Треба вболівати за наших спортсменів, бо це нам допомагає, – каратистка Катерина Крива

Перша частина інтерв'ю про те, чому Катерина Крива покинула легку атлетику, хто привів її на карате, чого прогулювала уроки, коли готова бити та про бої зі зламаною рукою – за посиланням.

– Чим є для Вас карате?
– Це життя! Те, чим повністю живу.

Читайте також: Нестримна Білодід, блискучий Абраменко та інші: спортивні відкриття України у 2018 році

– Як проходить Ваш день?
– Зранку тренування. Їду додому перекусити. Збираюсь до дітей та складаю сумку. Бо від них зразу "лечу" на друге тренування. Під час підготовки до змагань – через день два тренування. На завершальному етапі кожного дня два тренування. Тренуюсь на базі університету. Зранку тренуюсь з другим тренером або братом. А у ввечері їду до них на пару та тренуюсь разом з групою.

– Як би ви охарактеризували свій стиль ведення бою та в чому його особливості?
– Треба тренера питати (сміється – прим. авт.). Я можу працювати як першим, так і другим номером. Мені простіше зі спортсменами, в яких такий самий ріст як у мене, або вищий. Дуже важко з низенькими спортсменками. Вони різкіші та важко попасти. Переважно можу виконувати будь-яку техніку – і руками, і ногами. Коли програю, то можу відігратись.

– Ваша "фішка" – дистанційна робота. В чому її суть та чого суперницям важко підлаштуватись під неї?
– Я добре відчуваю суперницю. Коли вона хоче зблизитись, то добре рву темп.

– Після включення карате до Олімпійської програми відчули підтримку від держави?

Так. Раніше нам і своїм коштом приходилось їздили. Федерація помагала. Зараз все держава забезпечує. Почали літати на етапи в Японію, Шанхай. Все оплачено. Також ми отримуємо зарплати. Це досить відчутно. Чиста ставка – 8 тисяч гривень. Але є надбавки за результат. Минулого року це було десь 15 тисяч гривень. Цього року менше, бо впровадили нову систему. Якщо є результат, то кожного місяця іде надбавка. Нам платять добові, забезпечують харчування.

Читайте також: Ломаченко похвалився своїм шикарним автопарком та розповів, як двічі потрапляв у аварії: фото

– Чи можна за рахунок самого карате заробити на "пенсію"?
– На машину та квартиру тільки завдяки змаганням не заробиш. Запрошують ще на різні семінари, де є винагорода. На етапах Прем’єр-ліги за перше місце дають 750 євро, за друге – 500 євро, третє – 250. На турнірах Серії А трошки менше: перше – 500, друге – 300, третє – 100. Якщо порівнювати з іншими видами, то дуже мало.

– Як мама поставилась до татуювання (олімпійські кільця)?
– Добре. Вона розуміє і знає, що це моє життя. Тому сказала, що якщо таке, то можна робити. Щоб більше нічого іншого не було, ніяких метеликів.

– А планується ще якесь татуювання?
– Я надіюсь, що буде. Мама це дозволить. Головне, щоб все вийшло.

– Які ще маєте забобони, перестороги, окрім того, що не говорите про Олімпіаду та мрію перемогти на ній?
– Це така погана річ, ці забобони. Не люблю говорити про перемоги наперед. Колись я завжди на перший поєдинок одягала червоне обмундирування. Накрутила себе так, що коли я в синьому, то програю. Але з часом це пройшло. Більше не має.

Читайте також: Юлія Журавок: З радістю б виступала в Росії, ми, спортсмени, дружимо з росіянами

– Ви інтроверт. Не важко тримати емоції в собі?
– На змаганнях все виходить. Мені важко з незнайомими людьми розкриватись. Емоції свої не показую. Але в колі своїх друзів і близьких, емоції є постійно.

– Танцювати навчились?
– Сюжету було замало. Я б ще пішла потанцювати. Самій немає коли. Дуже хочу піти на танці, коли з’явиться час.

– Ваше хобі?
– Наразі немає. Хоча читання можна розцінити як хобі. Коли є вільна хвилинка, то хочеться побачити друзів, в кіно сходити. Зараз такий темп, що немає вільного часу.

– Твіттер НОК України назвав Вас "дівчина-вогонь"…
– Це так. Може в очах якісь іскорки горять. Але я не люблю про себе говорити. Краще коли люди про мене говорять, щось хороше.

– Ви стали "Grand Winner" 2016 року.
– Це не була головна мета, навіть не задумувались над цим. В рейтинг дивились, але не акцентували на цьому увагу. А вже в кінці, на передостанніх змагання, я взяла медаль (третє місце на змаганнях в Зальцбургу), що додало багато балів. На останній виступ в Японію ми не їздили, але суперниці, які мене переслідували, не змогли наздогнати. Це була моя перша велика грошова нагорода. Тоді давали 1000 євро за "Grand Winner".

Читайте також: Всі б’ються до останньої секунди, тому стало набагато складніше, – каратистка Катерина Крива

– Скільки виступів буде цього року?
– До півтора десятка. Якщо все буде добре, то до сотні боїв.

– Якщо б Ваші друзі розказували про Вас веселу історію, то яку?
– Їх багато! То треба їх питати. З мене подруга завжди жартує, що після того, як я приїхала до Львова на навчання, то вона мені пилочку перший раз показала. Любить такі тости говорити.

– Розкажіть курйоз зі змагань?
– Були на змаганнях у Парижі, один з перших разів. Там метро велике, при вході купляєш білетик, пропихаєш його і забираєш. Так сам треба пропхати при виході. Ми цього не знали. Я поки їхала в метро, пожмакала його. Виходимо, а там стоять поліцейські, що перевіряють квитки. Я показую свій пожмаканий, вони сказали "ні, не підходить, платіть штраф 40 євро". Але нам вдалось переконати їх не платити.

– Нокаути можливі?

Так. Мене не відправляли, а я так. На останньому етапі в Дубаї у бою із філіппінкою за вихід у фінал я взяла один бал, та десь за 30 секунд до завершення вона майже "летіла" на мене. Я ж не буду дивитись, і з розвороту ногою попала в печінку. Вона стала і за кілька секунд впала. Якби зразу впала, то я б програла, є в нас такі моменти.

Читайте також: НЕПЕРЕМОЖНІ. Андрій Демчук про "на слабо" від дружини, зміну громадянства та допомогу АТОвцям

– Як відновлюєтесь після боїв?
– Гарячий душ, поїсти та спати. Між поєдинками попила водички та просто відпочиваю. Там немає часу, щоб щось довго робити. Інколи це тільки 5 хвилин.

– Чемпіонат Європи – основний турнір цього року?
– Один з. Він дає багато балів в рейтинг. Європейське карате дуже сильне. Тут не тільки туркеня сильна. Є ще австрійка, француженка, яка має відновитись після травм. Окрім японців, європейське карате найсильніше. Більшість у топ-10 в моїй ваговій категорії – європейки.

– В Україні Ви відчуваєте конкуренцію у своїй категорії?
– Не дуже сильно. Молодь підростає і з часом буде більш відчутно. Вони наразі в категорії 16-18 років.

– Ваш брат теж каратист.
– Через старшу сестру пішов в карате. Коли був малий, то не дуже захоплювався, але потім переріс. Я задоволена, бо якщо не вийде спортивної кар’єри, то буде тренером. Зараз робота тренером – це непоганий варіант. Йому подобається, він вже працює з дітьми.

– Ви, будучи чинною спортсменкою, почали тренувати дітей. Чому так сталось?
– Після закінчення університету я ще не заробляла на карате, а заробляти десь потрібно. Плюс не можна просто так сидіти та чекати на щось. Треную з літа 2014 року. Починала в клубі "Миротворець" у Львові. Десь три місяці там тренувала, навіть більше помагала тренувати. А потім отримала пропозицію від Назарія Вітера (президент СК "Самурай" – прим. авт.), у нього всі наші випускники працювали. Друзі мої там були, в тому числі з мого селища. Він дав хороший зал, школу, набрали діток, мені подобається.

– Тренер в карате може заробляти більше ніж спортсмен?
– Так. Але тут як кому вдається. Переважно це те, чим займався всім життям, тому чому б не продовжити тренувати.

– Якого віку Ваші підопічні?
– У Львові найменший хлопчик має 5 років. Найстарші – 10 років. У Львові маю десь 35 дітей. Ще треную в Розвадові 25 діток. Та ж сама вікова категорія. І є ще 12-літні.

– Ваші підопічні вже мають якісь здобутки?
– Є обласні призери та чемпіони. На Україні немає офіційних чемпіонатів у цих категоріях, є тільки всеукраїнські турніри. Там теж є чемпіони та призери.

Читайте також: НЕПЕРЕМОЖНІ. Фехтувальниця Наталія Морквич про мрії, заробітки, фотосесії та любов до золота

– Якою є тренерка Катерина Крива?
– Недавно на якесь свято діти принесли на тренування цукерки, дали мені і сказали "З’їжте солодкого, не такі злі будете" (сміється – прим. авт.). Я думала, що я добра, але виявилось, що діти думають ніби зла. Вони частенько носять солодке, задобряють. Але не виходить. Тренування є тренування.

– Зустріч на вокзалі після повернення з Дубаї стала сюрпризом?
– Так! Я вже майже виходила з вагона і побачила у вікні своїх дівчаток. Їм по 10 років, вони такі малесенькі, я їх "ціплятами" називаю. Дивлюсь, стоять мої "ціплята". Вийшла, а там батьки діти, було дуже приємно.

– В якому віці видно перспективи спортсмена?
– У віці 10-12 років (найстарші, з якими працюю) ще сильно не видно. Вони ще формуються, багато чого може змінитись. Вони виростуть, зміняться їхні дані. Може дитині не виходити, а підросте та вистрелить. Або навпаки, все супер виходить, а потім щось станеться – і все. Але зразу видно по дітях хто з характером. Хто боєць – буде битись до кінця та знає, що хоче. Переважно такі і стають чемпіонами.

– Маєте для себе визначену планку, до скількох років будете займатись?
– Як здоров’я дозволить. Чітко немає визначено до скількох.

– Чи є мрія або мета, окрім олімпійської нагороди?
– Не знаю мрія це чи мета, але хочеться мати свій бізнес. Ми з подругою вже маємо проект. Вона працює у сфері обслуговування. Ми хотіли кав’ярню зробити, але наразі цей проект "заморожений". Розпрацьовуємо інший.

– Топ-3 найважчі суперниці?
– Австрійка Планк, японка Мійохара та туркеня Озчелік.

– Топ-3 пам’ятні моменти в кар’єрі?
– У 2011 році на Чемпіонаті Європи в команді взяли з дівчатами бронзу. У мене був третій вирішальний поєдинок, який приніс нагороду. Перемога на Чемпіонаті Європи у 2017 році, як особиста, так і командна.

– Три причини чого потрібно дивитись карате?
– Це цікаво, видовищно і треба вболівати за наших спортсменів, бо це нам допомагає.

12 дивних питань до Катерини Кривої:

– Часто б’єте хлопців?
– Ні, не часто, але буває. На тренуванні само собою. Також жартома під дих.

– Скільки кілограм медалей вже маєте?
– Не важила.

– Спали з медаллю?
– Так. У 2017 році на Чемпіонаті Європи поставила під подушку золоту нагороду.

– Хто крутіший: Брюс Лі чи Катерина Крива?
– Чак Норріс.

– Які фільми про бойові мистецтва порекомендуєте?
– З Джекі Чаном. Вони веселі.

– Чи погодитесь на фотосесію в чоловічому журналі?
– Напевно так. Було б цікаво спробувати.

Читайте також: Еліна Світоліна та Марина Бех знялися в еротичній фотосесії: фото 18+

– Хто може звертатись до Вас "Катруся"?
– Будь-хто.

– Скільки часу проводите перед дзеркалом?
– Не більше 30 хвилин.

– Плаття чи спортивні штани?
– Спортивні штани.

– Найоригінальніший подарунок, який отримували?
– Їх було достатньої. Переважно діти їх дарують. То горнятко з фотографіями моїми подарують, то... Зараз, на день народження, подарували вазонок і на пелюстках фото дітей, яких я треную.

– "Кія" часто кричите?
– Так, досить часто.

– Три найкрасивіші спортсмени і спортсменки України?
– Юлія Левченко, Ілля Кваша, Дар'я Білодід.