Головні переваги заняття футболом навела в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун.
До слова: Супрун пояснила, чому корисно дивитися футбол та вболівати за улюблену команду
Як і будь-яка фізична активність, регулярна гра у футбол робить нас щасливішими — ми здоровіше харчуємось, покращуємо здоров’я, позитивно впливаємо на самооцінку та зменшуємо стрес.
Футбол — це й хороше кардіотренування, що покращує аеробні здібності та здоров’я серця і судин, допомагає тримати в нормі вагу та покращує тонус м'язів, позитивно впливає на силу і витривалість.
Навчає координації, сприяє спільній роботі та обміну, вчить "думати на ходу", допомагає підвищити навички концентрації, наполегливості та самодисципліни, підвищує впевненість та самооцінку.
Гра у футбол як ліки — багато досліджень вказують на користь цього виду фізичної активності для людей будь-якого віку.
Цікаво, що навіть існує практика "ходячого футболу" для людей літнього віку. Її створили, щоб люди за 60 могли грати у футбол (вони роблять це значно повільніше, майже зі швидкістю ходьби), водночас зменшити ризики дискомфорту та появи травм.
Є докази, що футбол в різних форматах тривалості тренувань і навантаження — корисний вид фізичної активності в разі хронічних хвороб — діабету 1 та 2 типу, гіпертонії, ожиріння, багатьох захворювань м'язів, кісток і суглобів (остеоартрит, ревматоїдний артрит, остеопороз), синдрому хронічної втоми та навіть депресії.
Читайте також: Як заняття спортом впливає на роботу мозку
Фізична активність сама по собі може бути джерелом стресу. Командні ігри, такі як футбол — це адреналін. Ми напоготові та серце калатає. Але будь-яка фізична активність схоже на відволікання — поки ви тренуєтеся, ви не думаєте ні про що, крім тренування та гри, і тим самим заспокоюєтеся.
Гра у футбол — це хороша стратегія подолання психічних розладів та соціалізації.
Командні види спорту пов’язані з активним виділенням окситоцину — важливого гормону та нейромедіатора, що знеболює та заспокоює. Кілька досліджень про роль окситоцину в соціальній поведінці показали, що він підвищує позитивні соціальні емоції. Окситоцин бере участь у співпереживанні, довірі, щедрості, альтруїзмі, згуртованості, співпраці та (соціальній) мотивації.
Футбол (як і співи чи забіги) породжує стан соціального потоку та виділення окситоцину, внаслідок чого виникає стан спорідненості. Це корисно в подоланні розладів, коли ми почуваємося самотніми чи ізольованими.
Навіть більше — футбол як вид фізичної активності часто використовують в стратегіях громадського здоров’я та поширення здорового способу життя.
Одним з цікавих прикладів в цьому напрямку є кейс Ісландії. Де з допомогою залучення підлітків до занять фізичною активністю, зокрема футболом, вдалося зменшити рівень вживання алкоголю та наркотиків серед молоді.