Про смерть Владислава повідомив університет, де хлопець навчався. Паралельно зі студентством Вакуленко займався тайським боксом муай тай. Хлопець будував плани на майбутнє та мріяв повернутися до тренувань у своєму залі.
Варте уваги Окупанти вбили фаната Карпат Ярослава Корду у день Збройних сил України
Вакуленко був хлопець надмотивований. Сили духу у Владислава хоч відбавляй:
Живемо війною! Розумію, що ми живемо в історичний час, коли поряд справжні відважні побратими, у яких дух і тіло рве до бою. Коли хочеться спати менше, щоб побачити більше, і зробити більше, насолодитися кожним моментом. Час, який показує, хто дійсно залишився поряд і чекає тебе. Той час, де ти почуваєш себе, як на відпочинку та отримуєш велику насолоду. Той час, де ти залишишся героєм або загинеш героєм,
– писав у себе на сторінці в інстаграм Владислав.
До цього часу в смерть бійця не можуть повірити його найближчі люди. Відзначають хлопця, як справжнього воїна:
Ще тиждень тому ми бачилися, жартували. Говорили про те, як би круто, якби ти повернувся до тренувань. Не хочу вірити в те, що тебе більше немає. Завжди на позитиві та з крутою усмішкою. Ти завжди був гідним чоловіком. і цілеспрямованості у тобі хоч відбавляй. У своєму віці ти зробив більше, ніж деякі за 50–60 років. Ти пішов як справжній воїн. Дякую тобі за все,
– написав друг Владислава.
Другий батько, тренер Владислава також не зміг не висловитись. Наставник бійця відзначає його сильні якості:
Ми завжди пам'ятатимемо, кого забрала у нас проклята Росія. Влад зустрічав будь-які труднощі з посмішкою, що відображалася у всіх усередині. Людина, яка несла світло, була відважною і доброю. Могла просто так прийти і подарувати подарунок, підтримати, пожартувати. Викладався на всі сто на тренуваннях. Віддав своє життя в боротьбі із загарбником. Я пишаюся, що знав тебе, Влад. Я пишаюся, що тренував тебе. Я пишаюся, що міг допомогти чимось. Ти – приклад відваги й хоробрості,
– розповів тренер Владислава Станіслав Войтенко.