Український осінній Євротур GT4: огляд чемпіонату
Одним із небагатьох досягнень "найгіршого року в історії за версією журналу Time став величезний попит на усе віртуальне, у тому числі на віртуальний автоспорт. Якщо до 2020 року, мало хто сприймав сім-рейсинг як щось, що має потенціал, то на початках пандемії це стало єдиним варіантом змагатись для гонщиків з усього світу.
Після того, як до цифрових гонок долучилися такі молоді таланти автоспорту як Шарль Леклер, Джордж Расселл, Ландо Норріс та Макс Ферстаппен, а також досвідчені пілоти як Фернандо Алонсо, Хуан Пабло Монтоя, Дженсон Баттон та навіть 73-річний Емерсон Фіттіпальді, вже ніхто не заявляв про безперспективність та нікчемність віртуальних перегонів та чемпіонатів.
У травні 2020 року Автомобільна федерація України вирішила не залишатись осторонь світового тренду і створила Комісію цифрового автоспорту, яка своєю чергою запустила перший Чемпіонат України з цифрових кільцевих перегонів "Український осінній Євротур GT4". Попри новизну такого виду перегонів в Україні, організатори отримали у два рази більше заявок на отримання e-ліцензії, ніж прогнозувалось.
Варте уваги Ферстаппен переміг на останньому гран-прі у 2020 році
Формат гоночного вікенду був організований наступним чином: після тренувань оголошувалася передкваліфікація, на якій майже 100 гонщиків намагалися показати найкращий час на треку, який був вибраний на цей етап. За результатами передкваліфікації 23-ох найшвидших гонщиків відбирають у перший спліт, а 23-ох наступних – у другий спліт. Згодом кожен зі сплітів має власну кваліфікацію та гонку, однак очки зараховуються лише за участь у першому спліті. Кожен пілот під час реєстрації мав вказати один із трьох автомобілів, який використовуватиметься увесь чемпіонат: Lotus GT4, Porsche Cayman GT4 або Maserati MC GT4. Однак через відсутність вибору шин для Lotus у симуляторі Assetto Corsa, в якому відбувався чемпіонат, та недостатню потужність на прямих, учасники вибирали між Maserati та Porsche, з перевагою в останнього.
Першим "експериментальним" етапом стала гонка на автодромі "Монца", яка відзначилася великою кількістю зіткнень та щільною боротьбою на всіх рівнях у пелетоні. Ці позазалікові перегони виграв Костянтин Романенко, який попри чудовий початок, згодом випав із боротьби за чемпіонство.
Зробивши висновки та роботу над помилками, учасники та організатори перейшли до першого залікового етапу, який відбувся на трасі "Спа-франкоршам". Під час цих перегонів уже стало зрозуміло, хто з пілотів є претендентом на титул. Першим фінішну пряму перетнув Артем Хорольський, який через 4 етапи отримає титул чемпіона, а його найближчий суперник, який за результатами чемпіонату отримав усього на 1 очко менше – Домінік Хорошавін, на гонці у Спа фінішував лише 4-м. Саме цей невтішний результат пізніше назвуть причиною поразки Домініка у особистому заліку. Другим у перегонах картатий прапор побачив Нікіта Шапошнік, для якого це стане найкращою фінішною позицією у сезоні, а третім фінішував Максиміліан Юнгер, який через проблеми із симулятором та власну зайнятість, взяв участь лише у двох перегонах.
Протягом наступних чотирьох етапів Артем Хорольський та Домінік Хорошавін постійно фінішували першим або другим: на трасах "Каталунья", "Автодром Енцо та Діно Феррарі" у Імолі та "Ред Булл Ринг" переміг Хорошавін, Хорольський, своєю чергою, отримував "срібло", а у гонці на Нюрбургрингу все було навпаки. Тому основна боротьба була за останню сходинку подіуму: на "Каталуньї" це вдалось Олександру Бородаю, на Нюрбургрингу – Андрію Терещенку, що стало єдиним випадком за весь сезон, коли автомобіль Мазераті потрапляв у топ-3, на "Ред Булл Рингу" – Ярославу Дмітрієву, який за результатами чемпіонату розділив з Антоном Васильєвим звання "best of the rest", а на Імолі – Нікіті Шапошніку, який, зрештою, і отримав статус "бронзового призера" чемпіонату.
По закінченню чемпіонату, можна зробити однозначний висновок, що український сім-рейсинг, попри перші кроки у розбудові віртуальної інфраструктури та організації чемпіонатів, має гарний шанс бути на рівні зі світовим цифровим автоспортом. Для українських пілотів – це можливість продемонструвати свої вміння у віртуальних чемпіонатах, які не потребують значної фінансової підтримки, перед тим як брати участь у реальних перегонах.
Наступний рік обіцяє бути насиченим різними віртуальними перегонами, отож запрошуємо доєднатися до офіційного Discord-каналу Комітету з цифрових автоперегонів для участі у майбутніх чемпіонатах.
А отримувати найсвіжіші новини зі світу цифрового автоспорту можна на ресурсах КЦА FAU у facebook, instagram та youtube.
Автор: Валентин Нефедов