Ця перемога стала переломною. Якщо раніше для участі у змаганнях потрібно було кілька місяців працювати та відкладати гроші, то тепер Олександр став партнером однієї відомої компанії і більше не переймається цим питанням.
Читайте також: Український спортсмен, яким захоплювався Арнольд Шварценеггер
А головне — зараз ніщо не відволікає його від тренувань. Зазвичай це 3-4 години 6 днів на тиждень. І так з 11 років.
Відпрацьовувати складний трюк доводиться довго: монотонно повторюючи його раз за разом, доки частота вдалих спроб не досягне максимального рівня. Якщо залу немає, то завжди можна потренуватись просто посеред вулиці. Для цього підійдуть стіни і звичайні огорожі. Але всьому треба знати міру: нещодавно Олександр пройшов медичний огляд в австрІйських лікарів, і ті порекомендували зменшити активність тренувань, аби не перевиснажувати тіло.
Коли дивишся на трюки Олександра, складається враження, що він постійний гість травмпунктів. На щастя, ні. За увесь час, протягом якого Титаренко займається паркуром, – а це 13 років – він нарахував приблизно 30 травм. Переважно, вони легкі. Спортсмен зізнається: у момент, коли відчуває, що трюк невдалий, – намагається так викрутити тіло, аби знову приземлитися на ноги.
Важкі травми може перерахувати на пальцях однієї руки. Одна з найнеприємніших сталася на змаганнях Air wipp. Здавалось би, трюк тоді теж був добре відпрацьований, але Олександр зачепився головою за виступ, на мить втратив свідомість і впав. Це вперше в житті у нього був струс мозку. На два тижні лікарі суворо заборонили будь-які навантаження.
В останні роки Світова федерація гімнастики намагається внести паркур до олімпійських видів спорту. Що ж, якщо їм це вдасться, наша країна може сміливо претендувати на медалі.
Титаренко виграв Чеміпонат світу з фрірану в Греції
Якщо паркур визнають олімпійським видом спорту, Україну очікує чимало медалей
Що таке паркур? Це вид фіздисципліни, в якій основним завданням є подолання будь-яких перешкод на своєму шляху під час бігу. Подолання перешкод виконують завдяки пристосуванню своїх рухів до навколишнього середовища.
Паркур заснували у Франції і перекладається він з французької як "дистанція" або ж "смуга перешкод". Люди, які займаються паркуром, називаються трейсерами.
Паркур поєднує в собі:
• особливу філософію (світосприймання),
• гімнастику,
• легку атлетику,
• білдерінг (лазіння стінами).