Вільна боротьба

вид боротьби, в основі якого лежить позиційне маневрування двох спортсменів, кожен з яких за допомогою різних технічних прийомів (захоплень, кидків, переворотів, підніжок, підсічок тощо) намагається покласти суперника на лопатки, чи набрати більшу кількість очок в процесі боротьби. Від класичної боротьби вільна відрізняється широким спектром технік, що включають використання ніг: зачепи, підсічки, підніжки та інше. До програми Олімпійських ігор вільну боротьбу включено в 1904 році, для жінок — в 2004.