боротьби "бронзу".

До теми "Тримайся, дорогенька": Харлан підтримала Терлюгу, в якої судді "вкрали" перемогу на ЧС з карате

Терлюга: В мене були такі думки, взагалі не приходити

Добре, що я зібралася і прийшла сьогодні в зал, тому що в мене були такі думки, взагалі не приходити. Просто я три ночі нормально не спала, тому що кожного разу, коли я закривала очі, я просто уявляла цю всю картинку, яка відбулась середу зі мною. Але я це зробила, тому що мій чоловік поряд, люди близькі поряд, вони просто мене попросили зібратися і зробити цю медаль для них, для себе.

Сьогодні я не билась, тому що іранська спортсменка у середу, у втішних поєдинках, отримала серйозну травму. Наскільки я зрозуміла, щось стало з коліном, і вона не може просто навіть ходити. Я прийшла в зал, почала розминку, і тільки в кінці, за 10 хвилин до виходу на поєдинок, я дізналася, що суперниці не буде. Ось така історія.

Українська каратистка, віцечемпіонка Олімпійських ігор – є лідеркою у своїй ваговій категорії до 55 кілограмів. Для повного комплекту золотих медалей у цьому сезоні їй не вистачало, лише "золота" з чемпіонату світу. І саме це було її головною метою на старті в Будапешті.

Дуже складний для мене чемпіонат світу. Не задоволена абсолютно результатом, який маю. В мене вкрали мій фінал, всі це бачили. Пізніше я опублікую півфінал, який був справжній. Все там було чесно, абсолютно виграний мій поєдинок.

Я, як спортсменка, виконую свою роботу на татамі, і я її виконала. 20 хвилин після поєдинку, коли я вже була повністю спустошена емоційно, коли я вже раділа, видавала інтерв'ю, переодяглася, мене просто кинули на середину татамі, середину поєдинку, і сказали: "А тепер ти програєш, іди і виграй ще раз.

Як вплине цей випадок із суддівством на чемпіонаті світу на вашу подальшу кар’єру?

Як я вже написала в своєму пості, на цей момент, несправедливість вбила в мені всю любов до цього виду спорту, тому що я не розумію, як люди, які займають посади, які вмикають секундомір, мають вирішувати мою долю, і якісь правила просто неймовірно скажені. Те, що сталося, це просто маячня, в мене немає інших слів. І питати мене через 3-4 дні після цього, чи хочу я продовжити свою кар'єру, краще не питати.

Я зараз в такому трансі, і мені треба не знати скільки часу, місяць, два, пів року, рік. Але те, що я вирішила не чекати наступного Чемпіонату світу, бо багато людей в коментарях пишуть: "Та, ладно, через два роки..”.

Ні. Для людей це так здається. Це два роки, вона вийде і покаже. А тримати себе в такій ідеальній формі два роки, як я показала останні два роки, коли виграла два континентальні турніри, Європейські Ігри, Всесвітні Ігри, два роки підряд я гранд-вінер. І цей світ, це мав бути мій світ. Як мінімум, мій фінал, і там далі ми б вже дивилися, чи я краще, чи туркеня.

Такий сезон, ще раз повторити, ще такі два роки видати. До того ж мені вже в березні буде 32, хто розуміється у спорті, у спортсменах і так далі, вони мають розуміти, наскільки для мене було важливо, щоб все було тут справедливо, і щоб я була в фінальній саме.