"Наша частина стояла в Білорусі. Тільки-тільки пришили погони, форму видали. Потім кожного перевіряли, хто на що здатний. Я прибув в частину, і один дід відразу ж доручив мені тягати воду. Він був удвічі менший за мене — салаги, якого видно за півкілометра. Я відмовився: Буду виконувати накази тільки старших за званням. А ти хто? Ти такий же, як я, рядовий", — згадує Віталій Кличко.
"Тоді він рвонув до земляків за допомогою. Закінчилося б хорошою бійкою, але зайшов черговий по частині і розвів нас по сторонам. Потім цілу ніч я не спав, боявся, що темну влаштують. А вранці на побудові раптом оголошують про те, що серед новачків, які прибули в частину, є чемпіон Радянського Союзу з боксу. Так я відразу став шанованим авторитетом", — згадує Віталій.